УП. Кляті питання

2024-05-09 13:07:12 Скільки у Росії залишилося далекобійних ракет і як змінилася тактика масованих ударів?

Проаналізували, як змінився підхід РФ до обстрілів території України з повітря та чого варто чекати найближчим часом. Ми не враховували удари Росії керованими авіабомбами (КАБ) та застосування зенітних ракет С-300/С-400 по прифронтових населених пунктах, дослідження яких потребує додаткового аналізу та окремої публікації.

1. За даними ГУР, станом на квітень цього року в Росії налічувалося приблизно 950 ракет оперативно-стратегічного та стратегічного рівня (понад 350 км дальності). Раніше у ГУР зазначали, що окупанти виробляють на місяць орієнтовно по 115–130 ракет кожного з цих двох класів.

2. З початку 2024-го Росія активно почала виснажувати українські засоби ППО. Майже щоденні кружляння "Шахедів" мали на меті не так враження цілей, як розтягування уваги ППО. Паралельно з цим, окупанти активно полювали й на самі засоби ППО за допомогою ракет оперативно-тактичного класу (на кшталт Х-31 чи Х-59).

3. Змінилися підходи росіян і до більш далекобійної зброї. Минулого року основними далекобійними засобами для РФ були ракети Х-101 і "Калібри". У 2024-му ситуація інша. З початку року ворог використав менше 20 "Калібрів". За даними ГУР, наразі засобів цього типу в Росії нараховується орієнтовно 270.

4. Що ж сталося з застосуванням "Калібрів"? Основними носіями цих ракет є морські судна, які, зважаючи на успіхи ЗСУ на Чорному морі, росіяни побоюються використовувати. Наразі в Чорному морі перебуває лише 2 носії "Калібрів" загальним залпом до 12 ракет. Ще однією очевидною проблемою цієї ракети є те, що її легше збити.

5. Зокрема, на заміну "Калібрам" росіяни використовують "Іскандери". Останніх нараховується понад 200 одиниць, також є можливість здійснювати поповнення в обсягах 40 одиниць щомісячно.

6. Окрім того, РФ активно працює над новими типами засобів. Наприклад, гіперзвуковою ракетою 3М22 "Циркон". Уповільнення на кінцевій стадії польоту робить "Циркон" простішою ціллю для наземних систем ППО класу Patriot. За даними ГУР, наразі загальна кількість "Цирконів" може сягати 40 одиниць з можливістю поповнення арсеналу на 10 штук щомісячно.

7. Наприкінці зими в статистиці Повітряних сил почала з'являтися Х-69. Ця ракета є модифікованою версією Х-59 зі збільшеними бойовою масою та дальністю. Саме ці ракети знищили Трипільську ТЕС. Її відмінністю від старих модифікацій є посилений захист від перехоплення та дальність польоту – Х-69 може діяти на відстані до 400 км. Відкрити / Коментувати

2024-05-08 15:47:15 Ера маленького інвестора. Чому українець з $5 тисячами стане головним гравцем на ринку нерухомості?

Все йде до того, що в майбутньому забудовники шукатимуть кошти на реалізацію проєктів у кооперативах та довірчих трастах. Хто сьогодні залучає кошти інвесторів за такою моделлю та як це працює? Розповідаємо:

1. До 2022 року частка інвестиційних угод на ринку житлової нерухомості Києва становила 20-60%. Ці квартири купувалися для перепродажу або здавання в оренду. Нині інвестиційний попит близький до нуля. Ринок первинної нерухомості порівняно з довоєнними показниками відновився лише на 20%.

2. Після початку великої війни ринок продавця поступився ринку покупця і саме останні диктують умови. Девелоперська компанія DIM знизила перший мінімальний внесок з 30% до 10% при купівлі квартири з розтермінуванням і навіть цю суму є можливість розбити на три місячні платежі.

3. Загальна кількість дрібних інвесторів в Україні – 10 тис, 25-30% з яких припадають на єдиний в Україні REIT-фонд (інвестфонд нерухомості) Inzhur.

4. 77% інвесторів Inzhur вклали до $10 тис, середня сума інвестиції – $12 тис. Інвестувати можна лише у фонд для "народної приватизації" ТРЦ Ocean Plaza. Мінімальне вкладення – 4 тис грн. Очікувана дохідність до приватизаційного аукціону – до 16% річних у гривні. Після приватизації обіцяють до 20% річних у доларах.

