Flow | Юра Гнатюк

2021-05-14 11:04:43 «Підписка на» замість власного досвіду #Life

Серед усіх вчень, трендів, напрямів, духовних практик так просто загубити свої справжні переконання та цінності, або й узагалі не встигнути знайти їх.

Із людини з власним шляхом і досвідом можна легко перетворитись на простого «підписника духовного контенту», який за тебе на 100% формують інші, і звичайно, використовують це у своїх цілях, які зазвичай сконцентровані навколо кількості трафіку, лайків та проданих (унікальних) товарів власного бренду, що виготовляються на заводі в якійсь з провінцій Китаю. Зате там завжди найтрендовіший та найсвіжіший калейдоскоп вічних надуманих передуманих істин, порад та чиїхось цитат на фоні чорно-білих фото.

Наївно пробувати зрозуміти і відчути життя, лише розмірковуючи про нього в стороні. Тим більше, коли ці роздуми в переважній своїй більшості куплені за підписку в діджитал Будд нашого часу, основна ціль яких — монетизація цього контенту. Життя можна і треба розуміти та відчувати ЖИВУЧИ: радіти, сумувати, програвати та вигравати, але по-своєму, через свою призму, досвід і шлях. Амінь. Відкрити / Коментувати

2021-05-08 19:05:12 Більше #Life

Люди завжди хочуть більше. Чую від всіх, всюди, постійно це сакральне «хочу більше». Хочу більше заробляти, хочу більше часу на відпочинок, і ще сотні таких «хочу більше»: поваги/слави/здоров’я/дітей/спокою/балансу/щастя.

Але, здається, що більшість з нас не розуміє, що таке це «більше». Не розуміє, сам концепт цього «більше». А суть, насправді, на поверхні і досить банальна. Щоб більше отримувати — треба більше віддавати: часу, зусиль, енергії, емоцій.

Поп-культура та реклама розказують нам міфи про те, як потрібно жити. Однією з найбільш поширених казок для споживачів є вигляд справжнього щастя. Справжнє щастя — це нічого не робити, весь час лежати на пляжі під пальмою і постити сторіз в Instagram, і водночас бути достатньо крутим, щоб вносити свій внесок в порятунок планети, збудувати класну кар’єру, сім’ю, не забути про саморозвиток, здоров’я, і трьох дітей!

Ці речі взаємовиключні. Ти не можеш одночасно: бухати до ранку 5 днів на тиждень і вести здоровий спосіб життя та бігати зранку в парку. Неможливо постійно лежати на пляжі, пити смузі і глобально впливати на світ та його зміни на краще. Так само, як неможливо бути прекрасним сім’янином і прикладом для своїх трьох дітей, будучи повним егоїстом, зацікавленим лише в задоволенні свого власного его та бажанні постійних сексуальних перемог. Це оксиморон.

You can anything but not everything. Ти можеш досягнути будь-чого, але не всього одночасно.

Загалом, для того, щоб щось отримувати, потрібні дії. Щоб отримувати більше — потрібно більше дій, або більша кількість правильних дій.

Більше грошей — це більше дій, більше дій — це більше людей, більше людей — це більше помилок, отже більше грошей — це більше проблем. Ще раз: більша зарплата — це збільшення якості твоїх результатів, це збільшення цінності, яку ти можеш дати ринку/користувачам/клієнтами, збільшення швидкості, з якою ти можеш досягати результатів, і так, знову ж таки, — це збільшення кількості проблем.

Навіть банальний приклад зі схудненням підтверджує: якщо ти хочеш більше результатів — потрібно більше зусиль. Тут доводиться відмовлятись від смачної звичної їжі, слідкувати за якістю і тривалістю сну, а потім ще й за спортзал задумаєшся. А після покупки абонементу ще потрібно рано вставати, щоб до нього доїхати, а там ще й запаркуватись потрібно, і це все ще тільки початок. Потім години на біговій доріжці, встигнути в душ, і встигнути до 10:00 потрапити в офіс. І тут ще виявиться, що результат за один раз не приходить, і ці дії потрібно повторювати постійно протягом місяців… Суцільні проблеми, чи не так?

