Get Mystery Box with random crypto!

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ

Логотип телеграм -каналу bichuk_ykp — ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ П
Логотип телеграм -каналу bichuk_ykp — ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ
Адреса каналу: @bichuk_ykp
Категорії: Економіка
Мова: Українська
Передплатники: 5.28K
Опис з каналу

⚡️Telegram-канал про оподаткування в Україні.
✌️Один канал на усі випадки податкового життя!
🤠 Куратор проєкту – Сухомлин Ігор, головний редактор «Вісник. Офіційно про податки» (2018-2022) та «Бухгалтерія» (2015-2018)
📧 Реклама 👉 @TAX_UA_CONSULTANT

Ratings & Reviews

3.33

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

1

3 stars

2

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення

2022-09-02 17:01:00 СПЛАТА ПОДАТКІВ за НАЯВНОСТІ ПОДАТКОВОГО БОРГУ: ЯКА ПОЗИЦІЯ СУДОВИХ ОРГАНІВ?

В даній публікації пропонуємо розглянути справу № 804/2577/17, в якій спір стосувався правомірності застосування до платника штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ним суми узгодженого податкового зобов’язання з орендної плати. Податкове зобов’язання з орендної плати було визначено платником самостійно у поданій ним звітній декларації, тому відповідно вказана суму стала узгодженою з моменту відповідного декларування.

Податковим органом було проведено камеральну перевірку та встановлено факт порушення платником строків сплати узгодженої суми орендної плати, самостійно визначеної ним у податковій декларації.

Платник не погодився із складеним ППР та подав відповідну позовну заяву, а вимоги обґрунтував тим, що штрафні санкції за несвоєчасну оплату податкового зобов`язання податковим органом нараховані безпідставно, оскільки платником здійснювалася своєчасна сплата орендної плати за землю, однак податковий орган ЧАСТКОВО зараховував сплачені суми в рахунок погашення податкового боргу із відповідного платежу.

Суд 1 інстанції відмовив у задоволенні позову платника, оскільки зробив висновок, що податковим органом правомірно застосовано до платника штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати за землю, з його рішенням погодився й апеляційний суд. Суди під час прийняття ними рішень досліджували подану платником податкову звітність та платіжні доручення, в яких в призначенні платежу була вказана «орендна плата за землю», а також встановлювалися обставини щодо строків проведення вказаних платежів.

Рішення вказаних судів були мотивовані тим, що норма п. 87.9 ст. 87 ПК України за наявності в платника податкового боргу із сплати податку (збору, обов’язкового платежу) покладає на податковий орган обов’язок зарахувати сплачені грошові кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу з урахуванням черговості його виникнення та НЕЗАЛЕЖНО від зазначеним платником призначення платежу (тобто, напряму сплати податку, збору тощо) в платіжних дорученнях.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погодився Касаційний суд і своєю постановою залишив їхні рішення без змін, а касаційну скаргу – без задоволення. При цьому Касаційний суд вказав, що визначальною умовою при застосуванні норми п. 87.9 ст. 87 ПК України є наявність у платника боргу зі сплати податків (зборів, інших обов’язкових платежів), а відображення призначення платежу у платіжних дорученнях за таких умов НЕ ОБМЕЖУЄ ВИКОНАННЯ ПОДАТКОВИМ ОРГАНОМ ОБОВ’ЯЗКУ ЩОДО ЗАРАХУВАННЯ ПЛАТЕЖІВ В РАХУНОК ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ.

Тому, грошові кошти, сплачені платником та зазначені ним у платіжних дорученнях з призначенням платежу «орендна плата за землю» були зараховані податковим органом в рахунок погашення ним податкового боргу саме з того виду платежу, який зазначено в платіжних дорученнях З УРАХУВАННЯМ ЧЕРГОВОСТІ ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ, НАЯВНОГО У ЦЬОГО ПЛАТНИКА ЗА ВІДПОВІДНИМ ПЛАТЕЖЕМ. Ці платежі не можуть бути зараховані в рахунок погашення податкового зобов’язання за іншим платежем, лише в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю до моменту його повного погашення, а в подальшому погашенню підлягатимуть наступні податкові зобов’язання з цього платежу.

