УП. Кляті питання

2023-06-28 17:34:47 Чому запрошення України до НАТО потрібно самому Альянсу?

Кілька українських громадських організацій, що опікуються реформами та рухом України до НАТО – у тому числі "Європейська правда" – об’єднали ключові аналітичні центри України для підтримки спільного звернення до держав-членів Альянсу перед самітом у Вільнюсі.

Цей документ, що зібрав підписи понад 70 організацій, відповідає також на поширені міфи, та стереотипи, якими користуються противники швидкого вступу України до НАТО. Деталі за посиланням, а ось кілька тез з нього:

1. Запрошення не означає негайного вступу. Навіть у разі рекордно швидкої процедури вступу Фінляндії до НАТО цей процес зайняв майже рік.

2. Попри поширену думку, в НАТО немає обмежень для запрошення нових країн навіть під час війни. Україна не має претензій щодо чужих земель, а визволяє відповідно до норм міжнародного права території, захоплені Росією. Ми з 2014 року доводили готовність до мирних переговорів, однак їх відкинув агресор. Якщо наявність територіальних спорів стане виправданням для незапрошення України, це свідчитиме, що Альянс надає Росії право вето щодо свого розширення.

3. Перспектива швидкого запрошення України до членства пришвидшить завершення війни навіть без застосування ст.5. Натомість "стратегічна невизначеність" щодо майбутнього України в НАТО мотивуватиме Росію до продовження нинішнього вторгнення та до нової агресії після завершення цієї війни. 

4. Немає підстав боятися ескалації через запрошення України до НАТО. Путін сам її боїться, знаючи, що російська армі не має шансів у військовому протистоянні з арміями Союзників.

5. Запрошення, а далі вступ України в НАТО посилить Євроатлантичну безпеку. За майже 1.5 роки повномасштабної війни ЗСУ довели, що здатні стати опорою східного флангу НАТО та серйозно ослабити Росію, яку Стратегічна концепція НАТО визначає як "найбільш істотну та пряму загрозу".

6. Запрошення України до членства стане важливим сигналом для інвесторів, які розглядають можливість участі у повоєнній відбудові України, але бояться безпекових ризиків. Майбутнє членство України в НАТО стане також сигналом для мільйонів українців, що в Україну безпечно повертатись, що також є підставою починати планувати своє майбутнє в Україні, а не за її кордонами. Відкрити / Коментувати

2023-06-23 16:07:09 Хто може не платити за комунальні послуги під час війни?

Що робити українцям, яким приходять рахунки на оплату комунальних послуг за користування житлом, яке зруйноване, або у якому вони не мешкають. Розповідаємо у тексті та як завжди коротко тут:

1. Не платити за житлово-комунальні послуги можуть усі громадяни, які понад 30 днів не жили у своїй квартирі чи будинку. Ця норма діяла ще до введення в Україні воєнного стану. Для цього потрібно звернутися із заявою до постачальника і надати довідку про відсутність у своїй оселі, після чого оплату спишуть або буде переплата.

2. Такою довідкою може бути: довідка ВПО; довідка про проходження лікування; довідка про проходження військової служби. Звернутися із заявою та довідкою потрібно до Центру комунального сервісу. Там зроблять перерахунок на холодну та гарячу воду і вивезення сміття. Це можна зробити онлайн або надіслати документи поштою.

3. Перерахунок робиться лише за попередній період – від дати, коли людина не проживає в помешканні до дати подання заяви. Тобто таку заяву треба подавати щомісяця. Її також можна подавати раз на пів року, якщо споживач ще не планує повертатися до свого житла.

4. Для перерахунку нарахування послуг з постачання газу потрібно окремо звернутися з аналогічними документами до газопостачальної компанії. Щоб не платити за інтернет, можна звернутися до свого провайдера та відключити послугу або її призупинити.

5. Платити доведеться за опалення та управління багатоквартирним будинком, тобто за послуги, що надаються централізовано. Якщо у квартирі встановлені лічильники, нарахування відбуватиметься на підставі їхніх показників.

