Про персональну ефективність Більшість підходів, які я зараз | Yurii Luchkiv

Про персональну ефективність

Більшість підходів, які я зараз опишу, я використовую вже 10+ років
Я впевнений, що частина з них може здатись смішними
Я впевнений, що комусь вони не підійдуть

На початку карєри основною валютою є $. Це гарна чисельна метрика, якою можна оцінити свою роботу за період часу в тиждень/місяць/квартал
З часом для мене основною валютою став час. Цією метрикою складніше щось міряти, але саме нею я міряю свою ефективність
Базуючись на цих двох тезах я маю декілька правил, якими користуюсь в повсякденному житті

Тепер це називається модним терміном "Inbox Zero". Ще в 2011 році, коли я тільки почав працювати на ЕПАМі (який тоді у Львові нараховував 100- працівників) я отримував купу лєвої кореспонденції: починаючи від апдейтів на всю компанію, які насправді афектали тільки якусь групу людей, завершуючи оголошеннями "продам гараж" і сотнями пріколів на Reply All. Не знаю, як у вас, але у мене в активному користуванні 5-10 пошт різного призначення, тому тратити купу часу на трекінг всяких непотрібних мейлів я не хочу. Тому на кожній пошті в мене немає мейлів в inbox-і
Неважливий лист — прочитав → видалив
Неважлива розсилка — не прочитав → відписався
Важливий лист — прочитав → відписав
Важливий лист, але є блокер — прочитав → пересунув в якусь папку → поставив нагадування відписати
Супер важливий лист, але є блокер — прочитав → відписав, що відпишу ще раз, коли пофіксаю блокер

В командах, де я працюю, я докладаю багато зусиль створити, а потім культивувати асинхронну комунікацію. Звичайно повинен бути якийсь формальний мітинг. На ньому потрібно обмінятись статусом та задати питання, які афектають чиюсь роботу, крім твоєї. Але протягом дня потрібно мати декілька підходів і їм слідувати, щоб кожен міг працювати і його не виривати з контексту, в який потім складно повернутись. Це не так просто як здається, тому що скажімо керівникам потрібно більше докладати зусиль і думок, щоб спланувати хочайби 1 день, не говорячи про цілий тиждень.
Приклад №1:
З людьми, з якими ми тільки почали працювати, ми домовлятись що потрібно давати свій статус кожні 4 години. Важливим є те, щоб керівник не нагадував про це. З мого досвіду це не так просто, бо завжди є ньюанси Але колективи, які навчились це робити, працюють на мою думку ефективніше, мають час порішати ще якісь свої справи, якщо потрібно. Горизонт планування в 4 години це не так складно, але декому дається дуже-дуже не просто. Керівникам я би завжди рекомендував налаштовувати такий підхід, бо девелопери не люблять, коли їх раптово виривають з таски.
Приклад №2:
Замовник платить — замовник замовляє пісню. Все так і є. Але я завжди гну вектор прогнозованих мітінгів, а не раптових, коли щось впало на продакшині. Це зробити складніше, бо треба так програмувати/тестувати/аналізувати, щоб на проді нічого не падало. Деякі замовники мають схильність питати "коли буде готово?", навіть якщо від погодженої офіційної оцінки пройшло тільки 50%. Як би це складно не було, потрібно доносити важливість не видьоргування з контексту. Тобто такий самий підхід, як і першому прикладі, тільки керівником виступає замовник. Також потрібно давати апдейти в погоджений час та вкладатись в естімейти. А якщо не вкладаєшся, то не повідомляти за 2 години до завершення погодженого естімейту.
Це все складно 100%, я знаю. Але саме синхронна комунікація забирає багато часу та емоцій. А коли у тебе декілька проектів, то саме час є основною валютою протягом дня!

Оскільки час стає валютою, а його не так просто "міряти", то потрібно завжди бути в курсі своїх власних фінансів. Але про це якось іншим разом!