Отже, платник, під час сплати поточних платежів з орендної плати часткового погашав наявний у нього податковий борг з цього платежу, і як наслідок поточні платежі з цього платежу залишалися неоплаченими в повному обсязі.

Таким чином, при наявності у платника податкового боргу з будь-якого податку (збору чи обов’язкового платежу) першочерговому погашенню підлягатиме сума боргу з відповідного податку (збору чи обов’язкового платежу), а потім зарахуванню підлягатимуть поточні платежі.

Докладніше тут Олег Нікітін, адвокат ID Legal Group

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com
360 views14:01
Відкрити / Коментувати
2022-09-02 17:01:00 ID LEGAL GROUP -- стратегічна, вузькоспеціалізована юридична компанія в сфері податкового права та економічної безпеки

До її складу входить: юридичне, адвокатське об’єднання та аудиторська фірма .

Ми відомі своїми фундаментальними позиціями в області податкового консультування та супроводження; трансфертного ціноутворення; аудиторських послуг; юридичного та бухгалтерського аутсорсингу; ефективними антикризовими стратегіями взаємовідносин з фіскальними органами; адвокатським супроводом, в тому числі у кримінальному провадженні; врегулюванням досудових спорів та ефективним захистом в судових процесах як при взаємовідносинах з державою, так і з суб'єктами підприємницької діяльності .

ПОСЛУГИ У СФЕРІ ПОДАТКОВОЇ ПРАКТИКИ

податковий і митний аудит
листування з фіскальними органами
юридичний та аудиторський супровід (узгодження) перевірок проведених фіскальними органами
захист інтересів фізичних і юридичних осіб в суперечках з фіскальною службою та іншими контролюючими органами
юридичний та аудиторський супровід апеляційних процесів з фіскальною службою та іншими контролюючими органами
юридичний супровід кримінальних проваджень за фактом ухилення від сплати податків і митних платежів
послуги адвоката у кримінальних справах в рамках кримінальних проваджень щодо посадових осіб підприємств
юридичний та аудиторський супровід здійснення господарсько-фінансових операцій, які дають ефект «тут і зараз», але є ризиковими
надання юридичних та аудиторських консультацій з питань структурування та оптимізації оподаткування

ЯК НАС ЗНАЙТИ
Київ, вул. Григорія Сковороди, 5-а

ЯК З НАМИ ЗВ'ЯЗАТИСЯ
+38 (044) 482-57-80
+38 (044) 482-57-85
+38 (067) 719-11-77
+38 (066) 719-11-77

КУДИ НАМ ПИСАТИ
info@id-legalgroup.com
313 views14:01
Відкрити / Коментувати
2022-09-02 15:01:38 ПЕРВИННІ ДОКУМЕНТИ: ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ

Які первинні документи необхідні при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?

При визначенні об’єкта оподаткування необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Докладніше тут ЗІР cutt.ly/NCprbMy

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди?!

Відсутність у платника податку (покупця та його контрагента) необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу фактичної відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, може свідчити на користь неможливості поставити відповідний товар та фактичного нездійснення операцій, за умови підтвердження таких обставин відповідними доказами.

Як наслідок, недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв’язку з цим юридично дефектних первинних документів, та, незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв’язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та інших документів сама по собі не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин.

/Постанова КАС ВС від 22.06.2022 у справі № 120/3875/2--а/

За матеріалами Адвокатська фірма "Єфімов та партнери" cutt.ly/hCprBGz

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com
156 views12:01
Відкрити / Коментувати
2022-09-02 14:01:13 РРО/ПРРО: ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ

Чи застосовує СГ РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»?

Інтернет-банкінг, на відміну від платіжного застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та його IBAN.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг».

Докладніше тут ЗІР cutt.ly/BCo3qQX

Як застосовувати РРО/ПРРО платниками єдиного податку при здійснення пересувної торгівлі?