6. У 2022 році Кабмін заборонив нараховувати та стягувати штрафи за несвоєчасну або неповну оплату комунальних послуг. Згодом Рада заборонила примусово стягувати борги з громадян, чиє житло розташоване в районах проведення воєнних дій або районах, які перебувають чи перебували в тимчасовій окупації. У квітні уряд заборонив стягувати борги за комунальні послуги з переселенців, які виїхали з тимчасово окупованих територій або територій, де йдуть бої.

7. Ідеться про борги, накопичені після початку великої війни. Це рішення уряду діятиме до кінця воєнного стану. Відкрити / Коментувати

2023-06-21 16:42:23 Чи врятує ядерна зброя Лукашенка: як у білоруській опозиції готують зміну влади у Мінську

Як у білоруській опозиції бачать повалення режиму Александра Лукашенка? І чи потребують ці плани корекції через розміщення російської тактичної ядерної зброї? Ці питання "Європейська правда" поставила представнику із закордонних справ Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі (а простіше кажучи – міністру закордонних справ в уряді Світлани Тихановської) Валерію Кавалевському. Деталі за посиланням, а ось тезово:

Про саміт НАТО і будівництво ядерного сховища в Білорусі: Поки ми не маємо достовірної інформації про завезення ядерної зброї до Білорусі. Натомість маємо заяву Путіна про те, що будівництво сховища для такої зброї буде завершено до 7-8 липня. Ці дати збігаються з часом проведення саміту НАТО (11-12 липня), який відбуватиметься у Вільнюсі – це якраз біля кордонів Білорусі. Гадаю, що це не випадковість. Це – спроба продемонструвати певний тиск.

Про те, навіщо Путіну ядерна зброя в Білорусі: Очевидно, що росіяни хочуть, щоб можлива "отвєтка" вдарила по території Білорусі, а не Росії. Так само у разі, якщо у Білорусі почнуться протести проти нинішньої влади, якими б мирними вони не були, у Росії буде можливість заявити про загрозу для своєї ядерної зброї і використати це як привід для введення додаткового контингенту.

Про можливе усунення Лукашенка Росією: Він щоразу шле сигнал Путіну, доводячи йому свою корисність. Це показує невпевненість Лукашенка у тому, що він і надалі буде потрібний Росії. Проте логіка підказує, що чим більше він віддає контролю за ключі, тим менш потрібним для Росії він стає.

Про силовий та мирний сценарії в Білорусі: Нашим стратегічним пріоритетом залишається мирна зміна влади у Білорусі. Наскільки готовність до силового варіанта підкріплюється готовністю діяти? Бажання такого варіанта у білоруському суспільстві є, проте чи є для цього відповідні ресурси, в першу чергу – людські? Чи готові наші західні партнери до такого сценарію, чи будуть вони допомагати? Чи прораховані всі ризики? Тепер треба буде додатково враховувати й фактор можливої появи у Білорусі ядерної зброї.

Про перевірки на кордоні Білорусі з РФ: Це може бути допомога РФ у блокуванні виїзду за кордон мобілізованих, а може бути бар’єром проти в'їзду в країну ДРГ. Питання лише, від кого збираються захищатися у Лукашенка: проти українських чи російських ДРГ. Ймовірно, офіційна версія, яка дійде до Лукашенка – проти українських ДРГ. Але не виключено, що в Збройних силах Білорусі чи в апараті держбезпеки є розуміння, що потрібний пильніший контроль за тими, хто приїжджає з боку Росії. Відкрити / Коментувати

2023-06-20 19:40:58 Як Росія намагається зупинити поразку в Міжнародному суді?

Міжнародний суд, розташований у Гаазі, готується оголосити рішення у справі "Україна проти Росії". Ще у 2017 році Київ звинуватив Москву в порушеннях конвенцій про заборону фінансування тероризму та про протидію расовій (у нашому випадку етнічній) дискримінації. Після тривалих попередніх процедур та майже двотижневих слухань судді перейшли до винесення рішення по суті. Коротко про те, як РФ намагається завадити (детальніше у тексті):

1. У Міжнародному суді Україні допомагала міжнародна команда адвокатів, сформована ще у 2016 році за участю Гарольда Коу, професора школи права Єльського університету, та французького професора-міжнародника Жана-Марка Тувенена.

