​ Електромагнітний спектр Частина 2 Радіолокатори приймають | Що? Чому? Навіщо?

​ Електромагнітний спектр
Частина 2

Радіолокатори приймають послані ними радіоімпульси, відбиті від літаків, кораблів і хмар, щоб установити місцерозміщення цих об’єктів, які можуть перебувати на відстані багатьох кілометрів. Доплерівські радіолокатори вимірюють швидкість рухомих об’єктів за незначною зміною частоти відбитих хвиль.

У мікрохвильових печах застосовуються хвилі довжиною кілька міліметрів, що відповідає частотам у мільярди герців. У мікрохвильовій печі НВЧ-хвилі (НВЧ – надвисокочастотне випромінювання) розгойдують молекули води, енергія їх коливань перетворюється на тепло, і їжа нагрівається. До НВЧ-діапазону належать і хвилі, частота яких дорівнює частоти коливань молекул води.

Частоти інфрачервоних випромінювань трохи нижчі, ніж у видимого світла. Довжини їх хвиль змінюються від 1 міліметра до 750 нанометрів. (Нанометр, або нм, – це одна мільйонна частина міліметра.) Нагріті тіла випромінюють інфрачервоні промені, і ці промені сприймаються як тепло. Видиме світло – це та незначна частина електромагнітного спектра, яке сприймає людське око. Видимий спектр займає діапазон від червоного кольору (770 нм) до фіолетового (400 нм).

Енергія електромагнітного випромінювання зростає із зменшенням довжини хвилі. Невидимі ультрафіолетові промені мають меншу довжину хвилі (100-400 нм), ніж видиме світло, але можуть спричинити опіки.

У рентгенівських променів ще менша довжина хвилі. Зазвичай вона менша від діаметра атома (0,1 нм). Ці промені проникають крізь м’які тканини і кістки.

Гамма-промені мають величезну енергію, і їх можна використовувати для одержання зображень тріщин, що містяться глибоко в товщі металу.

Якщо інформація була вам цікава, тисніть реакції нижче