Не застосовують РРО та/або ПРРО, а використовують РК та КОРО при здійснені роздрібної торгівлі через засоби пересувної торгівельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не перевищує:

для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку другої - четвертої групи на території сіл – до досягнення 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів);
для всіх без виключення суб’єкти господарювання на будь-якій території – 500 тис. грн на один суб’єкт господарської діяльності, в тому числі фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку.

Докладніше тут ДПС cutt.ly/fCo3TFU

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com
252 views11:01
Відкрити / Коментувати
2022-09-02 12:42:49 ІМПОРТ-ЕКСПОРТ: ОГЛЯД «ВІЙСЬКОВИХ» ОСОБЛИВОСТЕЙ

Розглянуто наступні питання:

Зміни в митних формальностях щодо експорту окремих категорій товарів
Зміни в митних формальностях щодо імпорту окремих категорій товарів
Зміни в оподаткуванні експортних / імпортних операцій
Особливості розрахунків в імпортних / експортних операціях
Ризик-орієнтований підхід до валютних операцій - загальні правила
Фінансовий моніторинг експортно-імпортних операцій. Чи змінився фінмоніторинг з введенням воєнного стану?

Джерело YouTube

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com
104 views09:42
Відкрити / Коментувати
2022-09-02 12:01:40 АВТОМАТИЧНИЙ ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ: ЯК, КОМУ та ДО ЧОГО ГОТУВАТИСЯ?

Як ми вже повідомляли, 19 серпня ДПС приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки.

Приєднання ДПС до Багатосторонньої угоди CRS є необхідною, проте не достатньою умовою для запровадження автоматичного обміну інформацією, який стане можливим виключно після ухвалення Україною законодавства, необхідного для імплементації Загального стандарту звітності CRS. Для цього Міністерством фінансів України розроблено проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки», який після завершення всіх узгоджувальних процедур буде надісланий до Кабінету Міністрів України для подальшого подання до Верховної Ради України.

Коротко зупинимось на головних моментах цього Закону.

ДОКУМЕНТ ВИЗНАЧАЄ:

які фінансові установи повинні передавати інформацію про рахунки клієнтів в податкові органи;
які нові обов’язки з’являються у власників рахунків;
як використовується інформація про такі рахунки податковими органами та чи мають вони право передавати її іншим органам;
у якому обсязі та з якою періодичністю збирається та передається інформація про рахунки клієнтів;
яка відповідальність за порушення цих вимог встановлена для установ та власників рахунків;
які є виключення щодо зазначених вимог.

МИ РЕКОМЕНДУЄМО:

власникам рахунків - провести їх інвентаризацію на предмет готовності розкрити інформацію, яка буде вимагатися у межах автоматичного обміну інформацією. Також рекомендуємо провести інвентаризацію закордонних рахунків.

банкам (фінансовим установам) - налагодити процедури для виконання вимог автоматичного обміну інформацією, зокрема :

До 31.12.2022:
Вивчити (проект) Закону та Стандарт;
Визначити, чи відповідає організація критеріям 4 типів фінансової установи.

З 01.01.2023:
Застосовувати правила належної комплексної перевірки під час відкриття нових рахунків;
Вимагати документи самостійної оцінки CRS (self-certification) у клієнтів;
Інтегрувати збір нових документів у AML/KYC процедури;
Відмовляти у відкритті рахунків або укладанні договорів клієнтам, які не надають документи самостійної оцінки CRS;
Сформувати реєстр існуючих рахунків, відкритих на 31 грудня 2022 року.

До 31.12.2023:
Стати на облік у ДПС як ПФУ (через електронний кабінет);
Розробити внутрішню політику для комплаєнсу за CRS:
Описати систему внутрішнього контролю виконання співробітниками вимог CRS;
Визначити обов'язки комплаєнс-менеджерів;
Зафіксувати підхід до належної комплексної перевірки у випадках, передбачених Порядком застосування CRS;
Порядок використання інформації під час проведення комплексної перевірки.
Адаптувати ІТ системи в частині документообігу для виконання вимог CRS (прийом, зберігання документів самостійної оцінки, облік рахунків та складання звітності).