Проблеми — це нормально. Еволюція придумала нам їх для того, щоб допомагати розвиватись і щоб ми могли рухатись вперед. Проблеми готують нас до реального життя, роблять нас гнучкими. Саме завдяки проблемам, люди, як вид, поки що панують на планеті Земля.

Ти, звичайно, одного дня можеш прокинутись і випадково знайти в себе на подвір’ї нафту, але така ймовірність досить низька. Кажуть, що нафта в нашому світі давно поділена. А у всіх інших випадках, тобі доведеться докласти чимало зусиль і вирішити чимало проблем. Життя по визначенню — проблема. Просто для того, щоб нам продавати більше товарів, реклама каже, що щасливе життя — це «життя без проблем». В цьому і полягає парадокс. Саме тому так багато людей відчуває себе нещасними, насправді перебуваючи в числі 1% найщасливіших на планеті Земля.

Як на мене, витрачати свій час та енергію потрібно не на ефемерне «більше», а на те, що для тебе в цьому житті є по-справжньому важливим і наповненим змістом. І, до речі, думаю, що на кожному етапі життя, ці речі можуть бути різними.
Як на мене, то справжнє «більше» настає тоді, коли особисті виклики починають тобі подобатись, а до власних проблем ти ставишся максимально спокійно — як до невід’ємного елементу життя. Відкрити / Коментувати

2021-05-06 11:08:35 Різниця між аматорами та професіоналами (Шейн Перріш) #Productivity

Аматори «лікують» симптоми. Професіонали вирішують проблему.

Аматори мислять абсолютами. Професіонали думають категоріями ймовірностей.

Аматори вважають, що розбіжності — це загроза. Професіонали розглядають їх, як можливість вчитися.

В аматорів є лише ціль. У професіоналів є процес.

Аматори вважають, що вони хороші у всьому. Професіонали концентруються на своїх ключових компетенціях.

Аматори цінують інтенсивність, тому що виглядає класно. Професіонали цінують послідовність, оскільки вона дає хороші результати.

Аматори тренуються/готуються, щоб розважитися. Професіонали розуміють, що те, що відбувається під час тренування, відбувається в справах.

Аматори вважають, що монополізація знань — це сила. Професіонали хочуть, щоб колеги уникали їхніх помилок.

Аматори зосереджуються на тому, щоб показати всім що вони праві. Професіонали зосереджуються на тому, щоб отримати найкращий результат.

Аматори зосереджуються на «поділі торта». Професіонали зосереджуються на його збільшенні.

Аматори зосереджуються на наступному кварталі. Професіонали зосереджуються на наступному десятилітті.

Аматори зосереджуються на руйнуванні інших людей. Професіонали зосереджуються на тому, щоб зробити інших кращими.

Аматори приймають рішення в комітетах, тому немає жодної відповідальної особи, якщо щось піде не так. Професіонали ухвалюють рішення як особистість і приймають відповідальність.

Аматори їдуть швидше. Професіонали йдуть далі.

Аматори йдуть за першою ідеєю, яка приходить їм у голову.
Професіонали усвідомлюють, що перша ідея рідко буває найкращою.

Аматори вважають, що світ повинен працювати так, як вони цього хочуть. Професіонали усвідомлюють, що їм потрібно працювати зі світом, так як вони його розуміють.

Аматори звинувачують інших. Професіонали приймають відповідальність. Відкрити / Коментувати

2021-05-05 14:18:24 ​Загадка від Apple: 62 - 63 = 1 #Puzzle

Продовжую ділитися головоломками, які задають/задавали на співбесідах у відомих технологічних компаніях. Уже були загадки від Google, Microsoft і Tesla. Цього разу настала черга Apple

Видання Business Insider зібрало на сайті про вакансії Glassdoor найрізноманітніші питання, які задають при прийомі на роботу в Apple. У переліку опинилися як головоломки на логіку, так і дискусійні теми.

Ось, для прикладу, задача для кандидата на посаду Software Development Test Engineer.

