Перехідник на Книжковий бункер

2021-12-03 13:45:04 Читав я колись Рея Бредбері "Марсіанські хроніки".
І був там момент із марсіанською психіатричною лікарнею. Суть приблизно така ( ну вже вибачайте для кого спойлер):

Є місцева психлікарня, куди відповідно й звозять усіх психів. Прилетіли люди з Землі. Заходять у кожну хату і кажуть "здрастуйте, ми люди з Землі", але ніхто особливо ніяк не реагує. Врешті вони потрапляють у цю психлікарню. А далі дуже неочікуваний і геніальний сюжетний поворот. Виявляється на Марсі, за задумом Бредбері звісно, психічні відхилення проявляються наочно. Гадаєш, що ти змія — будеш виглядати змією, боїшся, що по тобі повзають жуки — вони будуть повзати, позиціонуєш себе Наполеоном - ... ну, логіку ви зрозуміли. І всі сприйняли капітана корабля за психа, а його команду за видіння.

Що було далі говорити не буду, але сама ідея мені так сподобалась і так захопила, що було відчуття розчарування, коли ця лінія закінчилась і сюжет побіг далі. Це ж настільки геніально і як можна було обіграти. Але автор вирішив звернути більше уваги на інші моменти. Я зупинився і ще з годину просто обдумував цей шматок сюжету й смакував його. Настільки класним він мені здався. Дуже шкода, що так і не отримав продовження.

Бувало щось подібне? Відкрити / Коментувати

2021-12-01 10:53:07 ​​Ірвінг Воллес «Слово»
Ден Браун — це Воллес 2.0?

Що робити, якщо світ поринає в хаос та бездуховність? Переосмислити цінності чи повернути людям віру? Ймовірно Воллес задався цими питаннями і спробував знайти на них відповіді в романі «Слово». Відразу говорю, що це ще та специфіка. Роман не можна однозначно зарахувати у гарні чи погані книги, як і не можна передбачити сподобається він вам чи ні.

«Слово» за сюжетною лінією та піднятими питаннями дещо схоже на «Код Да Вінчі» Дена Брауна. Але у Воллеса вийшло більш реалістично та наближено до життя, хоч і менш динамічно. Книга більше про питання релігії та церкви у сучасному житті. Автор прекрасно показав точки перетину між ними і ще краще змалював у яких питаннях вони розходяться. Де церква діє в інтересах релігії, а де — у власних.

Не можна не відзначити з якою відсутністю упередженості Воллес іде по сюжету разом з головним героєм та читачем. Він не нав'язує ніякої думки, просто ставить питання: що важливіше — віра чи істина? І йде за цим питанням від першої до останньої сторінки.

Книга серйозна, але не дасть вам занудьгувати. Тому раджу прочитати й злегка задуматись про вічне!)
Особиста оцінка 8.5/10 Відкрити / Коментувати

2021-11-30 13:29:18 ​​У 40-річного шкільного вчителя знайшли неоперабельний рак та дали йому рік життя...

Вчитель переймався лише одним: як забезпечити родину, що залишиться без засобів для існування... Він викладав мову та літературу. Як з такою професією заробити якісь значні гроші? Написати роман! Але не такий, щоб просто читали. Щоб розкуповували. Бились за примірник у чергах. Тим більше, що наш герой вже колись робив спроби досягти успіху на літературній ниві.

Читачів він уявляв, як своїх учнів та їхніх батьків, яким він розповідає історію. Справа була для нього не новою, він якось швидко втягнувся, пристрасно робив свою роботу. І до кінця року, який йому відвели лікарі, Ентоні Берджес завершив свій роман. Тепер це абсолютна класика.

«Механічний апельсин» не тільки став бестселером, як роман. У культовому фільмі за книгою зіграв юний Малкольм Макдавелл. Шпана з вулиць одягла капелюхи й почала замовляти в барах молоко. Оригінальний твір переклали на десятки мов.

А що ж онкологія? Згодом з'ясувалося, що поставлений йому діагноз був хибним, — упродовж наступних 33 років Ентоні Берджес опублікував понад 50 книжок художньої прози і сотні журналістських статей, рецензій та есе.

Текст позичив на Освіторії, їй він і належить: https://cutt.ly/vT7oSHv Відкрити / Коментувати

2021-11-29 13:07:01 Не можу до кінця скласти думку подобаються мені антиутопії чи ні

Читав їх кілька й залишався або незадоволеним, що взагалі брався, або ж зачитувався з мурахами по шкірі. Поділіться думками, яке у вас ставлення до цього жанру Відкрити / Коментувати

2021-11-29 12:06:40 Білл Ґейтс, виявляється, не надто уважний — ще навіть не закінчився листопад, а він вже підводить книжкові підсумки 2021 року.

