2022-08-22 18:20:00
#поезіяпідписників
Невтишене бажання Як хочеться, часом, зовсíм не любити
Не думати, спати, а може й не жити
Дрімати собі на краю небуття,
Чи ніжитися в лоні, немовби дитя.
Не знати страждання, і болю тортури
Не відати злості, лихої натури.
Спинитись на мить у полоні тривоги
Відкинути геть усі перестороги.
Не бачити вічну війну між світами,
Де борить добро корінь зла поміж нами.
Не вміти кохати, ілюзії море
Розбурхати, змити, у серденьку хворім.
Та все так і буде, лиш час надійде
І кожен у вічність дорогу знайде.
А поки причину терпіти страждання
Хай кожен згадає, до чорта зітхання.
Смакуй плоди радості, хтивості жар
Хай буде для тебе божественний дар
Ковтай сльози щастя, допоки ти тут
Ще трохи, а далі - лиш вічності звук.
Роман Кравченко
1.4K views15:20