Докладніше тут Saivena Group

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com
172 views09:01
Відкрити / Коментувати
2022-09-02 11:18:31
Заблоцький Мар'ян Богданович, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики:

Передаю в БЕБ чергову історію ймовірних «скруток». Серед рітейлерів найбільш часто мені до рук попадала інформація стосовно «скруток» в мережі Varus. Цього разу отримав доволі великий пакет інформації щодо можливого ухилення від сплати ПДВ торгівцем Eva. Група і власник той же. Існує висока ймовірність ухилення від сплати ПДВ через придбання одягу від ризикових контрагентів без подальшої реалізації. З повагою ставлюсь до всього реального бізнесу, особливо до такого великого роботодавця як Eva та Varus. Тому ще раз наголошую, що не варто старатись залазити у «скрутки». Хто б не обіцяв, що все буде добре - рано чи пізно все стане відомо. Воно того не варто. Само собою зрозуміло, що особливо у час війни жодних виправдань такому бути не може. Звичайно, якщо схема підтвердиться, то вона 100% не могла пройти без погодження посадових осіб ДПС.
151 views08:18
Відкрити / Коментувати
2022-09-02 10:00:30 «НАЛЕЖНА ОБАЧНІСТЬ» від ДПС: декілька КРИТИЧНИХ міркувань

На відміну від суб’єктів господарювання саме податкові органи наділені законодавцем набором контрольних функцій (зокрема, в силу п.п.19-1.1.7. п.19-1.1. ст.19-1 ПКУ реєструють та ведуть облік платників податків).
ВИСНОВОК: якщо податковий орган поставив на облік платника податків, то цим фактом він фактично підтвердив його правомочність.

У випадках виявлення порушень реєстраційних процедур вже після державної реєстрації податкові органи уповноважені звертатися до судових органів з питань припинення юридичної особи та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання у випадках (п.п.20.1.37. п.20.1. ст.20 ПКУ).

Як правило, контролюючі органи не інформують платників про наявність претензій до їх контрагентів (до укладення та/або на момент виконання спірних угод) – часто доводиться чути від фіскалів про те, що такий законодавчій обов’язок у них відсутній.
ВИСНОВКИ: відсутність у відкритих державних реєстрах та сервісах інформації щодо вживаних податковими органами пресікальних дій за фактами вчинених контрагентами порушень, а також відсутність фактів інформування платників з боку податківців про наявність таких порушень може свідчити про відсутність у платника достатніх підстав для сумнівів в легальності правового статусу контрагентів та/або достовірності даних, внесених ними до первинних документів.

Докладніше тут Андрей Тамошюнас

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com
256 views07:00
Відкрити / Коментувати
2022-09-02 09:01:02 ТОП-5 ПРАВИЛ ПЕРЕГЛЯДУ СТАВОК ДИСКОНТУВАННЯ

При застосуванні амортизованої вартості фінансових інструментів (дебіторська і кредиторська заборгованості, позики, кредити, тощо) ставка дисконтування, якщо вона застосовується, ОДНОРАЗОВО на дату визнання «прикріплюється» до інструменту і згодом не змінюється. Якби вона змінювалася, то оцінка такого інструменту за своєю природою була б справедливою вартістю, а не амортизованою, що в корні змінює базу оцінки. До речі, плаваюча ставка (вона дійсно переглядається) не означає, що інструмент не може оцінюватися за амортизованою вартістю. Виключення з правила 1 – суттєва модифікація фінансових інструментів, яка тягне за собою припинення визнання існуючого фінансового інструменту та наступне визнання модифікованого фінансового інструменту, який вважається «новим» інструментом з новою ставкою.

Якщо механізми дисконтування використовуються для визначення теперішньої вартості (тобто при застосуванні дохідного підходу), то МСФЗ 13 «Оцінки справедливої вартості» вимагає враховувати поточну ставку дисконтування, яка переглядається на кожну дату оцінки. Окрім зазначеного, під це правило підпадає перегляд ставок дисконтування при розрахунку цінності використання для цілей тестування на знецінення за МСБО 36 «Зменшення корисності активів», згідно вимог якого при обчисленні вартості активу при використанні (цінності використання) слід враховувати серед іншого вартість грошей у часі, відображену у вигляді поточної ринкової безризикової ставки відсотка.

