​​Пори року в італійській мові Пори року є календарними (mete | Італійська легко!

​​Пори року в італійській мові

Пори року є календарними (meteorologicо) та астрономічними (astronomico). Календарні пори року починаються відповідно до календаря, а астрономічні – у дні сонцестояння та рівнодення.
У Італії прийнято відраховувати початок нової пори року відповідно до астрономічного календаря, тому осінь тут починається 23 вересня (осіннє рівнодення), зима – 22 грудня (зимове сонцестояння), весна – 21 березня (весняне рівнодення), а літо – 22 червня (літнє сонцестояння).

Пори року: граматика
Слово «stagione» – «пора року, сезон» є жіночого роду і в множині має форму «le stagioni». Назви пір року в італійській мові:
la primavera – le primavere (весна);
l’estate – le estati (літо);
l’autunno – gli autunni (осінь);
l’inverno – gli inverni (зима).
Весна та літо є іменниками жіночого роду, а зима та осінь – чоловічого.
Назви пір року в італійській мові пишуться з малої літери.

Щоб сказати, що якась подія відбулася у якусь пору року використовується прийменник «in»:
• in inverno – взимку;
• in autunno – восени;
• in primavera – весною;
• in estate – влітку.

Похідними прикметниками від назв пір року є:
• primaverile – весняний;
• estivo – літній;
• autunnale – осінній;
• invernale – зимовий.