2. А от Москві було складніше. Всі четверо міжнародних радників РФ, які були у цій справі до 2019 року, відмовилися. Росії довелося шукати нових, і компанія вийшла красномовна. РФ у Гаазі представили професори міжнародного права з Ірану і Китаю, одіозний британський адвокат, який з 2014 року живе у Росії та адвокат-африканець, який взагалі не є авторитетним юристом.

3. РФ намагається довести, що усі воєнні злочини на Сході України мали випадковий характер і не планувалися наперед. А паралельно вони намагалися довести, що ці всі цілі насправді не були суто цивільними.

4. По суті, МЗС РФ не виключило, що це могли бути і російські війська. Але з юридичної точки зору "відмазки" росіян можуть спрацювати, якщо Суд визнає, що усвідомлений намір здійснити на Донбасі саме теракти під час обстрілу Маріуполя, Авдіївки, Краматорська тощо не є доведеним.

5. Однак в України є потужніший козир. Росія не розслідувала підозри у здійсненні терактів, ігноруючи прохання та юридичні запити інших держав. І за Конвенцією про тероризм Росію, найімовірніше, "покарають" саме за це – за небажання розслідувати акти тероризму, а не за те, що вона сама є державою-терористом.

6. Вердикт Суду у першій справі "Україна проти Росії" буде відомий приблизно за півроку. Можливо, навіть швидше. Міжнародний суд, по суті, визнає Росію державою – міжнародним злочинцем. Це буде перший прецедент, який згодом буде критично необхідний для юридичної ізоляції Росії, який змусить її системно відшкодувати ті втрати, яких зазнали Україна та українці від російської агресії – і, що важливо, облік має вестися не з 2022, а з 2014 року. Відкрити / Коментувати

2023-06-16 14:50:24 Чому військові іноді можуть не дочекатися нагороди?

Після повномасштабного російського вторгнення система державних нагород зіткнулася з нечуваним викликом. Про те, чи вона з ним впоралася – в цьому тексті. Найголовніше з цього тексту ми написали в кількох тезах:

1. В українській системі державних нагород останнє слово – за президентом. Кожен етап у цьому ланцюзі займає певний час. Щоб надати комбригам таку можливість, треба прописувати зміни в Конституції.

2. Поки серед варіантів, що могли б вирішити проблему меншими законодавчими зусиллями, експерти пропонують встановити чіткі часові рамки для проходження подань на нагородження – до 90 днів.

3. Інша справа – якість самих подань. Може статися, людина здійснила подвиг, а розповісти про це просто не зуміли. Цей момент відсутності опису конкретного героїчного вчинку можна спостерігати у левовій кількості петицій на сайті президента.

4. Цього року в ОП спробували удосконалити систему нагородження званням Героя України. Тепер подання про присвоєння найвищого держзвання розглядатиме експертна група при Комісії держнагород та геральдики. До цієї групи включили всіх – і військових з різних видів та родів військ, і представників Міноборони та Генштабу, і прикордонників, і розвідників, і зв'язківців.

5. Замість держнагород деякі комбати відзначають своїх вояків народними – наприклад, орденом "Честь і слава". Їх може подарувати будь-хто будь-кому. Так командир показує своїм бійцям: він їх цінує, і їхнє гідне служіння Батьківщині не залишилось непоміченим. Часом такі нагороди командир оплачує із власної кишені. Вартість одного комплекту "Честі і слави" – 400 грн.

6. Військових також мотивують відомчими заохочувальними відзнаками Міноборони чи головнокомандуючого ЗСУ. Проте різниця – не тільки в престижі, але й у грошах. Герої України мають щомісяця отримувати три мінімальні зарплати (20 100 грн), повні лицарі ордена "Богдана Хмельницького" – дві мінімальні (13 400 грн), повні кавалери ордена "За мужність" – одну мінімальну (6700 грн).

7. Серед орденів досі немає жодного, яким би нагороджували виключно за подвиг на полі бою. А в статутах до держнагород бракує чітких критеріїв – за який вчинок людина має отримати саме цю відзнаку, а не будь-яку іншу. Вимоги до кандидатів на орден часто дублюють одна одну за сенсом. Відкрити / Коментувати

2023-06-14 15:48:41 НАТО в активному пошуку: хто очолить провідну безпекову організацію світу?