5. Мінімальна інвестиція в "Промприлад.Реновація" в Івано-Франківську становить 50 тис грн. Очікувана дохідність залежно від раунду інвестування становить 8-12% річних. Частка інвесторів із сумами до $10 тис – 31% від залучених коштів.

6. Великі інвестори бояться брати на себе всі ризики проєктів, тож засновники останніх активно тестують нішу дрібних інвесторів. Житло, готелі, комерційні приміщення будуватимуть за кошти не окремих інвесторів, а тисяч вкладників фондів і трастів. Відкрити / Коментувати

2024-05-07 15:02:39 Кремлівський гардероб. Хто і як з провідних модних брендів одягає росіян?

Після початку великої війни та перших санкцій проти Кремля світові бренди класу люкс почали закривати свої російські бутики. Проте далі пішли не всі: Hugo Boss лише зараз продає бізнес в РФ, Dior продовжує прямі поставки з Франції, а турецька Colin’s нарощує присутність на ринку держави-спонсора тероризму. Через які країни продукція західних брендів потрапляє в Росію та чому польським Reserved та Cropp закидають фіктивність виходу з країни-агресора? Розповідаємо:

1. Hugo Boss: зібрався "на вихід" лише зараз. За підсумками 2023 року дохід російської "дочки" ТОВ "Х'юго босс русс", яка отримує до 18 тис прямих поставок від Hugo Boss на рік, сягнув $50 млн, а за 2022 рік компанія сплатила в РФ $1,7 млн податків. Лише у квітні 2024 року дім моди оголосив, що погодив продаж російського підрозділу місцевому гуртовому партнеру Stockmann.

2. Prada: розриває оренду бутиків. Компанія призупинила роботу своїх 13 магазинів у березні 2022 року. Відтоді експорт продукції в РФ різко впав. Якщо в січні 2022-го було поставлено товарів на $6 млн дол, то через рік – менш ніж на $500 тис. Наразі у бренду залишилися тільки непрямі поставки, насамперед з Туреччини.

3. Chanel: два роки вичікування нічого не дали. Попри закриття магазинів і зменшення поставок, Chanel ринок РФ не покинув. Лише у 2024-му бренд почав відмовлятися від оренди площ. Весь цей час російське ТОВ "Шанель" орендувало всі приміщення.

4. Hermes: два роки платив за оренду магазинів. Hermes став першим великим брендом класу люкс, який закрив свої бутики в Москві. При цьому компанія продовжувала виконувати договірні зобов'язання щодо орендних контрактів.

5. Colin’s: нарощує бізнес в РФ. Турецький виробник одягу Colin’s у 2023 році лідирував на ринку Росії серед турецьких модних брендів. Оборот марки зріс на понад 50%, а середній чек – на 25-35%.

6. Gucci: продовжує продажі в зонах дьюті-фрі. Gucci продовжила постачати товар для продажів через мультибрендовий роздріб і зони дьюті-фрі аеропортів. При цьому Gucci продовжує виконувати договірні зобов'язання щодо орендних контрактів.

7. Lacoste: поставки до РФ на десятки мільйонів доларів. Французький бренд продовжує працювати в Росії. У липні 2023 року експорт сягнув $10 млн. Непрямі поставки йдуть переважно через Туреччину, В’єтнам і Таїланд.

8. Christian Dior: прямий експорт з Франції. LVMH після початку великої війни закрив РФ 124 магазини своїх брендів, у тому числі Christian Dior. Проте після різкого падіння навесні 2022 року поставки Christian Dior в РФ не припинялися, а до осені того ж року обсяги відновилися (до $2-4 млн на місяць), хоча і не на довоєнному рівні – $8-12 млн на місяць. Значна частина експорту в РФ – це прямі поставки з Франції, а також через Латвію та Сербію. Відкрити / Коментувати

2024-05-02 15:44:13 Маленький уряд з великим прем'єром. Як у Шмигаля хочуть змінити Кабмін?

