ПОДАТКОВІ ПЕРСПЕКТИВИ: ЯК РОЗВ’ЯЗАТИ ПРОБЛЕМУ НАДМІРНОГО ПОДАТ | ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ

ПОДАТКОВІ ПЕРСПЕКТИВИ: ЯК РОЗВ’ЯЗАТИ ПРОБЛЕМУ НАДМІРНОГО ПОДАТКОВОГО ТЯГАРЯ ДЛЯ БІЖЕНЦІВ?

Нещодавно прийнятий депутатами законопроект №7364 передбачає, що за 2022 та 2023 податкові роки не включаються до річного оподатковуваного доходу фізичної особи «доходи у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг)…, що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сімʼї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії рф проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави
Але чи справді норми цього законопроекту вичерпно знімають усі можливі спірні питання? На наш погляд, ні, і ось чому.
Можуть виникнути спори про те, на кого поширюватиметься передбачена законопроектом 7364 пільга.
Законопроект передбачає доповнення пункту 170.7.2 новим абзацом, який надаватиме право Кабінетові Міністрів України затверджувати порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали від російської агресії. Отже, саме норми цього майбутнього порядку будуть визначати, чи є особа такою, що постраждала від російської агресії.
Ба більше, з тексту законопроекту 7364 не цілком зрозуміло, чи в принципі поширюватиметься майбутній порядок підтвердження статусу постраждалих осіб на тих, хто отримує допомогу в зв’язку з тимчасовим захистом за кордоном.
Дослівно порядок має застосуватися «з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб-платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги».
Начебто, допомога в зв’язку з отриманням тимчасового захисту за кордоном не повинна вважатися благодійною.
Норми пункту 27 Перехідних положень обмежують пільгу лише доходами, отриманими за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів, а також отриманими від іноземних юридичних осіб (за текстом - компаній, організацій), які здійснюють благодійну діяльність в розумінні законодавства відповідної іноземної держави.
Разом із тим, з тексту норми не випливає, що вона може бути застосована до коштів, наданих за рахунок місцевих бюджетів, а також за рахунок осіб, які не є благодійниками.
Ба більше - чимало українців отримують безкоштовне житло від фізичних та юридичних осіб. Чи завжди іноземне законодавство вважає їх благодійниками? Якщо ні, то вартість користування таким житлом є додатковим благом (безоплатно наданою послугою), а отже, об’єктом оподаткування.
Крім того, як довести, що отримана вами допомога надана саме за рахунок державного бюджету відповідної країни? Або підтвердити той факт, що відповідна особа-надавав допомоги є благодійником з огляду на закони відповідної юрисдикції?
Пільга поширюється лише на осіб, які отримали тимчасовий захист в іноземних країнах. Разом із тим, деякі українці виїхали за кордон на підставі візи, яка надає право на перебування в країнах ЄС із метою лікування. Це стосувалося, зокрема, дітей-інвалідів та членів їх сімей. Окремі з них не отримували додатково статусу тимчасового захисту. Чому держава нічого не сказала з приводу оподаткування таких осіб?
Дія пільги в часі обмежена виключно 2022 та 2023 роками. Держава настільки впевнена в тому, що все закінчиться не пізніше 2023 року? Чи навпаки, впевнена, що у 2022 році чекати на закінчення війни годі?

Докладніше тут Антон Поляничко

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com