2020-11-02 14:13:24
Інколи я згадую себе у віці п'яти років.
Тоді, в паузах між переглядом “Книги джунглів” та “Чіпа з Дейлом”, я зробив серію малюнків та вирішив організувати виставку для своїх рідних: з каталогом експозиції та продажами (може хтось захоче придбати собі одну з робіт!).
З допомогою батьків все вдалося. Зараз я не згадаю деталей (чи були взагалі продажі? ), але ця історія збереглась у моїй пам'яті як приклад позитивного досвіду “захотів - зробив - вдалося”.
Потім, через декілька років, одна людина (та ще й, на мою голову, досить відома в місті художниця) сказала, що таланту в мене нема, малюю я погано і взагалі...
Про цей випадок я нікому не розповів.
Та чи варто казати про наслідки тих слів?
А втім, ця історія не про те, що маленького хлопчика легко скривдити.
Ця історія про те, що "вчитель малювання" (внутрішній чи зовнішній) не повинен заважати вам робити те, що ви відчуваєте за потрібне.
Бо гірше найгіршого результату може бути лише повна бездіяльність. Продуктивного вам тижня, друзі!
Фото: cottonbro
190 views11:13