Yurii Luchkiv

2022-08-18 17:23:51 Про персональну ефективність

Більшість підходів, які я зараз опишу, я використовую вже 10+ років
Я впевнений, що частина з них може здатись смішними
Я впевнений, що комусь вони не підійдуть

На початку карєри основною валютою є $. Це гарна чисельна метрика, якою можна оцінити свою роботу за період часу в тиждень/місяць/квартал
З часом для мене основною валютою став час. Цією метрикою складніше щось міряти, але саме нею я міряю свою ефективність
Базуючись на цих двох тезах я маю декілька правил, якими користуюсь в повсякденному житті

Тепер це називається модним терміном "Inbox Zero". Ще в 2011 році, коли я тільки почав працювати на ЕПАМі (який тоді у Львові нараховував 100- працівників) я отримував купу лєвої кореспонденції: починаючи від апдейтів на всю компанію, які насправді афектали тільки якусь групу людей, завершуючи оголошеннями "продам гараж" і сотнями пріколів на Reply All. Не знаю, як у вас, але у мене в активному користуванні 5-10 пошт різного призначення, тому тратити купу часу на трекінг всяких непотрібних мейлів я не хочу. Тому на кожній пошті в мене немає мейлів в inbox-і
Неважливий лист — прочитав → видалив
Неважлива розсилка — не прочитав → відписався
Важливий лист — прочитав → відписав
Важливий лист, але є блокер — прочитав → пересунув в якусь папку → поставив нагадування відписати
Супер важливий лист, але є блокер — прочитав → відписав, що відпишу ще раз, коли пофіксаю блокер

В командах, де я працюю, я докладаю багато зусиль створити, а потім культивувати асинхронну комунікацію. Звичайно повинен бути якийсь формальний мітинг. На ньому потрібно обмінятись статусом та задати питання, які афектають чиюсь роботу, крім твоєї. Але протягом дня потрібно мати декілька підходів і їм слідувати, щоб кожен міг працювати і його не виривати з контексту, в який потім складно повернутись. Це не так просто як здається, тому що скажімо керівникам потрібно більше докладати зусиль і думок, щоб спланувати хочайби 1 день, не говорячи про цілий тиждень.
Приклад №1:
З людьми, з якими ми тільки почали працювати, ми домовлятись що потрібно давати свій статус кожні 4 години. Важливим є те, щоб керівник не нагадував про це. З мого досвіду це не так просто, бо завжди є ньюанси Але колективи, які навчились це робити, працюють на мою думку ефективніше, мають час порішати ще якісь свої справи, якщо потрібно. Горизонт планування в 4 години це не так складно, але декому дається дуже-дуже не просто. Керівникам я би завжди рекомендував налаштовувати такий підхід, бо девелопери не люблять, коли їх раптово виривають з таски.
Приклад №2:
Замовник платить — замовник замовляє пісню. Все так і є. Але я завжди гну вектор прогнозованих мітінгів, а не раптових, коли щось впало на продакшині. Це зробити складніше, бо треба так програмувати/тестувати/аналізувати, щоб на проді нічого не падало. Деякі замовники мають схильність питати "коли буде готово?", навіть якщо від погодженої офіційної оцінки пройшло тільки 50%. Як би це складно не було, потрібно доносити важливість не видьоргування з контексту. Тобто такий самий підхід, як і першому прикладі, тільки керівником виступає замовник. Також потрібно давати апдейти в погоджений час та вкладатись в естімейти. А якщо не вкладаєшся, то не повідомляти за 2 години до завершення погодженого естімейту.
Це все складно 100%, я знаю. Але саме синхронна комунікація забирає багато часу та емоцій. А коли у тебе декілька проектів, то саме час є основною валютою протягом дня!

Оскільки час стає валютою, а його не так просто "міряти", то потрібно завжди бути в курсі своїх власних фінансів. Але про це якось іншим разом! Відкрити / Коментувати

2022-08-16 18:22:53 Yurii Luchkiv pinned «Про себе Колись я вів цей канал на постійній основі, то здавалось, що не потрібно писати, що я собою являю. Потім пріорітети змінились, появились інакші завдання, аудиторія впала в рази. Але зараз писати свої думки це привілей. Тим більш коли пишу, то простіше…» Відкрити / Коментувати

2022-08-16 18:12:18 Про себе

Колись я вів цей канал на постійній основі, то здавалось, що не потрібно писати, що я собою являю. Потім пріорітети змінились, появились інакші завдання, аудиторія впала в рази. Але зараз писати свої думки це привілей. Тим більш коли пишу, то простіше зігнати якусь злість або бути комусь корисним. То чим я можу бути корисний ВАМ?

Хто я такий, що я за такий штемп, що варто бути на мене підписаним?

