Вокс Україна/VoxUkraine

2021-03-22 20:09:07 Відкрити / Коментувати

2021-03-22 19:57:20 Держстат оприлюднив статистику по ВВП за 2020 рік. Зниження валового внутрішнього продукту становило -4%. Це краще, ніж останній прогноз МВФ (-7,2%). Українська економіка впала менше, ніж очікувалося, як не дивно, через свою сировинну структуру. Попит на метали та продукти харчування у світі достатньо сильний. Допомогли й реформи проведені протягом останніх 5-6 років - оскільки вдалося уникнути банківської кризи.

Найбільше за минулий рік знизився обсяг доданої вартості у сфері готелів та ресторанів, наданні інших послуг, а також на транспорті. Найбільше виросли торгівля, будівництво та ІТ. Відкрити / Коментувати

2021-03-22 19:55:31 Channel name was changed to «-4% ВВП - канал VoxUkraine» Відкрити / Коментувати

2021-03-10 13:16:26 На початку 2015 року ми почали розраховувати Індекс реформ - експертну оцінку очікуваного впливу реформаторських законопроектів на економіку України. А вже на початку 2017 року ми випустили перший рейтинг депутатів-реформаторів.

Невдовзі ми розробили окремий сайт, на якому можна детально розглянути, як голосували за реформи депутати протягом певної сесії. Зараз на ньому інформація за результатами 4-х сесій ІХ скликання. Їх можна фільтрувати за фракцією, статтю, способом обрання та ін. (спойлер - жінки в середньому "корисніші" за чоловіків). А також можна подивитися, як голосує "ваш" мажоритарник.

У статті вибрані найцікавіші факти про підтримку реформ поточною Радою. Решту статей з розділу ККД депутата можна знайти на сайті VoxUkraine у розділі DataVox.

Чи корисний для вас цей інструмент? Відкрити / Коментувати

2021-03-09 10:51:22 Восьмоберезневе. Уявіть собі якусь конференцію, де ви виступаєте з доповіддю. Як гадаєте, чи є різниця, ви - чоловік чи жінка?

Відомі економістки та економісти Паскалін Дюпас, Алісія Сассер Модестіно, Джастін Волферс та інші ретельно та уважно оцінили взаємодію між доповідачами та аудиторією сотень дослідницьких семінарів та конференцій провідних економічних департаментів.

З'ясувалось, що до жінок-доповідачок ставляться інакше, ніж до їх колег-чоловіків. Їх частіше і раніше перебивають, задають більше питань і, взагалі, агресивніше до них ставляться.

І це лише один з досліджених випадків, коли жінки-економістки відчувають на собі інше ставлення, ніж чоловіки, що потенційно пояснюють, чому жінки менш представлені на топовому рівні економічної професії.

Про нерівність в заробітних платах, більшу неоплачувану завантаженість жінок поза межами роботи, скляні стелі та інші негативні сторони, гадаємо, ви добре знаєте. Пишіть в коментарях, чи стикались ви на роботі, навчанні чи в побуті з проявами гендерної дискримінації і в яких сферах?

Всім бажаємо продуктивного тижня! Рівність саме себе не досягне - докладаймо зусиль :)

Повна стаття ось Відкрити / Коментувати

2021-02-26 18:20:06 Азартні ігри по-українськи. 23,4 млн грн. надійшли до бюджету від продажу ліцензії на організацію та проведення азартних ігор. Загалом від легалізації грального бізнесу Рада заклала 7,4 млрд грн доходів у бюджет на 2021 рік – і це тільки від ліцензій.

Розібрались, хто і як зараз регулює гральний бізнес в Україні та яким є світовий досвід. До 2020-го всі азартні ігри – як офлайн, так і онлайн – були поза законом.

У 2009 році за прем’єрства Юлії Тимошенко заборонили будь-яку діяльність грального бізнесу, але фактично існувало багато лазівок і під видом миттєвих лотерей за щільно зачиненими дверима працювали підпільні казино.

Тепер казино, онлайн-казино, букмекерські пункти, в тому числі й в Інтернеті, зали гральних автоматів та онлайн-покер можуть працювати легально за умови, що вони відповідають встановленому переліку вимог. В статті про це детальніше.

Особливо прихильні до азартних ігор скандинави. За результатами різних опитувань, проведених у північних регіонах Європи, 80% дорослого населення хоча б раз у житті грали у ті чи інші азартні ігри.

В Швеції компанії мусять отримати ліцензію, в Норвегії гральним бізнесом повністю керує держава. Державні компанії підконтрольні місцевому мінкульту надають послуги з азартних ігор, а свій прибуток спрямовують у норвезький спортивний та культурний сектор.

В Данії також раніше була єдина державна компанія-монополіст, прибуток якої надходив прямо в державний бюджет. Однак з 2012 року данці можуть грати в онлайн-казино та робити ставки у будь-якій ліцензованій компанії, яку схвалила датська влада. Проте й досі багато опцій (лотереї, скачки, бінго та ін) доступні лише у державній компанії Danske Spil.

Детальніше в статті.