Умова: 62 - 63 = 1
Завдання: Перемістіть один елемент (цифру або знак повністю), щоб зробити математичний вираз правильним. Відкрити / Коментувати

2021-05-01 12:25:46 Бути присутнім #Life

В світі інформаційного передозування просто побути наодинці з собою стало розкішшю. Ми забуваємо, що таке бути присутніми, не просто фізично, а повністю бути присутнім тут і зараз.

Людям страшно бути наодинці з собою. Постійне свайпання, оновлення, месенджери, коменти, лайки... Мозок перебуває в постійному пошуку нової легко доступної інфи.

Раніше ми просто жили з телефоном, тепер ми живемо в телефоні. Раніше в нашому телефоні було багато «додатків», тепер ж виглядає, що ми стали «додатком» до нашого телефону. Ми їмо з ним, засинаємо та прокидаємось з ним, навіть в туалеті він нас не покидає.

Ця абсолютна інтернет-інтеграція — це своєрідний метод втечі від самого себе. Людський мозок дуже легко стомлюється, тому природно, що він постійно шукає найменш енергозатратний режим. Саме тому, наприклад, дивитись відео нам набагато легше, ніж читати чи рахувати. Але постійно перебувати в цьому режимі дуже небезпечно, бо одного дня можна отямитись і зрозуміти, що половину важливих рішень в нашому житті було прийнято на автопілоті. Це як алкогольна залежність, нова advanced версія втечі від себе.

Бути присутнім не просто. Свідомість починає ставити питання, моделювати ситуації, аналізувати досвід, і далеко не всі з цих думок нам подобаються. Інколи свідомість заводить нас туди, де нам неприємно та тривожно. Однак часто в цих процесах народжуються рішення наших проблем та викликів.

Будьмо… присутні. Відкрити / Коментувати

2021-04-29 14:19:33 ​Як список «кумедних імен» клієнтів призвів до скандалу в популярній компанії Basecamp #Business

Працівники Basecamp (софт для управління проєктами) у 2009 році почали складати список прізвищ клієнтів, які їм здавались смішними. Ну така собі корпоративна забава. Деякі імена мали американське чи європейське походження, проте більшість були азіатськими або африканськими.

Список назвали «Найкращі імена». Тоді це вважалося невинним способом розслабитись та посміятись. Однак з часом це почали сприймати недоречним та часто расистським. І зараз через цей список навколо компанії вибухнув скандал.

Бурхливе обговорення списку та того, як компанія повинна нести відповідальність за його створення, призвела до того, що гендиректор Джейсон Фрід (автор супер популярної книги «Rework») оголосив у вівторок, про введення нових правил, і зокрема відзначив, що Basecamp заборонить співробітникам проводити «суспільні та політичні обговорення» навіть у внутрішніх чатах компанії. Двоє співробітників вибачилися за те, що вони раніше брали участь у складанні списку. Працівник, відповідальний за його створення — звільнився.

В чому проблема? Є великі розбіжності між думками працівників та баченням засновниками компанії. Програмне забезпечення Basecamp, яке компанія продає іншим, обіцяє покращити згуртованість та зменшити стрес на робочому місці. Проте працівники кажуть, що всередині компанії все зовсім інакше — не схвалюється прагнення до різноманітності, багато сірих зон та обмежень.

У хвилі нових обговорень співзасновник компанії Девід Ханссон визнав ситуацію провалом. Він зізнався, що разом з іншим співзасновником знали про список.

Після цієї історії та публічних пояснень менеджментом компанії в соцмережах почався срач. У відповідь на їхні дописи з вибаченнями співробітник писали, що «спосіб такого поводження з іменами, особливо з іноземними, пов’язаний із соціальною та расовою ієрархією». Або, що «керівництво не зацікавлене бачити не комфортні для себе речі, і ніяк не реагує на речі, в яких воно не зацікавлені особисто». Дехто пішов ще далі у звинуваченнях, і казав що «у Basecamp існує неписане правило, що компанія насправді існує лише для задоволення Девіда та Джейсона (власників)».

