Get Mystery Box with random crypto!

Перехідник на Книжковий бункер

Логотип телеграм -каналу book_hopper — Перехідник на Книжковий бункер П
Логотип телеграм -каналу book_hopper — Перехідник на Книжковий бункер
Адреса каналу: @book_hopper
Категорії: Література
Мова: Українська
Передплатники: 8
Опис з каналу

Книжковий бункер тепер тут 👉 @bookboonker

Ratings & Reviews

4.50

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

1

3 stars

0

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення 28

2021-12-18 12:27:21 ​​Портрет Доріана Грея 2.0
Ірвін Велш «Альковні секрети шеф-кухарів
»

Футбол, хуліганство, мат, бійки, алкоголь, секс, наркотики, сленг і епічна війна двох санітарних інспекторів. До чого тут Доріан Грей? Може й ні до чого. А може все ж вплив Оскара Вайлда був. Словом, треба розбиратись

Велш майстер своєї справи. Він з перших же сторінок вибиває з ноги двері реальності й кидає перед читачем усі людські пороки. А потім, з дебелою нотою сарказму, ще й смакує їхніми описами. Мабуть, не здивую, коли скажу, що книга 18+.

Велш не бачить кордонів для саморуйнації. Живіть як хочете, тільки не забувайте, що в один прекрасний (ніт) момент усе завершиться. Звісно, нам усім здається, що ми вміємо вчитись на чужих помилках, що нам пощастило приймати правильні рішення і що у нас все буде добре (якщо не прекрасно). Але це не так. І живіть з цим

Особиста оцінка 7/10.
Читайте, але не будьте готові, що це може бути м'яко кажучи специфічне чтиво.
#рецензії
189 views09:27
Відкрити / Коментувати
2021-12-17 21:27:39 ​​Книга року BBC 2021
Артем Чех. Хто ти такий?
Меридіан Черновіц, 250 грн

Книга року BBC 2021 — есеїстика
Андрій Содомора. Про що писати…
Апріорі, 190 грн

Дитяча книга року BBC 2021
Петро Яценко. Союз Радянських речей
Портал, 350 грн
365 views18:27
Відкрити / Коментувати
2021-12-16 16:37:19 ​​Зупинити смерть, воскресити уже померлих і заселити увесь Космос!
Маск? Ні, Микола Федоров, ХІХ століття.

Був у ХІХ столітті такий філософ Микола Федоров. Багато читав, багато писав та ще й працював у бібліотеці. Відомі тогочасні письменники його безмежно поважали та відгукувались про нього з непідробленим захватом.

А тепер спробую максимально лаконічно описати його життєвий слід. Буде цікаво, не перемикайтесь

У 1851 році помер його найближчий друг і дядько Костянтин Іванович Гагарін, що кинуло Федорова в глибоку затяжну депресію та стимулювало потік думок в бік переосмислення життя. В його голові починає визрівати «філософія загальної справи» — його головна філософська концепція. Раз за разом перечитуючи Біблію Федоров став задумуватись над місцем людини у всесвіті, проблемами життя і смерті, гріховності і таке інше. І дійшов до того, що «синівський борг — воскресити батьків» , тому треба всі свої думки і сили кинути на боротьбу зі смертю та на повернення вже померлих. І не подумайте, це був не просто якийсь релігійний фанатик. Федоров все описує і розкладає по полицях у багатьох своїх статтях і наукових працях.

Логічне питання: якщо люди перестануть вмирати, а потім ще й воскрешати померлих раніше, надовго вистачить усім місця на Землі? Думали Федоров цього не врахував? Ще й як врахував. Він знайшов логічне і розумне рішення — треба освоювати Космос і розселяти всіх тих воскреслих зомбі на кількох планетах.

Але Федоров був теоретиком. Він міг все продумати до деталей, описати, пояснити всім і кожному, а от побудувати машини для освоєння космічних берегів... Тут вже було складніше. На щастя у Федорова був один надзвичайно розумний і талановитий учень, на якого й було покладено всю технічну частину. Такий собі Костянтин Ціолковський. Раптом це ім'я вам нічого не говорить, то однієї цитати з вікіпедії має бути достатньо: «є одним із засновників ракетобудування та сучасної космонавтики».

І так як освоєння Космосу триває, а Ілон Маск все активніше дивиться в бік Марсу, можна з упевненістю сказати, що справа Федорова жива (коли вже там безсмертя?).

Останній цікавий факт у цій історії: отой самий Гагарін (ну ви ж зрозуміли про кого мова) був нащадком отого самого Миколи Федорова
526 views13:37
Відкрити / Коментувати
2021-12-16 15:36:56 ​​Пиво, брендоване під Жадана Як вам таке, Національна Спілка Письменників України?
471 views12:36
Відкрити / Коментувати
2021-12-15 11:53:01
Йой! У нас, виявляється триває перший Національний тиждень читання!

Я наче відчував і вчора почав читати четвертого "Відьмака". Хоча останніми днями з читанням йшло тяжко. Якщо й ви вже якийсь час не брались за книгу, то якраз гарна нагода відновити
622 views08:53
Відкрити / Коментувати
2021-12-13 15:56:00 Мій особистий топ-5 з Ремарка

«Іскра життя»
Я вже писав кілька слів про цей твір тут https://t.me/book_hopper/87, тому тексту буде трохи менше!)