В оточенні прем'єра Дениса Шмигаля намагаються повернутись до ідеї створення так званого Центру уряду. Кажучи ширше, думають не про зміну людей, а про трансформацію Кабміну як такого. Розбиралася, що ж таке Центр уряду, навіщо він потрібен, кому вигідний, коли і чи може бути створений, а також що відбувається з анонсованими реформою та перестановками в уряді. Кілька цитат з нашого свіжого тексту:

1. 4 березня прем'єр Шмигаль одночасно анонсував і переформатування структури Кабміну, і створення Центру уряду. Однак механічне об'єднання відомств не вирішує структурну проблему українського уряду. Біда не лише у кількості міністерств, а й у тому, що кожне з них – це окрема цитадель, яка живе власним життям.

2. Центр уряду має стати єдиною, професійною, в доброму сенсі слова бюрократичною машиною, яка забезпечуватиме діяльність всього Кабміну одразу. Саме на ньому, а не на командах окремих міністерств, має лежати експертний, юридичний, фінансовий бік реформ, підготовка проєктів постанов, написання законопроєктів тощо. Він і має відстежувати, щоб нові зміни відповідали стратегічному курсу і політичній програмі Кабміну.

3. Єдиний нюанс, який насторожує – це миттєве і дуже відчутне посилення ролі прем'єра. Маючи в руках такий Центр, глава уряду зможе в режимі реального часу диктувати умови будь-яким міністерствам, впливати на те, чим вони займаються, які гроші й на які програми отримують, які й коли проєкти зможуть винести на Кабмін.

4. За даними джерел УП, у квітні в ОП розглядали кілька варіантів укрупнення міністерств. Мінветеранів хотіли об'єднати з Міноборони. Однак західні партнери виступили проти такого рішення. Така ж доля у Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. За даними УП, після консультації з партнерами влада вирішила залишити МінТОТ без змін.

5. Також в ОП розглядали варіант приєднання Мінагрополітики до Мінекономіки. Зрештою від цієї ідеї також відмовилися. Зокрема, тому що попередній досвід з об'єднанням цих відомств був невдалим. Крім того, хотіли ліквідувати Міністерство молоді та спорту, натомість створити кілька окремих державних агенцій. Проте керівництво ОП і Кабміну вирішило не робити цього напередодні Олімпійських ігор.

6. Ще остаточно не визначена доля Мінкульту. Є ймовірність, що найближчим часом його взагалі розформують. За словами джерел УП в уряді, є варіант залишити "міністерство пропаганди", тобто інформполітики, а культуру виокремити в якусь державну службу чи інший орган. Відкрити / Коментувати

2024-04-30 13:59:06 Хто "змусив" Трампа дати зброю Україні? Розповідаємо про причини змін в еліті республіканців?

Позитивне завершення епопеї з ухваленням допомоги Україні дає надію, що Дональда Трампа можна переконати змінити свою позицію на нашу користь. Навіть у ситуації, коли йому доводиться йти всупереч своїм прихильникам.

Проаналізували, завдяки чому вдалося змінити позицію Дональда Трампа та Майка Джонсона, без згоди яких пакет допомоги Україні не був би розблокований. Детали у тексті , тут тезово:

1. Зміна позиції Трампа стосовно допомоги Києву стала результатом численних переговорів республіканців, іноземних гостей (від колишніх британських прем'єрів Бориса Джонсона та Девіда Кемерона до чинного президента Польщі Анджея Дуди) та дрібки креативу.

2. Ідея надання фінансової допомоги Україні як кредиту (хай і такого, що підлягає списуванню) виникла в симпатиків Майка Джонсона в Сенаті. Троє сенаторів спершу говорили між собою про формат допомоги Україні в кредит, а опісля, в лютому, прозондували ґрунт із Трампом.

3. Республіканці зробили так, аби Трамп представив ідею про кредит як власну. До того ж вони наголошували, що Україна багата на природні ресурси, але значна їх частина перебуває на окупованих Росією територіях – та в разі перемоги вона зможе повернути США весь борг.

4. Інший напрямок зусиль у переконанні Трампа стосувався його ж ідеї про мир "за 24 години" й мав досить просту логіку: якщо Росія захопить Україну, Трамп у разі повернення в Білий дім не зможе домовитись ні про яке припинення війни. Бо Москва завершить війну на своїх умовах.