Мене звати Юра, працюю в айті сфері 10+ років. ~5 років працював software engineer-ом, останні 6+ років керівником своєї компанії Tech1
Ділюсь своїм досвідом, без загальних фраз "за все хороше, проти всього поганого"
В майже кожен пост я закладаю сенси або підтексти, які я би описав, "що відрізняє професіонала від непрофесіонала"
Пишу так, щоб читач вмотивувався змінити щось в своєму житті на краще, як би це нудно і рутинно не виглядало збоку
Ще можна почитати на сайті тут

Якщо я програмую, то ти будеш тут писати щось варте моєї уваги? Чи будуть технічні топіки?

Тяжко сказати Можна щось почерпнути, щоб вчитись на чужих помилках, а не на своїх
Маю декілька статей на 20-25% готових, але писати технічні статті довго, так щоб вони були цікавими А коли довго пишеш статтю вона і мені самому стає нецікавою

Якщо я не програмую, то ти будеш тут писати щось варте моєї уваги?

Коли я працював девелопером і хотів розпочати свій бізнес, то мені було цікаво слухати таких людей, яких я би назвав "досяжними". Я черпав більше досвіду від людей, які стали фрілансерами або почали свій бізнес, але бізнес ще малий. Тому, що коли в тебе є тільки ідея і бажання зробити свою команду, то поради від людей, які керують компаніями на 100+ людей (тим більше 500+ людей) не є дуже валідними. Вони правильні, але коли тобі потрібно знайти свого другого клієнта, то це трішки відрізняється від задачі: "Як вийти на південно-азійський ринок?"

Які плани, про що будеш розповідати, чим ділитись, щоб я міг зрозуміти чи мені варто підписатись / відписатись?

По життю я люблю автоматизовувати свою рутину. Тому в майбутньому буду ділитись своїми напрацюваннями в сфері фінансів/бюджетів, програмування та карєрного росту. Можливо частоково щось про те, чому варто чи не варто робити свій бізнес. Відкрити / Коментувати

2022-08-08 14:53:09 Про репутацію

Під час навчання в університеті можна було часто почути фразу "Спочатку ти працюєш на репутацію, потім репутація на тебе". Хтось сміявся з того, а хтось наполегливо повчився перших два курси, заробив собі класну репутацію і вже починаючи з третього курсу отримував хороші оцінки значно простіше, прикладаючи набагато менше зусиль, ніж типові середняки.
Це звичайно може бути банальним наслідком того, що ці відмінники були мудріші, але поки це упустимо для красоти аргументу

Це працює на рівні працівника компанії, сервісної компанії, регіону та навіть великої країни. Для багатьох людей (особливо для людей з реальною владою) Росія буде країною-терористом, Німеччина країною-лідером, яка не взяла на себе відповідальність, а Польща країною, яка допомогла Україні в найскладніший період нашої незалежності. І пройдуть десятиліття, щоб цю репутацію змінити: починаючи на побутовому рівні, а завершуючи вже на дипломатичному.

Такі ж принципи діють на локальному рівні: в межах компанії чи в межах сфери. Сфера в нас ще не така велика, тому дізнатись репутацію про людину не складає ніякої проблеми, якщо задатись такою ціллю. Культури брати фідбек про кандидата в нас ще немає, але з ростом індустрії думаю мала би появитись. Десь недавно я почув такі два англомовні терміни: value-add and value-lost (можливо я їх погано почув і по ходу діла собі таке додумав ). Але суті діла це не міняє. В будь якому колективі/компанії ти можеш або додавати цінності, над тим чим ви працюєте, або навпаки — зменшувати. Потім ця праця + результати будуть впливати на ту репутацію, яка буде іти попереду тебе, коли ти будеш шукати собі нового роботодавця або клієнта.
Навіть якщо ти вирішиш змінитись (бо репутація дуже фігова скажімо), та змінити своє життя на 180 градусів перший період репутація буде ще старою, а змінити її набагато складніше, ніж побудувати з нуля. Відкрити / Коментувати

2022-08-05 15:13:42 Про залежність

Спочатку очевидний макрогеополітичний факт. Всі країни залежні одна на одну. Всі країни купляють ресурси/продукти в інших країн, навіть якщо ця країна розпочала війну проти іншої країну. Спочатку коронавірус, а тепер повномасштабна війна, показали наскільки сильно повязана логістика між країнами, жителі яких можуть і не показати на глобусі країну-контрагента.
Можливо США би могло якось перебудувати свою економіку на самодостатню. Можливо. Але це 100% створило проблеми на внутрішньому ринку, безробіття і купу інших проблем, які би прийшлось вирішувати.