Найкраще з прочитаного на його думку:
A Thousand Brains: A New Theory of Intelligence, by Jeff Hawkins — книжка про штучний інтелект
The Code Breaker: Jennifer Doudna, Gene Editing, and the Future of the Human Race, by Walter Isaacson — книжка про редагування генів
Klara and the Sun, by Kazuo Ishiguro — "хороша історія про робота"
Hamnet, by Maggie O’Farrell — "можлива" біографія Шекспіра
Project Hail Mary, by Andy Weir — наукова фантастика від автора "Марсіянина", історія про науковця, що прокидається у іншій сонячній системі.

Українською вже є Ішіґуро і планується Вейр. Відкрити / Коментувати

2021-11-26 15:43:01 Мій особистий топ-5 авторів

Еріх Марія Ремарк
Проблиски болючої пам'яті та фаталізм нацизму у творчості Ремарка зачіпають так сильно, що зупинитись на одному-двох творах нізащо не вдасться. Я прочитав з Ремарка майже все і не стомлюсь повторювати: Ремарка читати і побільше.

Говард Філіпс Лавкрафт
Той випадок, коли одразу дві сторони творчості проймають і змушують поринати в його світи все більше й більше. З одного боку Лавкрафт — геній жахів. Його вміння гратися з людською психікою та політ пера змушували з холодним потом та мурахами по тілу зачитуватися в моторошні історії та переживати живу палітру емоцій. З іншого — всесвіт Лавкрафта настільки геніальний та логічно структурований, що захоплюватись ним можна вічно, так і не осягнувши до кінця.

Федір Достоєвський
Про геніальність Достоєвського також можна говорити годинами. Те, як тонко і скрупульозно він промальовує своїх персонажів, як аналізує їх, їхні вади та їхні чесноти захоплює. Достоєвський у моєму розумінні був одним із родоначальників психоаналізу, до появи психоаналізу як такого. І саме цим він підкорює читача й надовго забирає його у свої літературні шедеври.

Віктор Пелевін
Про цього персонажа говорити важко, читати іще важче, але, якщо спробувати, то вже не відпустить. До кінця, навіть, не зрозуміло, чим Пелевін так бере читача, але його сатиричний пострадянський трансцеденталізм та абсурдний езотеризм захоплюють, а філософія сидить десь так на поверхні, що інколи проскакує думка "трясця, це так геніально і просто, як я сам до цього не дійшов?"

Франк Тільє
Захопився цим любителем трилерів не так давно, але розумію, що перечитаю, якщо не всі його книги, то більшість точно. Хоча, його детективи, звісно, не для всіх, забагато так би мовити "м'яса". Та мене захоплюють сюжети й неочікувані розв'язки. Величезний плюс його романів у тому, що немає єдиного шаблону (як наприклад у Дена Брауна) і кожна книга обов'язково здивує своїм підходом чи сюжетними поворотами. Відкрити / Коментувати

2021-11-25 16:30:07 Діліться чорноп'ятничним уловом в коментарях

Я в цьому році тільки на «Фабулі».
P.S.: на фото 512 грн (з них 45 — доставка).
P.P.S.: пледик уже був, він не рахується. Відкрити / Коментувати

2021-11-25 10:53:03 Відкрити / Коментувати

2021-11-23 20:48:10 Все ж почав із "Проблеми Спінози" і не пошкодував. Днями буде дочитано.

Потім ще почитаю трохи про автора і про саму книгу та напишу максимально об'єктивну рецензію.

Зараз хочу сказати, що, по-перше, це неймовірно крутий формат, та про нього згодом. По-друге, доволі інтригуюча та приваблива історія. Сміливо читайте опис книги — він не зіпсує її спойлерами, навпаки — підігріє інтерес. По-третє, раджу всім і, дуже ймовірно, що думку не зміню. Відкрити / Коментувати

2021-11-23 11:43:00 Ви вже мабуть зустрічали переліки чорноп'ятничних пропозицій по книгах або знаходили цікаві варіанти й самостійно. Я познайомився з "акціями" багатьох видавництв та книгарень, але зробив замовлення лише у Фабули.

Їх "Гаражний розпродаж" дійсно пропонує непогані книги за приємними цінами. Тож раджу заглянути https://fabulabook.com/product-category/sale/aktsiya/

P.S.: взяв шість книг і ще одну отримав за гривню в подарунок Відкрити / Коментувати