5. Цей аргумент, зокрема, доніс Трампу Майк Джонсон під час особистої зустрічі в Мар-а-Лаго на початку квітня. Саме тоді експрезидент США публічно дав зелене світло спікеру Палати представників вносити свою пропозицію щодо підтримки Києва.

6. Ухвалення останнього пакета допомоги Україні у США стало наслідком збігу цілої низки обставин. На жаль, така ситуативність не є запорукою того, що двопартійна та двопалатна підтримка України збережеться й після завершення політичного циклу в США цього року. З іншого боку, можливо, такий ситуативний підхід – і справді найкраща стратегія роботи з Трампом, який має всі шанси на повернення в Білий дім? Відкрити / Коментувати

2024-04-26 14:56:46 Чи є пріоритети в обмінах? Відповідаємо на поширені запитання щодо полонених військових

Росія порушує норми Женевських конвенцій, часто зриває обміни, відмовляється повертати навіть тяжкопоранених. "УП. Життя" вирішила відповісти на поширені запитання про обміни, які часто хвилюють рідних.

1. У Координаційному штабі запевняють, що Україна обліковує всіх полонених росіян і допускає МКЧХ до полонених. Опісля Національне інформаційне бюро України повідомляє про їхній статус МКЧХ, а ті передають списки в Росію, інформуючи родини. Але з боку Росії усе складніше: російське бюро не всіх підтверджує, не завжди оперативно надсилає інформацію.

2. Часто рідні запитують: "як побачити списки на обмін?", "як потрапити в список?". Але фактично, всі, хто містяться в базі НІБ – вже потрапили у список на обмін. Щодо всіх ведеться робота, і Координаційний штаб знає інформацію про всіх людей, які можуть бути у полоні, але обов’язково слід реєструватися в особистому кабінеті.

3. Росіяни вдаються до маніпуляцій, щоб виміняти "цінних" для себе військових, але віддати якомога менше українських бійців. Вони штучно розширюють свій обмінний фонд і включають до "списків" цивільних, яких мали би відпустити без обміну, якби дотримувалися Женевських конвенцій. Окремим видом російського терору є і затягування з підтвердженням статусів, і відмови від обмінів. Але офіційна позиція України незмінна: ми готові обмінювати всіх на всіх.

4. Самі росіяни намагаються ділити полонених на касти і будувати політику навколо того, які українські підрозділи вони більше ненавидять, а тому – гірше міняють. Україні вони не хочуть віддавати навіть тяжкопоранених, жінок або військових з небойовими посадами. У Координаційному штабі наголошують, що Україна ставиться до всіх полонених захисників однаково і працює над поверненням з полону всіх.

5. У Координаційному штабі відповідають, що конструктивні акції, спрямовані на нагадування про полонених, можуть допомогти обмінам, а деструктивні навпаки тільки зашкодили б. Акції, які зараз проходять – конструктивні. Якби це були якісь деструктивні акції зі звинуваченнями, дискредитацією держструктур – це однозначно грало б на руку росіянам. Відкрити / Коментувати

2024-04-25 17:39:36 Обережні Штати Америки. Які проблеми у підтримці України не знімає рішення Конгресу США?

Подумали, що варто зафіксувати кілька моментів, котрі дають розуміння, чого насправді допомога від США не змінює у діях Вашингтона. Тезово розписли тут, детальніше за посиланням:

1. Не змінюється генеральна лінія США щодо завершення війни. Причому цю генеральну лінію поділяють і Байден, і Трамп. Війна, на їхню думку, має закінчитися т.зв. "переговорним врегулюванням". Звісно, Байден хотів би зробити все елегантно, щоби створювалося враження, ніби перемовини відбуваються за ініціативи і враховуючи інтереси України, а Трамп – згідно з власним планом врегулювання "за 24 години".

2. Не змінюється характер американського лідерства у війні РФ. У контексті дій Білого дому варто говорити про феномен "стримуючого лідерства". Є ціла низка питань, з якими американські партнери стримують інших союзників в ухваленні тих чи інших рішень або ж у наданні Україні певних видів озброєнь чи обладнання.

3. Не змінюється класифікація війни РФ в Україні з боку США. У Вашингтоні її вважають і надалі вважатимуть європейською війною. А отже, саме Європа має, за тамтешньою логікою, приділяти Україні більше уваги та надавати більше ресурсів.