Тепер спущуся з високого рівня на набагато нижчий рівень — на рівень компаній малого/середнього розміру. 100500 івентів/мітапів присвячені тезам/підходам про те, як повинна компанія мислити, щоб довго існувати/приносити прибуток та бути готовою до економічних криз/непередбачуваних ситуацій на ринку. Надзвичайно часто там фігурує теза, яку можна спросити у фразу "не можна тримати яйця в одному кошику". Не можна мати одного ключового клієнта, без якого бізнес розвалиться, не можна мати одного постачальника, без якого не буде можливості робити продукт і т.п. А якщо таку думку ви ще й почули від німецького консультанта, який працює за ставкою $500 в годину, то потрібно вже бігом йти і реалізовувати цей підхід в межах своєї компанії. Тому як не крути бізнеси, які є диверсифіковані та децентралізовані є набагато стійкішими до потресінь, ніж централізовані, заточені під 1 клієнта.

А тепер ситуація, з якої потрібно зробити висновок. Ось є всіма вже обговорена ситуація з Німеччиною і газом. З газом і Німеччиною. З турбінами і Німеччиною. З потоками один-два-три і Німеччиною
Якщо б такі обставини склались з будь якою компанією, то рада директорів би звільнила СЕО буквально за тиждень. А потім би почали розслідування, як можна було допустити таку сильну залежність на одного постачальника з такими високими ризиками. Це би сприймалось як вверх непрофесіоналізму і некомпетенції. І цьому СЕО на кожній співбесіді в майбутньому потрібно було би пояснювати, як ж він завів цю компанію в таку жопу.
Але в межах країні нічьо страшного. Йдеш у відставку і пишеш мемуари. Ніяких розслідувань. Так і живем
Не потрібно сприймати, що в Європі всі набагато компетентніші. Дураків і наївних напівпрофесіоналів там також хватає. Станом на зараз їм просто більше повезло з сусідами. Відкрити / Коментувати

2022-07-25 11:04:01 Пости не пишуться(

Тішусь з людей, які знаходять сили в собі та продовжують щось писати поза форматом коментарів та реакцій на новини чи кимось сформовану повістку дня. Мені зараз дається це дуже тяжко. Перед тим, як поділитись якоюсь тезою, здається, що декілька хвилин/годин тому вже всі її обговорили, усі якісні думки написали, а мені немає що корисного додати. Звичайно ж хєрні пишуть значно більше. Суті діла це не міняє. Постити я буду, але лонгріди або хочайби 3-4 тезових абзаци з якимось мінімальним висновком.

Писати блог не вдається регулярно, а ось підалити код регулярно без проблем. Хотілось би трошки менше кодити деякі речі по колу. Тому потрібно людей в команду. І не хотілось би розгортати 2-3 тиждевий процес найму. Знаю, що частина джуніорів втратила роботу, а ще велика кількісь людей без досвіду її шукають, тому зроблю швидкий найм, якщо людина буде підходяща.

Кого ми шукаємо
Людину, яка вміє, а найголовніше хоче, верстати з можливістю за декілька місяців перекваліфікуватись у повноцінного фронт-енд девелопера. Можна не знати англійською, можна не знати джаваскріпт, можна не вміти ні в ангуляр, ні в реакт. Все навчимо. Але верстати треба вміти. Під різні девайси, під різні платформи, респонсів всі-діла. Головне бути працьовитим та уважним до деталей. Готові взяти людину без продакшн досвіду.

Кому цікаво — пишіть на yyluchkiv@gmail.com з темою листа "Tech1, верстка, телеграм"
Кому не цікаво — поширте серед своїх друзів, можливо когось зацікавить Відкрити / Коментувати

2022-06-03 14:08:18 100+ днів війни, яка триває 8+ років

100 днів — це скільки?
На початку 2022 ми в нас компанії запланували декілька проектів. Три місяці для проекту це небагато. Для деяких проектів це буквально зробити MVP та перевірити свої гіпотези чи такий проект потрібен на маркеті. Проект виявився непотрібен? Нічого страшного, можна почати новий.

100 днів війни — це скільки?
Не знаю, для мене це вперше. Одне діло в 14 років читати про столітню війну між Англією і Францією, а потім грати компанію за іспанського короля в Total War протяжністю 150+ років за декілька годин. Інше діло в 20 років читати про війну в книжках Ремарка: люди гуляють містом, вирішують якісь побудові справи та пють каву. А ти сидиш такий і думаєш, яке це взагалі було можливо під час війни, згадуючи документальні фільми про другу світову війну, які ти дивився і потім обговорював з своїм татом. Ще інша справа читати про війну в Афганістані, які тривала 10 років і завершилась розпадом СССР. А ще інша справа питатись в батьків, як то вони жили в тому СССР, який воював 10 років з іншою країною. А ще інша справа прожити 100 днів війни після російського вторгнення і дуже швидко зрозуміти, що війна тривала 8+ років, просто нас всіх піздєц як оберігали!

