Клуб Анонімних Авторів

2022-05-20 09:00:05 ​ПИСЬМЕННИЦЬКА ВПРАВА

Письмо з обмеженнями

Що означає «обмеження» в контексті письма?
Змусьте себе не використовувати якісь слова, літери, частини мови, художні засоби або поставте ліміт на кількість слів у тексті.

Наприклад,
Напишіть текст, не вживаючи прислівників чи прикметників.
Напишіть історію, кожне слово в якій розпочинається на одну і ту ж літеру.
Напишіть повноцінну історію, яка складатиметься всього з 6 слів.

Така практика змушує ваш мозок продуктивно працювати над текстом.
Крім того, обмеження спонукають використовувати нетрадиційну мову, що, у свою чергу, вдосконалює навичку писати чітко та винахідливо. Відкрити / Коментувати

2022-05-19 09:00:06 ​ПЕРШІ ДВА МІСТА ВІДНОВИЛИ ЖИВІ ЗУСТРІЧІ КЛУБУ

Війна могла б поставити наше життя на паузу в очікуванні перемоги, але нас, українців, так просто не зламати

Якийсь час автори не зустрічалися, бо ніхто не міг сказати, наскільки це безпечно. Але наразі зустрічі відновлюються, і я щаслива, що таким чином дистанційно через спільні завдання ми залишаємось однією спільнотою за будь-яких обставин, навіть таких жахливих.

Ведучі, які першими відновили офлайн-зустрічі у своїх містах, поділилися своїми думками і тим, що їх мотивує продовжувати творити

Ірина Заіченко, Запоріжжя:
"Ми відновили зустрічі, бо дуже скучили за особливою творчою атмосферою в колі однодумців. Запропонувала зустрітися, товариші по перу підтримали. Звісно, є певне відчуття ризику, але саме творчість допомагає нам не опускати руки й вірити в краще".

Вероніка Завертайлова, Полтава:
"Відновлювати зустрічі складно, адже мало хто планує на тиждень, багато авторів не хочуть писати на тему війни чи навіть щось з цим пов'язане, хочуть більше відволіктись у теплій атмосфері. Але незважаючи на складність, з'являються нові обличчя".

Ми готуємо різні теми для авторів: і про війну, і щоб подумати про інше.
Головне – допомогти віднайти сили для творчості та провести час у дружньому колі. Відкрити / Коментувати

2022-05-18 21:04:40 ​ У Білорусі знімають з продажу роман-антиутопію "1984" Джорджа Орвелла про тоталітарну державу — відповідний наказ про вилучення книги отримали видавці, повідомляє незалежне білоруське видання "Наша Ніва" Відкрити / Коментувати

2022-05-17 11:57:33 ​ЯК БОРОТИСЯ ІЗ ТВОРЧИМИ СТРАХАМИ ПІД ЧАС ВІЙНИ?

Останні майже три місяці я все частіше чую про схожі причини, чому автори не пишуть. На початку й мені були знайомі такі відчуття.

Я вибрала ключові творчі страхи, актуальні сьогодні, та виділила причини, як із ними боротися

Страх бути засудженим.
Осуд може збентежити або дуже зачепити наші почуття. Іноді ми почуваємось недооціненими або проігнорованими. А часом, коли хтось хвалить нашу роботу, нам здається, що це неправильно. Тепер же ми боїмося, що нас засудять за те, що ми в принципі вирішили писати щось у такий час.

Єдине, що ви маєте робити на етапі написання історії, – писати. Пишіть, не аналізуючи текст, який виходить у результаті. Згодом ви відредагуєте текст, але це жодним чином не придушить творчого процесу, а лиш розширить його, бо у вас буде основа, з якою працювати значно легше, ніж із чистим аркушем.
Крім того, оцінюючи власні зусилля, ставтеся до себе доброзичливо. Замість "усе пропало" краще конкретно вкажіть моменти, які потребують допрацювання.

Страх розкритися.
Творчість може бути дуже інтимною, роблячи вас вразливими, якщо ви показуєте свої почуття іншим. Чим важче ви над чимось працювали, тим далі ви виходили за межі зони комфорту, і чим важливіше це для вас, тим ризикованішим може бути відкриття цього. Чим страшніші події пережили, тим важче буде розкривати свої почуття в той момент.

Подумайте, чому саме вам важливо розкритися? Світ повинен знати про цю війну з різних аспектів, у тому числі й у художньому плані, чи не так? Відповідь, яку ви дасте на запитання, стане вашим провідником. Ви конкретизуєте свою мотивацію і позбудетесь страху.

Страх відмови.
Люди – соціальні істоти, і тому нам так важливо отримувати схвалення від інших. Звідси виходить страх отримати відмову й бути неприйнятим зі своєю творчістю.

Якщо вам страшно бути неприйнятими, розпочніть із малого. Знайдіть безпечний простір, де зможете ділитися своєю творчістю. Коли ви побачите, що вас не відкидають, то зможете розширити коло людей, яке читатиме ваші тексти. А згодом – взагалі не будете їх ховати.