Мені складно коментувати такі ситуації, але, як на на мене, то напрошуються три висновки:

— Наскільки люди не терпимі до промахів інших, особливо це стосується відомих/успішних персон. Як тільки хтось з них зробить хоча б щось, що не можна трактувати як добро в абсолюті — на них в буквальному розумінні полетять відра хейту, булінгу, осуджень та ненависті. З однієї сторони люди прагнуть досягати успіху, щоб не йти на компроміси, проте в нашому суспільстві дуже часто бізнес та його топ-менеджери — повинні перетворюватись на «політиків», щоб говорити тільки те, що готова слухати більшість (немає на вас Айн Ренд :D).

— Інколи зовнішня подача та маркетинг компанії може досить сильно відрізнятися від внутрішньої кухні/реальності. Хто читав книги Джейсон Фріда: «Rework», «Remote», «It Doesn't Have to Be Crazy at Work», зрозуміє про, що я. Я в жодному разі не критикую корпоративну культуру, досягнення чи підходи Basecamp, але такі комунікаційні провали та шквал критики від своїх же працівників свідчать лиш про те, що потрібно дуже обережно ставитись до інформації та порад навіть з «дуже хороших книг», використовуючи їх для власного бізнесу.

— Світ дуже «напружений» темами політики та расизму, і навіть від маленької іскри може здійнятись масштабна пожежа. Сьогодні компанії просто не можуть собі дозволити ігнорувати контекст суспільства та громадської думки. Компанії просто змушені подавати приклад іншим, заявляти про свою позицію та соціальну відповідальність. Якщо цього не робити, то дного дня вас можуть звинуватити (наприклад, конкуренти) в чомусь поганому, і суспільство в це легко повірить. А це прямі ризики для бізнесу. Відкрити / Коментувати

2021-04-25 12:06:20 Суперсили нашого часу #Life

• Вміння бути достатньо гнучким, щоб мати змогу змінювати себе та свою думку.

• Вміння ігнорувати бажання постійно всім доводити свою правоту.

• Вміння оточувати себе хорошими людьми та стосунками.

• Вміння бути наодинці з собою, не перетворюючись у відлюдника.

• Вміння почувати себе нормально в умовах невизначеності.

• Вміння не сприймати речі особисто.

Ваші версії? Відкрити / Коментувати

2021-04-23 14:18:59 ​Як розпізнати бота? #Productivity

Попри те, що Facebook та інші технологічні гіганти регулярно звітують про масові зачистки фейк-сторінок, ми зіштовхуємося з ними буквально кожного дня і на кожному кроці. Вони стукають нам із пропозицією «зафрендитися» або ж уже роками сидять в списку наших друзів у соцмережах.

Вони коментують як ваші пости, пости сторінок та ЗМІ, які ви читаєте. І роблять це з особливим запалом, використовуючи добре продумані «наративи», які часто спричиняють конфлікт, або як мінімум пожвавлюють (читайте «розводять срач»), використовуючи всі можливі інструменти: ненависть, підміни понять, образи, провокації, чи навпаки похвалу, підтримку. Слів та методів особливо не добирають, адже основна мета діяльності ботів — вплинути на громадську думку чи організувати її імітацію.

Ботів зараз залучають до своїх інформаційних кампаній як у політиці, так і в бізнесі. А тепер боти стали активними «учасниками бойових дій» навіть у війні прихильників і противників вакцинації.
Їхнє поле бою – соціальні мережі.

62% українців дізнаються новини з соцмереж. Про це йдеться в матеріалі з дослідженням поведінки тисяч ботів-антикакцинаторів в українському Facebook. Для контексту — 7700 ботів активно писали про вакцинацію під постами і майже 70% їхніх коментарів і постів були негативні. Загалом кожен п'ятий коментар під постами про вакцини написаний ботами. «Весело», правда? Особливо, коли йдеться про безпеку під час пандемії.