«Час жити і час помирати»
Неймовірна історія про те, як два світи — світ війни та світ, де її не мало бути — поступово злилися в одне ціле. Простий солдат, який виконує накази і бореться з "ворогом" усвідомлює неминучість наслідків і болісно приходить до розуміння того, що війна не може бути десь там. Вона обов'язково прийде і у твій дім. Навіть, якщо ти воюєш за сотні кілометрів.

«Тріумфальна арка»
Повна драматизму історія лікаря напередодні війни. Його ловили і виселяли, а він повертався до Франції і оперував. Як на мене, у цьому романі чи не найкраще розкриті психологічні особливості кожного з героїв. Ремарк заглянув в душу навіть до другорядних персонажів і як є показав нам для оцінки і роздумів. Переплетення особистісних трагедій на фоні трагедії всієї Європи.

«Три товариші»
Голод, війна, хвороби і смерть. Все це буквально на кожній сторінці книги. Але все воно відступає десь на задній план перед історією міцної дружби, справжньої любові та прагненням до життя, навіть, на тлі глибокої економічної та політичної кризи у міжвоєнній Німеччині.

«Чорний обеліск»
"Гроші
— ілюзія; кожен це знає, але багато хто все ще не може у це повірити".
Цитата з роману, яка ідеально передає основні його ідеї. Темпи інфляції змушували людей тут же витрачати зароблені гроші, адже, вже за годину вони могли стати нічого не варті. Важко і цікаво спостерігати за героями, які жили в таких умовах і зберігали людяність та жагу до життя.

І наостанок скажу те, що не втомлююсь повторювати: рекомендую читати Ремарка всім і побільше!
#списки
418 views12:56
Відкрити / Коментувати
2021-12-10 20:22:29 ​​Любовний роман на поверхні історичного романтизму Флобера
«Саламбо»

Кажуть Гюстав Флобер перечитав понад сотню історичних книг, перш ніж взятись за написання цього роману. Але не зупинився й на цьому та ще відвідав Туніс, погуляв місцевістю, де колись стояв древній і величний Карфаген. А вже тоді узяв і написав свій другий найвеличніший твір.

Говорити про «Саламбо» мені важко, адже мало що можу сказати, щоб не розкрити сюжет. А я зовсім недавно говорив, що думаю про спойлери . Та все ж кілька слів про цей твір маю.

Усі літературознавці з упевненістю скажуть, що «Саламбо» — це роман, в якому дуже гарно передано тенденції життя карфагенян ІІІ століття і дуже мало сказано про людину та її внутрішній світ. Критики засуджували Флобера за те, що той недостатньо розкрив героїв та психологію їхньої поведінки. Натомість же поринув у дохристиянський світ та намагався передати саме його.

А мене особисто вразила та глибока езотеричність твору, яка пронизує його від першої до фінальної сцени. Та внутрішня містична сутність людини, яка постійно витає на поверхні, яку Флобер не відпускає ні на одну сторінку, яка ховається за справжніми діалогами і вчинками героїв роману. Може я десь перебільшую, та психологію героїв цього твору має побудувати сам читач. Саме читач має зрозуміти Мато і Саламбо та осягнути їх через призму всього того, що пропонує нам Флобер.

З упевненістю поставив би 7.5/10 цьому романові. Хай там що мені не навіяла ця історія, а читати було важко. І, чесно кажучи, не здивуюсь, якщо закладені Флобером ідеї та все, що я взяв від «Саламбо» не мають між собою нічого спільного
231 views17:22
Відкрити / Коментувати
2021-12-08 15:40:27 ​​Ненавиджу спойлери

У переважній більшості випадків намагаюсь нічого не знати про книгу, яку збираюсь читати. Часто, навіть, прочитання рецензії чи опису стає проблемою. Знати хоч щось про книгу — це просто йти по тексту до цього моменту, замість повністю погрузитись у новий незвіданий світ, крок за кроком все більше відкриваючи і розуміючи його. І добре ж, якщо спойлер випливе десь на двадцятій сторінці. А якщо це середина книги чи, ще гірше, її друга половина?

Я вже ділився своїм досвідом з "Вогнем Майя". Це було жахливо. Нікому б не побажав.
Тому часто пробую і експериментую. Сподіваюсь на гарні поради, берусь за книгу з одного речення сказаного про неї десь у когось на каналі чи у блозі, обираю книги з різних списків абощо. Тому ж буває закидаю книжки, не дочитавши й до половини. Здебільшого сотні сторінок більш ніж достатньо аби зрозуміти моє чи не моє.

І знаєте що? Останні роки майже не було промахів. У книгарні порадили Іларіона Павлюка — тепер я його фанат. Почув, що серіал "Темні початки" дуже крутий — погуглив, взнав, що на основі книги, взявся читати. Така класна трилогія, що обов'язково напишу на неї рецензію (без спойлерів, звісно ). Подарували "Мартіна Ідена" — прочитав і прозрів. Як же ж я так пізно познайомився з цим шедевром. Словом, позитивне мислення то, а може виключно фарт, а мій підхід дає свої результати.
271 views12:40
Відкрити / Коментувати
2021-12-07 22:31:29
Google склав топ, які книжки українці шукали у 2021-му. Книжок українських авторів щось немає (

Джерело
111 views19:31
Відкрити / Коментувати
2021-12-07 15:39:02 Читаєте сучукрліт?
Як взагалі до неї ставитесь?
283 views12:39
Відкрити / Коментувати