Хто стане наступником генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга? Деталі у тексті, а кілька цитат з тексту тут:

1. За час існування НАТО склався неформальний консенсус: посаду генсекретаря посідає європеєць, а американський представник очолює об’єднані сили Альянсу в Європі. Традиційно політичним керівником Альянсу ставав європейський високопосадовець – прем’єр чи міністр закордонних справ.

2. Формальної процедури обрання генсека НАТО не існує. Це "політичний високопосадовець", якого обирають "шляхом неформальних дипломатичних консультацій між державами-членами, які пропонують своїх кандидатів на посаду".

3. Журналісти запитали Байдена, чи підтримує він чи не єдиного на сьогодні кандидата на посаду, який сам заявляє про таке бажання, британського міністра оборони Бена Воллеса. "Їхній кандидат – дуже здібний, але між нами і в межах Альянсу ще відбудеться багато дискусій, аби визначити, хто це буде", – сказав Байден.

4. У неформальних дискусіях лунають кілька аргументів проти теоретичного призначення Воллеса. Один із них – на посаді свого представника прагне бачити ЄС, а Велика Британія вже кілька років членом ЄС не є.

5. Серед можливих претендентів на посаду генсека Альянсу згадували, приміром, прем’єра Іспанії Педро Санчеса. Та от сам він сприйняв чутки про призначення як "дезінформацію". Прем’єр Нідерландів Марк Рютте також публічно відкинув цю можливість. Посаду генсека НАТО пророкують навіть президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн – і, знову-таки, вона відмовляється.

6. Інша претендентка, ім’я якої все частіше лунає в обговореннях. – прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. Спекуляції підігріло її запрошення прем’єрки Данії до Білого дому, де вона говорила з Байденом близько двох годин замість запланованих 45 хвилин. Публічно Фредеріксен відкинула чутки й заявила, що на жодну нову посаду не претендує. Але поза тим її кандидатуру серйозно розглядають в Альянсі.

7. Данія, яку представляє Фредеріксен, активно допомагає Україні після повномасштабного вторгнення РФ і водночас не вдається до гострої риторики. Водночас її призначення теж не настільки однозначне: Данія не була зразковим членом Альянсу: її оборонні витрати не становлять мінімальних 2% ВВП, а досягнути цієї цілі вона планує аж у 2030 році. Відкрити / Коментувати

2023-06-13 18:04:48 Що нам розповів речник повітряних сил Юрій Ігнат?

Наскільки швидко і в яких обсягах Москва може виготовляти нові ракети? Як Росія намагається ошукати українську систему ППО та наскільки ефективна її система протиповітряної оборони? Чи можуть в України через інтенсивні російські обстріли закінчитись ракети до систем Patriot?
Про все це "Українська правда" поговорила з Юрієм Ігнатом. Кілька цитат з інтерв’ю:

Про інтенсивні обстріли Києва у травні: Вони не досягли бажаного ефекту на східному напрямку: Бахмут їм вдалося знищити, але не взяти. Їм треба щось продемонструвати власному населенню. Їм потрібно, щоб у Києві щось горіло, щось палало. Особливо їх цікавить Patriot, який прийшов в Україну і який показав свою ефективність. Їм треба показати перемогу російської зброї над американською.

Про фейкові повітряні загрози: Ми теж хочемо їх ошукати, ми хочемо ввести їх в оману. І ми це робимо. Росія бере ракети Х-101, Х-555 і Х-55, які призначені для того, щоб нести тактичний ядерний заряд і влучати по цілі з високою точністю. Вони не ставлять туди ядерний боєзаряд, а роблять так звані імітатори. Ця ракета летить, фактично, як пустишка. Але ж ми не можемо знати, чи це Х-55, чи це Х-555, чи Х-101. Тому що для нас це – мітка на радарі і їх всі треба збити без варіантів.

Про те, коли Україна може отримати F-16: До пів року знадобиться нашим пілотам, щоб освоїти цей винищувач. Пілоти, як то кажуть, на низькому старті. Перша група найкращих пілотів відібрана – які мають бойовий досвід, які мають сотні годин нальотів, володіють англійською мовою, які мають молодий вік. Список оновлюється, інколи пілоти навіть гинуть.

