Чи законно записувати розмови? Обширне, спірне та актуальне п | Адвокат / юрист Яна Світлична: поради та консультації.

Чи законно записувати розмови?

Обширне, спірне та актуальне питання.

Звісно, всі ми розуміємо, що якщо нікому ніколи не показувати записи, то питання їх законності взагалі не стоятиме.

Але якщо записи демонструвати чи використовувати у якості доказу, то відповіді не такі однозначні.

Тому при аналізі використовується саме цей акцент – чи можна не просто записувати розмови без відома співрозмовника, а використовувати такі записи?

Конституція нам каже, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов та кореспонденції.
Винятки можуть бути встановлені лише судом у передбачених законом випадках, якщо іншим шляхом дістати інформацію неможливо.
Здавалося б, якщо суд дозволив, то можна . Не все так просто.

Якщо записи здобуті з порушенням таємниці листування та телефонних розмов – це недопустимо, такі докази отримані внаслідок порушення прав та свобод людини.
За таке порушення, до речі, передбачена ще й кримінальна відповідальність.

Також Конституція містить статті про неможливість втручання в чуже особисте та сімейне життя, а також недопущення збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу.

Але є інша сторона медалі.

В тій же Конституції прописано, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

Права кожного закінчуються там, де починаються права іншої людини.
Отже, ми маємо право вирішувати як поводитись у приватному житті, але при здійсненні своїх прав маємо утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

По факту виходить, що особа має право записувати свою власну розмову з іншими особами, в тому числі в месенджерах, проте вона не має права використовувати такі записи будь де (в тому числі надавати їх правоохоронним органам - за таке в деяких випадках можна навіть сісти).

Тобто якщо комусь погрожують по телефону, то з огляду на закони не можна записати погрози таємно, та віднести їх до поліції.

В ідеальному вакуумному світі спочатку має йти звернення до поліції, яка отримує дозволи на записи розмов.
Але ми розуміємо, що в таких випадках ніхто навіть справу не відкриє. Тому часто виходить той сумний діалог з анекдоту, який закінчується фразою «як уб’ють – тоді приходьте» .

Отже, чинне законодавство України не дозволяє порушувати таємницю листування, телефонних розмов та кореспонденції, без відповідного дозволу на це суду.
Такий дозвіл може бути наданий судом виключно правоохоронним органам. І ніяк та ніколи не надається громадянам.
Виходить, що жодні аудіо- та відеозаписи розмов не можуть вважатися допустимими доказами, якщо:
1) зроблені до відкриття кримінального провадження;
2) зроблені після відкриття кримінального провадження, але з порушенням порядку отримання доказів;
3) зроблені громадянами самостійно.

А якщо не кримінал?

Суть запису та розповсюдження одна й та сама. Тому якщо Ви попередили людину про запис або робите це відкрито, то відповідальність за це не загрожує.

Суди цивільної юрисдикції сприймають записи як докази, хоча доволі тяжко, про це я вже писала в окремій статті "як робити релевантні фото та відео" (частина 1 та частина 2).

Висновок:

Простенько - або робіть запис відкрито (чи з попередженням), або використовуйте тільки для власних потреб та нікому не демонструйте.



..............................

Обговорити/дізнатися детальніше:
Чат https://t.me/advokat_lawyer_chat
Особисто @YasyaSvitlychna

Посилання на канал:
https://t.me/advokat_lawyer_YasyaSv