4. Не змінюється факт, що США входять у смугу стратегічної невизначеності. Солідарність американських гравців навколо переобрання Байдена чи Трампа стає важливішою за солідарність з Україною. Відтак важливо, засукавши рукави, працювати й надалі в європейських столицях, деякі з яких можуть стати опорою коаліції рішучих.

5. Навряд чи довіра до США з боку України та її найбільших партнерів відновиться повністю. Втрати від тривалого свідомого блокування допомоги надто високі, а запити ЗСУ навіть для "стабілізації" східного фронту – вищі за готовність їхнього задоволення з боку Пентагону. Відкрити / Коментувати

2024-04-24 18:17:53 Що нам розповіла Маша Єфросиніна?

У суспільстві немає однозначного ставлення до Марії Єфросиніної. Одні її обожнюють, інші палко ненавидять. Але обидві сторони не можуть сперечатися про те, що Єфросиніна є однією з найвпізнаваніших українок сьогодення.

У розмові з "Українською правдою" Марія Єфросиніна говорить про те, що сталося на записі з Соловій і що відбувалося після виходу згаданого відео. Дивіться або читайте, а тут кілька цитат:

Про скандал з Соловій: Я охр**іла. Я розгубилася і тому потім справедливо вигрібала. У мене перед очима неслися картинки. Скільки разів я обирала Україну! 2014 рік: "Альо, Мария, здравствуйте, вы же крымчанка? Мы в Москве всегда вам рады". Я відповідала їм: "Пошли на**й". Коли людина мені сказала, що у мене кров на руках, це було емоційним ударом для мене, тому що це не так. Мене в той момент згубили емоції.

Про "запит аудиторії" на російськомовний контент: Якби я була зібрана, я б не сказала про запит аудиторії. Це була моя помилка. Я зовсім не це вкладала. Мала на увазі, що слова – дуже сильний важіль. Я розумію, що була інструментом дуже серйозної русифікації України. Але ж не головнокомандувачем. І я несу свою відповідальність. Абсолютно точно можу сказати, що я була частиною цієї великої помилки, про яку шкодую.

Про те, чи мова має значення: Має. Мене не виховували в ненависті до всього російського. Навпаки, навіть у любові виховували. Але сьогодні не хочу мати нічого спільного з руснею взагалі. Я хочу відокремити від них назавжди – себе, своїх дітей і всі майбутні покоління, які породять потім мої діти.

Про те, як говорити з військовими про війну: Краще не говорити про це. Судячи з мого спілкування з чоловіком, з його побратимами, з жінками, яким ми допомагаємо у фонді "Маша" – всі кажуть, що краще не говорити про війну. Найкраще розмовляти про буденне життя. Мій чоловік ніколи за 22 роки нашого шлюбу так не цікавився тим, як справи у дітей, що я кудись надягла.

Про роботу з Зеленським: Це один із найкращих партнерів у моєму житті. Сценарій є заздалегідь, все прописано, все проговорено, все дуже легко, всі жарти лягали на мене, всі пасажі, які ми відпрацьовували. Володимир один із небагатьох партнерів, які дають працювати в парі. Він ніколи не переживав через мої підбори. Якщо я ще зі 1,80 м стою на підборах, він віджвартовував: "Давай ще вище, щоб вже всі поржали". У роботі він максимально все контролює. Відкрити / Коментувати

2024-04-22 13:27:14 Відповідь на ворожі FPV-дрони. Як Україна будує ринок систем РЕБ?

Велика війна трансформувала тактику ведення бойових дій. Тепер кожна сторона відправляє в бій армії дронів і протистояти їм можуть лише засоби РЕБ. Як українці їх виробляють? Переказуємо наш останній текст на цю тему:

1. У FPV-дрона є одне вразливе місце – оператор має доводити його до цілі вручну. Зв’язок між дроном та оператором відбувається на певних радіочастотах. Завдання РЕБ – залізти на ці частоти й потужним сигналом заглушити цей зв’язок. Якщо все зробити правильно, ворожий безпілотник втратить управління й впаде.

2. Українська розвідка знає, на яких частотах літають ворожі FPV-дрони. Спочатку це був діапазон 850-930 МГц, відповідно і РЕБ виготовляли під роботу на цих частотах. А зараз усе частіше дрони літають у діапазоні 720-1020 МГц, отже і системи РЕБ повинні наздоганяти й переходити на них.