Ось декілька пунктів, як визначити бота:

Боти дуже часто спільно коментують однакові пости. Люди поводяться так вкрай рідко.
У ботів дуже активна і неякісна стрічка. У середньому 72 пости, в людей — 39. При цьому у ботів більша частина стрічки — це репости, а в людей їх набагато менше.
У ботів також на постах дуже мало лайків та коментарів. У середньому пост бота збирає 7.3 лайків і 1.2 коментаря, у людини — 39.3 лайків і 6 коментарів.
Бот не публікує особисту інформацію. Їхні акаунти заповнені набагато менше, ніж у людей — вони не вказують стать, місто, день народження і т.д.
У ботів дуже мало фото — зазвичай до 7, у людей — 29.
Скажи мені, хто твій друг — і я скажу, хто ти. Друзі бота — боти. Проаналізувавши друзів бота, можна інколи натрапити на цілі ботоферми. Адже найчастіше фейковий акаунт передовсім «френдить» інші творіння свого ботовода.

Наявність однієї з цих ознак повинна насторожити. Однак аналізувати підозрілу сторінку варто комплексно. Тому не забуваймо про інформаційну гігієну, бо відповідальність за поширення фейків та дезінформації (яка може мати жахливі наслідки для кожного з нас) — спільна. Відкрити / Коментувати

2021-04-21 10:09:00 Instagram Generation #Business

Скільки ж навколо бізнесменів без бізнесу, інвесторів без грошей, стартаперів без стартапу, гровс-хакерів, спікерів...
Все вищезагадане — це такі собі тренди «Instagram Generation». Instagram та інтернет загалом — це те місце, яке багатьом людям дозволяє «здаватись», а не «бути», професійно видавати бажане за дійсне, використовуючи в постах та на фото атрибути бажаного, нехтуючи змістом.

Виходить хейт якийсь? Спокійно, це зовсім без негативу та іронії. Насправді, це звичайна ринкова ситуація в тому розумінні, що, якщо на ринку є попит, природно, що з’явиться пропозиція. Просто виходить так, що загалом зараз у світі і, зокрема, в Україні є проблема з якістю запитів, які формують цей попит. Якщо говорити про Україну, то наш ринок, як ринок, взагалі лише формується. Тому вимоги до якості дуже низькі, в тому числі і вимоги до якості інформації так званих інфлуєнсерів.

Саме тому багатьох наших знаних «експертів» і «гуру» хвилі популізму та алгоритми Facebook/Instagram майже випадково винесли на гору, тобто у вашу стрічку новин і в колонки галузевих ЗМІ.

Здавалось б, безвихідь. Але ні, існує досить простий спосіб відфільтровувати таких експертів, принаймні я давно почав його використовувати. Все досить просто і навіть банально. Річ у тому, що в бізнесі, як і в спорті, є дуже чіткі KPI, тобто ключові чинники, які вимірюють результат. Бізнес в цьому плані не схожий до музики, літератури, чи кіно, де все завжди можна списати на «різні смаки» чи інші абстрактні причини. Бізнес — це завжди про гроші. І основним мірилом у бізнесі є твоя ринкова вартість, твоя «market capitalization».

Тому наступного разу, коли зустрінете бізнес-гуру, в адекватності якого будете сумніватись, можете просто прямо запитати його, яка його ринкова вартість. Так-так, запитайте: «What is your net worth?». У нас досі не прийнято вголос говорити про гроші, але на Заході це дуже поширене питання, яке тебе можуть запитати чи не в побутовій розмові.

Слухаючи відповідь, ви зможете багато зрозуміти. Можливо, перед вами й справді опиниться людина до чиєї думки, в контексті бізнесу, варто прислухатись, а можливо, перед вами черговий торговець інформацією. Відкрити / Коментувати

2021-04-19 15:05:20 ​Європейська футбольна Суперліга #Business

Те, про що в європейському футболі останнім часом дуже багато говорили, нарешті трапилося — сьогодні офіційно створена European Super League.

Це новий клубний турнір поза егідою UEFA. Першим головою правління став президент Реала Флорентіно Перес (хто б сумнівався). Клубами засновникам є: Арсенал, Атлетико, Барселона, Челсі, Інтер, Ювентус, Манчестер Сіті, Манчестер Юнайтед, Мілан, Ліверпуль, Реал Мадрид, Тоттенхем, ще три члени поки не оголошені.