Збережіть допис і сміливо виконуйте свою письменницьку місію в такий непростий час. Відкрити / Коментувати

2022-05-16 11:14:27 ​ПОДАРУЙТЕ ЧИТАЧАМ ВІДЧУТТЯ ЄДНАННЯ З ТЕКСТОМ

Описуючи складні переживання персонажів (особливо коли ви пишете про реальні події й створюєте персонажів за прототипами), важливо, щоб читач відчув спорідненість із текстом.
Саме вона є однією з ключових умов для того, щоб читач полюбив ваших героїв, пройнявся їхніми почуттями й захотів пройти увесь шлях із ними до кінця

Ось декілька порад, які допоможуть описати емоції персонажів так, щоб читач точно їх відчув

Використовуйте конкретні слова.
Показуючи емоції й почуття, дуже легко впасти в кліше. Правда ж, не раз доводилося читати фрази на кшталт "одна сльоза впала їй на щоку" або "його серце затріпотіло"? Такі вислови звучать стереотипно, а тому – фальшиво. Описуючи почуття, будьте максимально конкретні у виборі слів та мови тіла.

Встановіть зв'язок між читачем та головним героєм.
Читачі переживають почуття очима героїв. Тому необхідно, щоб головний герой або героїня були їм симпатичні. Чим глибше вони включені у розвиток персонажів, передісторію та сюжетні моменти за участю персонажа, то більше ідентифікуватимуть його почуття із власними. Читачеві потрібен час, щоб побудувати стосунки з головним героєм, тому найемоційніші моменти не варто показувати на самому початку.

Показуйте картинку.
Замало просто передати емоції персонажа. Читачі повинні бачити вплив емоцій на героя за допомогою мови тіла, міміки та вчинків. Тож уже традиційна моя порада: показуйте, а не розповідайте. Замість того, щоб сказати "персонаж боїться", проілюструйте, як його тіло напружується від страху. Таким чином ви створите ефект, ніби читач настільки синхронізований із героєм, що може на собі відчути його емоції.

Нарощуйте інтенсивність почуттів.
Сильні емоції запам’ятовуються краще, ніж поверхневі. Нестримна радість має більший ефект, ніж швидкоплинне щастя. Болісне горе інтенсивніше, ніж незначне розчарування. Читачі частіше поділяють емоційний стан головного героя, якщо його почуття сильні та пристрасні.

Заведіть щоденник емоцій.
Найкраще нам вдається передавати ті почуття, які глибоко відчули самі. Щоденник допоможе вам задокументувати власні щоденні емоційні переживання й почуття, особливо пов'язані зі складними подіями. Запишіть точні обставини, що призвели до емоційної реакції, і будьте максимально конкретними, описуючи власні емоції. Коли настане час показати почуття героя, поверніться до щоденника. Перенесіть власний емоційний досвід у свій текст, і враження читача будуть сильнішими.

Збережіть допис та пишіть тексти так, щоб читач відчував із ними сильний зв'язок та проймався темою. Відкрити / Коментувати

2022-05-15 09:50:19 ​Перемога на музичному фронті наша!
Далі – велика Перемога

Запрошую на зустріч Клубу Анонімних Авторів!
Так цінно в найтемніші часи мати поруч світлу компанію

20 травня, 16:00: Запоріжжя
Ведуча: Ірина Заіченко (0976858403)
Парк Перемоги

Вам потрібні лише ручка та записник

Якщо бажаєте організувати або відновити зустрічі для свого міста, напишіть у коментарях, і я відправлю вам деталі

Про зміни до графіка повідомлю окремо, оскільки в умовах війни не завжди виходить планувати зустрічі завчасно. Відкрити / Коментувати

2022-05-13 09:00:04 ​ПИСЬМЕННИЦЬКА ВПРАВА

Використовуйте фрази-трампліни, якщо не знаєте, з чого почати історію

Фраза-трамплін – це речення або короткий уривок, яким ви можете почати свій текст, далі розвиваючи власну історію.

Такі підказки ви можете знайти в Інтернеті (наприклад, відкривши випадкову статтю у Вікіпедії), обрати випадковий рядок із журналу або з улюбленої книжки. Якщо пишете про сьогодення, можна використати випадковий рядок із новин чи текстів блогерів, які пишуть про події в країні.

Маючи такий "трамплін", ви зможете відштовхнутись від нього й повести свою думку далі, розказавши неповторну історію Відкрити / Коментувати

2022-05-12 09:00:04 ​ЗРОБІТЬ КОЖЕН ДЕНЬ РІЗНИМ

Використовуйте різні прийоми для ведення щоденника, щоб урізноманітнити його

Якщо ви відчуваєте себе перевантаженими, продумайте, як легше вирішити проблеми, з якими ви стикаєтесь, і складіть спрощений перелік справ, у якому ваші справжні пріоритети будуть на першому місці.

Якщо хочеться відключитись від реальності, напишіть перелік фільмів та серіалів, які ви хотіли б переглянути, й почніть дивитися їх.

Якщо прагнете навести лад у думках, виплесніть їх на папір, щоб мати їх зібраними в одному місці.