Про те, чому іранські дрони запускають вночі: Не можемо ми цей дрон дістати в нічний час засобами ППО сухопутних військ чи мобільними вогневими групами. Які б там не були прожектори... Чому вони вночі їх і запускають? Щоб виснажити ППО. Щоб ми витратили на них зенітні ракети. Щоб вони побачили, де стоять наші комплекси, зробили коригування при ракетному ударі уже з кораблів чи літаків.

Про те, звідки анонімні телеграм-канали дізнаються про характер повітряних тривог: Інформація оперативно надходить з наших систем до різних пунктів, включно до бригад, рот доводиться ця інформація. Є система "Віраж-планшет", яка показує їм цю повітряну обстановку. Плюс є інформація в очільників ОВА. Хто веде ті телеграм-канали, і як вони отримують інформацію, ми не знаємо.

Про російське ППО: Ешелонована система ППО є у бункера Путіна. Це – 100%. Чи десь там, можливо, захищає Москву і лінію бойового зіткнення. Але покрити всю Росію ППО неможливо.

Про насиченість української ППО: Якщо "ракетний щит" – ракети, які атакують наземні цілі, то недостатньо і ще довго не буде достатньо. Тому що в нас основа ППО – ще радянські старі системи. Систем, які нам дали партнери, на жаль, вкрай недостатньо на сьогоднішній день. Відкрити / Коментувати

2023-06-12 17:57:37 Що нам розповів представник ГУР Андрій Юсов?

Хто міг віддати наказ підірвати Каховську ГЕС та хто міг його виконати? Що відбувається всередині російської армії? Та у скількох бойових виходах особисто взяв участь Кирило Буданов? Про все це “Українська правда” поговорила з Андрієм Юсовим.

Про те, коли ЗСУ зайдуть до Криму: Оскільки зараз іде активна фаза дій українських сил безпеки й оборони, я гадаю, що неправильно обговорювати конкретні дати. Але, думаю, що буде тепло.

Про підрив Каховської ГЕС: Так, це була вибухівка. Так, це був внутрішній вибух і керована детонація. Це та інформація, яку ми зараз можемо оприлюднювати. Я можу свою особисту думку сказати. Оскільки цей теракт за масштабами можна порівняти із рішенням про повномасштабне вторгнення до України, то рішення ухвалював і остаточний наказ віддавав безпосередньо Путін.

Про спроби замахів на Буданова: Було більше 10 спроб.

Про російський ракетний потенціал: Тепер тактика гібридна, коли застосовуються і "Шахеди", і балістика, і крилаті ракети одночасно. Якщо раніше обстріли були по всій Україні, то зараз ворог обирає для себе ключові цілі. І Київ сьогодні став сакральною ціллю для путінського режиму. На ці атаки у них іще є ресурси. Але повторювати такі масовані масштабні ракетні удари, які були по всій території України, у них зараз немає можливості.

Про росіян, які добровільно йдуть в полон: Понад 3 тисячі заявок ми стабільно отримуємо в місяць від російських військовослужбовців, які хотіли б скористатися цим проєктом. Кожне таке звернення – індивідуальна спецоперація, складна у реалізації. Рахунок іде на сотні тих, кого вже вивели. Випадків, коли здаються разом із технікою, зовсім небагато (можемо говорити про десятки).

Про двійників Путіна: Його візити на окупований Південь – це абсолютна постанова (при чому погано і швидко організована). Була дуже велика відмінність і в поведінці, і в зовнішності "Путіна". Він би ніколи не сів у той автотранспорт і в такому вигляді. Він би не спілкувався з умовним місцевим населенням, бо ми розуміємо, що доступ до живого Путіна в Кремлі навіть для своїх дуже обмежений. Його двійники перебувають в закритих місцях і під надзвичайно пильною охороною. Відкрити / Коментувати

2023-06-08 17:02:30 Державі складно підтримувати менш захищених пенсіонерів, але легко виплачувати по 100 тисяч суддям. Що не так з пенсійною системою?

Щоразу, коли держава індексує пенсії для найменш соціально захищених громадян, найбільшу користь від цього все одно отримують заможні пенсіонери. Чому все так працює? Пояснюємо у текстіі коротко тут:

1. На початку 2023 року в Україні було 10,68 млн пенсіонерів. 93% з них отримували пенсію на загальних підставах. Розмір виплати для таких пенсіонерів становить стільки відсотків від їхньої середньої зарплати, скільки років трудового стажу вони мають.