Загалом місцями складно покласти свої думки та емоції на папір. Всі мудрі поради вже написані в фейсбуках та телеграмах краще за мене: "чому ми переможемо?", "як ми будемо відбудовувати економіку?" та "яким буде світовий порядок після цієї війни?"
Коли читаєш про будь-яку війну постфактум на вікіпедії все максимально логічно: кожна війна закономірно починалась, бо були причини для її початку, а потім закономірно завершувалась, тому що були створені умови для її завершення. А зараз ми живемо в одному, ну максимум двох абзацах на вікіпедії. Складно щось додати, бо є значно мудріші люди, які можуть донести краще хороші думки, вміють краще заспокоїти і вміють дати кращий прогноз. Пишу для себе, щоб легше було памятати і не забувати власні емоції.
А кому цікаво, пробую ще писати англійською, але такі десь медіумріди. Мені це допомагає морально зігрузити думки на папір і жити дальше
Лінк тут

А ще ми продовжуємо вирішувати типові побутові та робочі моменти. Ми шукаємо до нас в команду Junior QA Engineer. Кому цікаво, присилайте своє резюме на yyluchkiv@gmail.com Відкрити / Коментувати

2022-02-18 19:23:43 30!

Я остаточно зрозумів і пробачив, що неосвідченість, ірраціональнісь та прийом рішень на основі емоцій — це природній стан речей для дуже багатьох людей. Скільки вовка не годуй, він все одно в ліс дивиться. Скільки ірраціональній людині логічних аргументів не наводь, скільки зусиль не прикладай, вона все одно в кінці прийме емоційне рішення і скаже, що ти дурачьок. Мене перестало дивувати наскільки люди бувають наївні. Мене тішать раціональні люди з їхніми логічними/аргументованими/зваженими та раціональними думками. Тішить, що навколо мене достатньо таких людей і я можу бути частиною їхнього кола спілкування.
2019, 2020, 2021 і вже 2022 — кожен з цих років мав свої виклики, як локального, так і глобального характеру. Я точно не встиг зробити все до 30-и років, те що планував у 25. Але ця людська ірраціональність, особливо якщо вона сконцентрована у людей з реальною владою, навчила прагматичності та дала можливість знайти близьких людей по духу з якими хочеться працювати, спілкуватись і втілювати нові ідеї.
Тішить, що, незважаючи на всі негаразди, у нас хватає людей з холодним розумом, які не панікують після кожної нової непростої інформації. Тішить, що є люди, які готові жартувати на складні теми, про персональні недоліки і зашквари. Дякую вам — без вас я би йобнувся!
Дякую всім хто продовжує читати мене і не відписуєтесь, хоч останні два роки я пишу надзвичайно мало! Мрію, щоб у наступні 5 років раціоналізм заразив якомога більшу кількість людей!
Лінк Відкрити / Коментувати

2022-02-18 19:22:57 Channel photo updated Відкрити / Коментувати

2022-02-08 17:12:57 Чому я знову починаю писати технічний блог? Вкотре!

Заздрю чуток людям, які завели технічний блог на початку своєї карєри. Заздрю чуток, що вони зуміли його підтримувати протягом усього часу, поєднуючи його із роботою: писали статті, відписували на коментарі, мігрували з одного на інший двіжок і т.д. Я заводив мабуть вже пять разів, але через доволі короткий період здавався. Як то кажуть — як не одне, то інше. Чому я закидав це діло? Тому, що через декілька місяців я розумів, що мене напрягає той факт, що на цій конкретній платформі нема таких фіч, які я би хотів мати в майбутньому. Чи це якийсь зручний спосіб підписок чи можливість робити відео уроки, щоб хоть якось монетизувати свою позаробочу діальність. Це мене так сильно схарювало, що я декілька днів набирався сміливості, щоб нарешті видалити свій блог і забути це очередне фіаско. Але це дало розуміння, що можна простіше ставитись до падінь в житті. Хоча скажу чесно — це зовсім не весело.

Для одного з наших проектів появилась потреба знайти якийсь двіжок для блого-візитки. Ми таким хоч і не займаємось, але бажання знайти щось самостійно, а не віддати на аутсорс, перемогло. В результаті ми зупинились ми на 3-ому двіжку, але серед перших двох був такий, що в теорії зміг би задовольнити всі мої потреби в довгій перспективі. Тому я знову наважився писати технічний і не технічний блог. Ось такий собі зроблю подарунок на 30 років. Чи ачькую я, що я за рік знову це діло закину? Не ачькую. Бо якщо прийдеться видалити — то видалю. Частиною подорожі є кінець цієї подорожі

Лінк на блог Відкрити / Коментувати