Якщо вважаєте, що якийсь проєкт "не на часі", зробіть у щоденнику замальовки для його майбутньої реалізації.

Якщо потребуєте висловитись – напишіть листа своєму щоденникові.

Існують десятки методів ведення щоденника – якщо час від часу змінювати їх або чергувати, то journaling завжди буде для вас цікавим і захопливим заняттям, а щоденник – простором для всього, що вам потрібно.

Нехай ваш щоденник працює на вас Відкрити / Коментувати

2022-05-10 09:00:06 ​РОЗПОВІСТИ "ВІД СЕБЕ" ЧИ ВИГАДАТИ ПЕРСОНАЖА?

Коли хочемо розповісти світові про свої переживання, часом зустрічаємось із дилемою: якщо писати від свого імені, то, здається, що занадто відкриваєшся, а це страшно; а якщо вигадати героя, то читач може не так глибоко пройнятися історією

Сьогодні я розберу особливості ведення розповіді від першої і третьої особи, після чого ви зможете вирішити, яка з них вам ближча наразі

Третя особа може полегшити письменницьку роботу тим, що звільнить від потреби постійно передавати думки й почуття персонажа.
Ви менше заглиблюєтесь у внутрішні переживання героя, транслюючи їх у форматі монологу в окремих частинах тексту, якщо це передбачено сюжетом.

А от дати відчуття повної зануреності читача в історію дозволить перша особа, коли читач ніби стає свідком сповіді героя та дізнається про почуття з перших вуст. Хоча, як я писала вчора, через розповідь від третьої особи передати емоції можна не менш красномовно.

Разом із тим, розповідь від першої особи виходить максимально відвертою, інтимною. Тож варто зважити, чи готові ви відкритися читачеві.

Якщо вам простіше описувати ситуацію, що ніби відбувається в режимі реального часу, то краще говорити від третьої особи.

Якщо ви хочете розказати про те, що пережили з позиції "зараз про минуле", то найкраще обрати першу особу: так ви не тільки опишете події та свої відчуття від того, що сталося, а й зможете показати, які висновки зробили чи які інсайти здобули зі свого досвіду.

У третій особі ви маєте більше простору для фантазування, показуєте різні точки зору.

Перша особа дозволяє керуватися лише однією точкою зору, бо всі події ви описуєте через призму сприйняття героя.

Який виклад більше підходить для реалізації вашої ідеї – вирішувати вам. Часом історію найкраще передати від третьої особи, а іноді вона найбільш розкриється від першої.

Усе залежить від вашої ідеї та відчуттів. Завжди орієнтуйтеся на них Відкрити / Коментувати

2022-05-09 10:10:35 ​ЯК ПЕРЕДАТИ ЕМОЦІЇ ЧЕРЕЗ ПОВЕДІНКУ ГЕРОЇВ?

Пишучи про складні переживання, важливо досягнути емоційного контакту читача з персонажем. Тому ми завжди прагнемо максимально реалістично показати, що відчуває герой під впливом тих чи інших обставин.

Як "поділитися" почуттями персонажа з читачем?

Мова тіла.
Найсильніше емоції проявляються в тому, як тіло реагує на почуття персонажа. Горе має інший вигляд, ніж вдячність, а хвилювання відрізняється від страху.

Думки.
Коли нас охоплюють емоції, наші думки працюють за певними закономірностями. Занепокоєння змушує нас поспішати з висновками та уявляти найгірший сценарій. Скептицизм змушує шукати доказів того, що наша інтуїція правильна і все погано. Покажіть думки персонажа, і читачі відчують спорідненість із ним.

Внутрішні відчуття.
Використайте негайні та неконтрольовані реакції. Стрибок частоти серцебиття, коли раптом гасне вуличне світло (страх) – сильне відчуття. Читачі впізнають його, бо майже всі відчували подібне раніше.

Поза.
Вона напружена чи плавна, розслаблена, легка? Схрещені руки (закритість, нетерплячість, роздратованість) чи відкриті (привітність, турбота)? Персонаж нахиляється всередину чи подалі?

Діалог.
Люди рідко висловлюють свої почуття прямо, а частіше кричать або висловлюються про те, що їх дратує. Те, про що говорить персонаж (і що уникає говорити!), показує читачам та іншим персонажам його внутрішній емоційний стан.

Мовлення.
Герої говорять швидко (нерви, поспіх, нетерплячість) чи повільно (обережно, вдумливо, орієнтовно)? Чи підвищується їхній голос, показуючи, що вони не можуть повністю контролювати емоції? Чи опускається, виявляючи, що вони контролюють себе або намагаються стримуватися?

Прийняття рішень та дії.
У страху, тривозі, з позиції захисту або навіть з любові чи бажання, люди діють інакше, ніж якби були зосередженими.
Кожна дія має наслідки, а дії, зумовлені емоціями, можуть створити конфлікт, який показує, які емоції керують персонажем.

Збережіть допис та передавайте власні почуття через персонажів, знаходячи відгук у читачів. Відкрити / Коментувати