А ще ми запустили чат Вокса для обговорення, флуду та різних довколоекономічних питань. Приєднуйтесь та коментуйте :) Пишіть, що думаєте про легалізацію грального бізнесу та його регуляцію! Відкрити / Коментувати

2021-02-20 17:45:08 Інколи доводиться чути/читати щось на кшталт "трієчники досягають більших успіхів у житті" чи "успішними стають ті, хто недовчився" (із посиланням на приклади Білла Гейтса чи Марка Цукерберга). Втім, це типова помилка того, хто вижив (адже ми зазвичай не надто цікавимося тими, хто покинув університет і НЕ став успішним). Дуже багато досліджень доводять, що ті, хто має вищу освіту, заробляють більше (в середньому). Розглянемо кілька з них.

Дослідження для 18 країн Європи показує, що в середньому ті, хто закінчив заклад вищої освіти, мають на 23-25% вищу зарплату (за годину) та майже на 9% вищі шанси знайти роботу порівняно з тими, хто не закінчив коледж. Більш того, ті, хто покинув університет, мають на 10% нижчу зарплату, ніж ті, хто закінчив заклад професійної освіти (ака ПТУ). Однак, ті, хто провчився хоча б якийсь час у коледжі, мають вищу зарплату порівняно з тими, хто і не починав там учитися (тобто має повну середню освіту). Ефект на імовірність знайти роботу відрізняється за країнами - там, де більш гнучке трудове законодавство, він незначущий.

Інше дослідження, для Німеччини, розраховує внутрішню норму прибутку (Internal Rate of Return). Для тих, хто закінчив університет, внутрішня норма прибутку додатна - близько 7% для доходу. Для тих, хто не закінчив вищу освіту, але перейшов натомість до закладу професійної освіти, вона від"ємна - -6%.

А що в Україні? Найбільш недавнє дослідження - від 2011 року - показує, що один додатковий рік навчання збільшує зарплату в середньому на 5%. І вигоди від навчання (returns to education) у перехідних економіках набагато нижчі, ніж у розвинених країнах. Більш раннє дослідження (2005 рік) дозволяє припустити, чому це так. Воно показує, що вигода від навчання в Україні становить 4,5%, що вдвічі менше, ніж у Росії. Дослідження свідчить, що ця різниця виникає з боку попиту, а не пропозиції - тобто що кваліфікована праця в Україні коштує менше.

Отже, в середньому в Україні вигоди від освіти набагато нижчі, ніж у розвинених європейських країнах. Чому це так? По-перше, справа може бути в якості освіти. Так, інколи працедавців цікавить лише факт наявності диплома, а не те, який виш його видав, чи які там оцінки. Друга - значна частина зарплат "у конвертах", тому дані про зарплати можуть бути занижені. Третє - можливо, такі результати виникають через "бюджетників" (учителі, лікарі, працівники державних органів), які мають вищу освіту, але отримують дуже низькі зарплати. Відкрити / Коментувати

2021-02-11 14:55:37 Велике будівництво: порахували, скільки коштує ремонт 1 км дороги, яка вартість матеріалів та звідки на це кошти.

Якось пару років Світовий банк оцінив, що Україні потрібні 30 млрд гривень на рік до 2022 року для фінансування капітальних та поточних ремонтів доріг. 2020 року Україна витратила значно більше. А на 2021 рік на ремонт дорог закладено ще 132 млрд грн.

Гроші йшли звідусіль, з ковід-фонду теж (33 мільярдів гривень з ковід-фонду). Додатково до дорожнього фонду передали 2.2 млрд грн від Мінсоцполітики (невитрачених субсидії) та 70 млн грн не витрачені на дослідницьку програму з онкозахворювань.

Найдорожчим видом робіт є нове будівництво. Вартість будівництва 1 км дороги становить в середньому 90 млн грн, і робили то в 6 областях (Дніпропетровській, Донецькій, Полтавській, Кіровоградській, Львівській, Одеській).

На другому місці за вартістю – реконструкція (38 млн грн за 1 км). З початком Великого будівництва кількість реконструкцій доріг в країни збільшилася вдвічі.

Капітальний ремонт коштує в середньому 21 млн грн за 1 км, і в 2020 році проводився майже у всіх областях країни (крім Дніпропетровської, Київської та Тернопільської).

Поточний середній ремонт у 2020 році проводився у всіх областях, а його вартість за 1 км становила 10,8 млн.грн. Найдорожчий ремонт проводили в Дніпропетровській (27 млн.грн за км), Луганській (23,6 млн. грн за км) та Чернівецькій (26 млн.грн.за км) областях.

Більшість дорожнього бюджету кожної області становить субвенція з державного бюджету та кошти перенаправлені з ковідного фонду.

Тільки дві області порівняно активно планували фінансувати ремонт доріг з місцевих бюджетів – Житомирська (0,69% від всіх освоєних коштів за 2020) та Львівська (0,64%).

Детальніше читайте та роздивляйтесь цікаві графіки/ порівняння в статті на сайті. Відкрити / Коментувати