Спортивний аспект:
• Ліга буде складатись із 20 команд.
• 5 клубів щорічно проходитимуть кваліфікацію (через свої внутрішні ліги).
• В турнірі буде дві групи з 10 клубів.
• Топ-4 команди з кожної групи проходять в стикові матчі. Ці ігри будуть проводитись на нейтральному полі.
• Перший турнір стартує вже цього року в серпні. Матчі будуть посеред тижня.

Фінансовий аспект:
• ESL повинна забезпечити потужний економічний ріст європейського футболу завдяки довгостроковим зобов'язанням по платежах, які будуть рости відповідно до доходу ліги.
• Ці виплати будуть істотно вищі, ніж ті, які генеруються нинішніми європейськими змаганнями, і, як очікується, перевищать понад 10 мільярдів євро протягом початкового періоду зобов'язань клубами.
• В обмін на свої зобов'язання, клуби-засновники отримають бонусом суму в розмірі 3,5 мільярда євро.

Якщо коротко, то виходить, що основна мета (окрім того, щоб заробляти більше) — це створення турніру, який за інтенсивністю та кількістю матчів триває весь сезон, і схожий до внутрішніх національних чемпіонатів, з командами... в яких найкраща історія (маркетинг).

Звичайно, цей факт викликав бурю емоції та палких обговорень серед любителів футболу, фанатських об’єднань та селекціонерів, ну і звичайно, масу критики (і навіть погрози санкціями) серед таких організацій як UEFA, які свого роду «монополізували» футбольні змагання та відповідно прибутки від них.

Було цікаво читати офіційну заяву MUST (найбільшого фанатського угруповання MU) щодо заснування цього турніру, в якій вони охарактеризували турнір словами «Закрита лавочка самопроголошених багатих клубів» і закликали свій клуб не брати участь у цьому турнірі через ризик припинення виступів в Лізі Чемпіонів.

Мені, як фанату Манчестер Юнайтед, та любителю «справжнього футболу» зрозуміла така реакція у світі футболу. Це в якомусь сенсі суперечить принципам суперництва та «old school» уявленню про цей спорт: де клуби змагаються за честь свого міста, історії та емблеми, а не за контракти від телетрансляцій.

А ще мені зрозуміло, що футбол еволюціонує. І як би нам від цього не було сумно (чи весело), еволюціонує він від «народного спорту» в сторону максимальної комерціалізації. Тільки не варто вдавати, що це трапилось сьогодні і основна причина та корінь зла — це створення European Super League.

До прикладу, в 1968 році Джордж Бест (нападник Манчестер Юнайтед) — один із перших футболістів селебріті (його порівнювали з Бітлз) заробляв £1,000 в тиждень. Сьогодні ж зарплата воротаря того ж клубу — Давіда Де Хеа — £375,000 в тиждень. Навіть, якщо брати до уваги максимальну інфляцію, це просто космічний ріст зарплати — «to the moon», як то кажуть.

І це я навіть не згадую про Роналду, Мессі, Неймара, чи інших популярних гравців і їхні рекламні контракти. Також не згадую про ігри футбольних агентів. Або ж про те, що відразу після анонсу цього турніру акції Ювентуса (який є одним з основних ініціаторів) різко зросли в ціні.

Тому, до цього можна ставитись по-різному. Будь-які зміни, які шкодять стабільності, завжди дуже складно сприймаються більшістю, але зазвичай просто переконань не достатньо, щоб переграти ринок. А, на мою думку, це якраз один з еволюційних кроків, до якого прямував європейський футбол в контексті реалій та ринку.

Сьогодні лише початок. Чим завершиться ця історія, поки не відомо. Думаю, що буде достатньо шуму, протестів, можливо, судові справи, але закінчиться все тим, що вболівальники будуть мати ще один європейський футбольний турнір, а футбольні клуби — ще одне джерело прибутку.

Ваші думки? Відкрити / Коментувати