2. Відповідно до законодавства, пенсія не може бути меншою за один та більшою за десять прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність. Тобто розмір пенсій в Україні у 2023 році може коливатися в межах від 2 093 грн до 20 930 грн на місяць.

3. Проте на практиці, коли держава розраховує розмір пенсії за прописаною в законодавстві формулою, така виплата може становити навіть менше, ніж прожитковий мінімум. Щоб не порушувати Конституцію, уряд запроваджує різні надбавки, наприклад, за досягнення певного віку, та проводить індексацію.

4. Водночас формула індексації прописана таким чином, що найбільше її відчувають громадяни, які мали високі пенсії й до цього. Тим часом виплати найменш соціально захищеним пенсіонерам можуть узагалі не змінюватися.

5. Для окремих категорій громадян діють спеціальні пенсійні режими. До прикладу, колишні судді після відставки та ще до досягнення пенсійного віку можуть обрати довічне грошове утримання, що становить 50% від винагороди судді. Цей розмір збільшується на 2% за кожен рік роботи на посаді судді понад 20 років. Наразі їх середній розмір становить 96 195,61 грн на місяць. 1 січня на довічному утриманні держави перебували 3 594 колишні судді.

6. Практика встановлення спеціальних пенсійних режимів для окремих категорій громадян поширена у світі. Однак, зараз розвинені країни відмовляються від спецпенсій через демографічну кризу. Демографічна ситуація в Україні ще складніша.

7. Якщо Україні після перемоги не вдасться повернути назад мільйони біженців, то державі доведеться підвищувати пенсійний вік або зменшувати розмір пенсій. Затягнути паски доведеться й отримувачам спецпенсій. Відкрити / Коментувати

2023-06-07 18:32:52 Міста на Дніпропетровщині можуть залишитися без води. Що про це відомо?

Коротко про те, як зниження рівня води в Каховському водосховищі вплине на забезпечення населення водою в Дніпропетровській та Запорізькій областях:

1. Перше падіння рівня води в Каховському водосховищі відбулося ще взимку, коли росіяни пошкодили дамбу ГЕС. У лютому його глибина становила 13,7 м, тоді як нормальним показником є 16 м.

2. Через знищення Каховської ГЕС проблеми з питною водою можуть мати лише населені пункти, прив’язані до Каховського водосховища. Найбільші серед них – Кривий Ріг та Нікополь. Усі містечка та селища навколо цих двох міст теж пов’язані з Каховським водосховищем.

3. За день рівень води в Каховському водосховищі не опустився до критичного. О 18:00 6 червня глибина водосховища становила 15,5 м – на два метри більше, ніж у лютому. При цьому швидкість відходу води сповільнилася. Якщо вранці глибина падала з швидкістю 15-16 см за год, то ввечері – на 8 см за год. Однак коли падіння завершиться – не відомо.

4. Зменшення глибини водосховища в лютому змусило владу Нікополя та Кривого Рогу готуватися до найгіршого. Вілкул переконує, що Кривий Ріг має техніку для екстреного підвезення води. Інженери також встигли поглибити канал для збору води на Дніпрі і заповнити Карачунівське та Південне водосховища, з яких можна брати воду у випадку припинення постачання з Каховського.

5. Неминучими є проблеми з якістю питної води. Різке зростання швидкості течії підняло донний мул, який потрапляє у фільтри й суттєво погіршує якість води, оскільки очисні споруди не розраховані на таку концентрацію бруду.

6. "Укргідроенерго" прогнозує, що до кінця тижня Каховське водосховище припинить своє існування, тому труднощі з водопостачанням міст на Дніпрі ще попереду. У вівторок Кабмін виділив 1,5 млрд грн на будівництво двох магістральних водогонів, щоб забезпечити водою Кривий Ріг, Нікополь та Марганець. Коли вони почнуть працювати – не відомо. Уряд також виділив 846 млн грн на забезпечення питною водою жителів Херсонської, Миколаївської, Запорізької та Дніпропетровської областей. Відкрити / Коментувати