3. Іноді сторони вигадують оригінальні рішення. Наприклад, росіяни створили дрон, який керувався через 10-кілометровий кабель – його фізично не можна заглушити РЕБом. Армії також усе частіше використовують FPV-дрони з машинним зором, які захоплюють ціль на великій відстані й самотужки долітають до неї навіть після втрати зв’язку.

4. Наразі розробкою РЕБ-систем в Україні займаються 50 компаній. На вітчизняному ринку мобільних РЕБів багато різних розробок: від антидронових рушниць до окопних "куполів". Виробники уже заточують нові розробки під роботу в нестандартному діапазоні частот. Тепер питання в тому, як швидко ці розробки стануть "зрілими" та отримають перші серійні контракти.

5. Україна виробляє й "великі" засоби РЕБ для протидії ворожим ракетам, "шахедам" та розвідувальним безпілотникам. Вони здатні глушити сигнали GPS або підміняти його на хибний, збиваючи об’єкт з маршруту.

6. Окрім українських комплексів на передовій є й західні, які ЗСУ зазвичай отримують безкоштовно. Але надалі, ймовірно, армія віддаватиме перевагу вітчизняним виробам. Український РЕБ дешевший та більш загартований у боях. Розробники постійно спілкуються із військовими та відточують нові моделі за їхніми відгуками. Відкрити / Коментувати

2024-04-20 16:59:04 Конгрес готує перемогу України. Як США планують змінити бюджет та правила підтримки ЗСУ?

Сьогодні в США мають нарешті проголосувати за військову допомогу України. Ще багато чого може піти не так, але станом на зараз все виглядає таким чином, що допомога буде проголосована. Ділимося свіжою публікацією ЄП на цю тему:

1. У США бюджетний рік закінчується 30 вересня. Зареєстрований у Палаті представників законопроєкт спрямований "на поточний рік" і водночас зберігає повний "річний" обсяг фінансування. По-перше, це означає, що на новий бюджетний період можна буде розробити і ухвалити новий великий пакет для підтримки України. А по-друге, у разі ухвалення тривала пауза може різко перерости у період інтенсивного постачання боєприпасів.

2. Чи встигнемо ми отримати всю зброю до 30 вересня? У частині закупівлі та постачання зброї передбачено, що за більшістю ліній постачання зброї можна здійснювати ще приблизно рік після 30 вересня.

3. Новий проєкт передбачає $13,8 млрд на фінансування виробництва та закупівлі нової, а також ремонту та переобладнання старої зброї для України у США. Ще $1,6 млрд йдуть на програму зовнішнього військового фінансування – це фактично гранти на закупівлю Україною зброї в США.

4. Найбільша лінія, що передбачає безпекову допомогу ЗСУ "просто зараз" – $7,8 млрд. Це той бюджет, що дозволяє передавати в Україну зброю, що вже наявна у Пентагону та зберігається на американських складах, замовляючи собі замість цього нові зразки озброєння у виробників.

5. На додаток до цього Білий дім має ще майже $4 млрд, які залишилися невикористаними з 2023/2024 фінансового року. Пентагон не використав ці гроші на передачу зброї до України, бо не мав грошей на оновлення складських запасів. У новому законопроєкті на таке оновлення передбачено $23,2 млрд, тож імовірно, що Пентагон зможе використати і старі кошти.

6. Що саме отримають ЗСУ? Зарезервовані для Пентагону понад $3,5 млрд для закупівлі обладнання для повітряних сил натякають на можливість переобладнання винищувачів, які отримають ЗСУ, сучасною авіонікою тощо. Передбачається також закупівля снарядів на $5,6 млрд – напевно, на заміну тим, що будуть поставлені в Україну, – та ракет на $2,7 млрд. Одна з ключових новацій законопроєкту, над якою довго працювали українські лобісти, – це включення до пакета ракет ATACMS дальньої дії.

7. Публікація Джонсоном законопроєктів запускає відлік часу у 72 години, протягом яких законодавці мають час проаналізувати їх і за потреби запропонувати поправки, після чого у суботу 20 квітня заплановане фінальне голосування. Відкрити / Коментувати