Балансова вартість всіх забезпечень є обліковою оцінкою, яка може переглядатися у разі появи нової інформації або зміни обставин, в яких така оцінка здійснювалася. Отже, коли вплив вартості грошей у часі на величину забезпечень суттєвий, їх сума має дорівнювати теперішній вартості видатків, які, як очікується, будуть потрібні для погашення зобов’язання. Ставка (або ставки) дисконту для цілей оцінки забезпечень мають бути ставкою (ставками) до оподаткування, яка відображає (які відображають) поточні ринкові оцінки вартості грошей у часі та ризиків, притаманних зобов’язанню.

Зобов‘язання за виплатами після закінчення трудової діяльності (як фінансованих, так і нефінансованих) також є оціночними зобов’язаннями, тому на вимогу МСБО 19 «Виплати працівникам» ставку, яку використовують для дисконтування таких зобов’язань слід визначати за допомогою ринкової прибутковості (на кінець звітного періоду) корпоративних облігацій високої якості або державних облігацій, які повинні бути виражені у цій валюті. Навіть за відсутності таких облігацій компанії повинні використовувати поточні ринкові ставки з відповідним строком для дисконтування платежів з меншим строком погашення та оцінювати ставку дисконту для платежів з тривалішим строком погашення шляхом екстраполяції поточних ринкових ставок за кривою прибутковості.

У випадку фінансових активів з плаваючою ставкою та фінансових зобов’язань з плаваючою ставкою періодичне переоцінювання грошових потоків для відображення руху ринкових ставок відсотка змінює ефективну ставку відсотка. Якщо фінансовий актив з плаваючою ставкою або фінансове зобов’язання з плаваючою ставкою первісно визнається в сумі, що дорівнює дебіторській або кредиторській заборгованості за основною сумою, то переоцінювання майбутніх процентних виплат зазвичай не справляє значного впливу на балансову вартість активу чи зобов’язання..

Докладніше тут Олена Харламова

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com
279 views06:01
Відкрити / Коментувати
2022-09-02 08:01:28 АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК: ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ

Що є базою оподаткування акцизним податком з роздрібної торгівлі при реалізації суміші для кальяну: вартість всієї суміші чи вартість лише складових частин (елементів) суміші, які належать до підакцизних товарів?

Базою оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів при реалізації суміші для кальяну є вартість всієї суміші, яка класифікується за кодом УКТ ЗЕД 2403 11, а не його частки – тютюну.

При цьому, тимчасово, до 01 січня 2023 року, сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну), вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року, здійснюється у порядку та на умовах, що діяли до 01 квітня 2022 року.

Докладніше тут ЗІР cutt.ly/JCyXW9I

Яка база оподаткування акцизним податком роздрібної торгівлі підакцизних товарів у разі повернення покупцем пива, алкогольних напоїв?

Базою оподаткування акцизним податком для пива, алкогольних напоїв, є вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) таких підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

У разі повернення громадянами та іншими кінцевими споживачами пива, алкогольних напоїв, які реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі база оподаткування акцизним податком зменшується на вартість (з ПДВ та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком.

При цьому, дата проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця відповідає податковому періоду, коли відбувається таке зменшення бази оподаткування акцизним податком.

Докладніше тут ДПС cutt.ly/nCyXNW3

Чи потрібно подавати декларації акцизного податку СГ, які здійснюють виробництво/імпорт/продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та мають ліцензію на оптову/роздрібну торгівлю такими рідинами?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво/імпорт/продаж рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та мають ліцензію на оптову/роздрібну торгівлю такими рідинами зобов’язані подавати декларацію акцизного податку, як особа:

яка здійснює виробництво та/або імпорт;
яка є платником 5 відс. акцизного податку з роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, починаючи зі звітного періоду травня 2022 року.

Докладніше тут ЗІР cutt.ly/ICyCexu

ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ :
новини та аналітика t.me/BICHUK_ykp
відео-контент t.me/visnyk_ua
реклама / партнерство bichukykp@gmail.com
326 views05:01
Відкрити / Коментувати