Бро

2021-02-16 22:30:36 Відкрити / Коментувати

2021-02-16 20:03:30 Одноразові будинки без інфраструктури за всі гроші світу

Минулого тижня на запрошення Maksym Holovko сходив на програму "Зручноміськбуд" від Радіо НВ поговорити про житлову політику і як вона впливає на наші міста. Все ще складно за короткий час розказати все і виходить місцями хаотично (тому й зробили детальний онлайн-курс, який згадую в програмі - посилання в коментарях).
Вже коли чекав трамвай на зупинці, то зрозумів ключову тезу, яку хочеться донести. Багато людей в Україні сьогодні досить нерозважливо ставляться до збереження власного здоров'я та майна. Суботня новина про пожежу в багатоповерхівці, де рятувальники вночі розштовховхували запарковані машини замість гасити пожежу - зайве тому підтвердження.

Просто подумайте. Сьогодні девелоперам дозволяють будувати фактично “одноразові” будинки, бо грошей на їх капітальні ремонти ніхто не збирає. Все це будівництво відбувається з численними порушеннями державних будівельних норм - чи то через схеми “апартаменти, а не квартири” (тоді не треба будувати інфраструктуру), чи то просто через хабарі.

Вартість здоров’я та життя оцінюють всього у кілька сотень доларів - я ж правильно розумію тариф “стільки-то доларів з квадратного метра” від так званого архітектурно-будівельного контролю? Люди роками платять незрозуміло кому за незрозуміло якими тарифами за незрозуміло які послуги, але самі ж запарковують / заварюють / закривають можливі шляхи порятунку на випадок лиха. Страхувати життя чи майно - теж не дуже поширена практика.

Щороку стається якась трагедія (Дрогобич, Позняки, Одеса) і щороку влада запевняє, що буде проведений повний аудит житлового фонду (не зроблено досі) і такого більше не повториться. Спроможність подолати навіть такі наслідки теж мінімальна. Не всі люди з Дрогобича навіть через два роки мають сьогодні помешкання. Для розселення людей з одного під’їзду будинку на Позняках команді президента треба домовлятись з девелоперами, в яких самих не все добре з документами.

Аудиту житлового фонду не було зроблено, але можемо сміливо припустити, що все погано. Мова не тільки про нашвидкоруч збудовані понад півстоліття тому будинки, які ніколи капітально не ремонтували, але й так звані “новобудови”, де проблеми з’являються ще до того, як туди всі заселились. Додайте до цього відсутність шкіл, дитсадків, місць для дозвілля, парків і зелених зон. Додайте також всюдисущі затори, паркани, нотаріус-аптека-пиво-космолот і запарковані простори, де складно пройти.
До кінця минулого року влада мала підготувати нову редакцію Житлового кодексу. Сьогодні немає ні обговорень, ні дискусій, ні будь-яких матеріалів. Най буде!

P.S. Питання із зірочкою. Якщо девелопери не купують земельні ділянки під будівництво, не будують інфраструктуру, не роблять внесків до бюджету на будівництво цієї інфраструктури, мають паскудні умови праці, то як ми отримуємо таке незручне й небезпечне середовище за такі гроші?



Відкрити / Коментувати

2021-02-16 18:20:08 Читаючи заголовки курйозних регіональних новин, я відчуваю більше контакту з українською реальністю, ніж в блогах київських публіцистів. Відкрити / Коментувати

2021-02-15 22:57:56 Ого, круто Відкрити / Коментувати

2021-02-15 22:26:34 У 1927 році в сім'ї емігрантів з Ямайки у Флориді народився Дон Ширлі. Він опанував фортепіано в два роки, швидко вчився, отримав класичну музичну освіту, за деякими даними навіть навчався в Ленінградській консерваторії. Ширлі виконував класичну музику, але популярність прийшла до нього коли він почав писати власну музику, змішуючи джаз та класичну традицію. Він виступав з кращими симфонічними оркестрами, випустив багато платівок з власною музикою і в цілому прожив багате творче життя. При цьому страждав від того, що був "занадто чорним" для білих і "занадто білим" для чорних. Расизм та сегрегація — сумні реалії США 50х-60х.

Ширлі був сміливою людиною. Щоб показати своїм співвітчизникам альтернативну рольову модель, він багато подорожував по країні з концертами. А в 1962 році поїхав в тур по Глибокому Півдню — південним штатам, де расистські традиції були найсильнішими в країні. Для цього Ширлі найняв у якості водія та охоронця міцного італійця Тоні Валелонгу, який працював клубним вишибалою в Нью-Йорку. Їм довелось пройти через багато неприємностей, вони зблизились і товаришували аж до 2013 року, коли померли з різницею в кілька місяців.

За мотивами їхньої історії у 2018 році зняли фільм "Зелена книга", який отримав три Оскари — за кращий фільм, кращий сценарій та кращу неголовну роль (тобто за роль самого Ширлі). Я подивився цей фільм вчора і раджу переглянути вам. Чудова інвестиція двох годин вашого часу. Трейлер:



А тут можна ознайомитись з творчістю Ширлі, це один з його успішних синглів:

Відкрити / Коментувати

2021-02-15 22:00:45 Прочитав інтерв'ю зі співвласником найбільшої мережі приватних клінік - Добробут. Цікаво про бізнес та ринок медпослуг: https://biz.liga.net/pervye-litsa/fmcg/interview/ukraintsy-vs-koronavirus-oschuschenie-chto-my-djedai-intervyu-s-sovladeltsem-kliniki-dobrobut Відкрити / Коментувати

2021-02-15 19:45:00 Це просто shut up and take my money. Взяв квиток. Якщо теж будете там, маякуйте.

https://trips.kosmostabir.org/



Відкрити / Коментувати

2021-02-14 15:12:20 Элвин Тоффлер посягнул на святое — на семью.

Предсказывая в 1980 году общество будущего, он говорит об изменениях в технологиях, образе жизни, политике, экономике — сегодня мы уже видим это.

Но Тоффлер говорит о том, что семья так же должна измениться, она уже менялась после индустриальной революции, когда дети уезжали из больших семейных деревенских общин в города, где строили нуклеарные семьи, растили детей до совершеннолетия и прогоняли их из дому, строить свои собственные ячейки.

Тоффлер говорит, что в пост-индустриальном обществе не будет единого образа семьи и они станут разнообразными, в зависимости от договоренностей людей будущего.

Сегодня институт семьи по образу наших родителей, бабушек и дедушек, со скрипом выживает, но поддерживать его все сложнее. Возможно, будущее настанет, когда мы увидим семьи иначе. Відкрити / Коментувати

2021-02-14 15:12:20 Ко дню Святого Валентина хочу напомнить о двух философах ХХ века, которые определили будущее наших семей и отношений:

Эрих Фромм и Элвин Тоффлер.

Первый в "Искусстве любви" разрушил миф Платона о двух половинках, определив человека как цельную сущность. Каждый из нас достаточен и для полноценной жизни не нужны никакие затычки в виде партнёра. Более того, создать что-то новое и такое же цельное можно только с таким же, полноценным человеком, который не зависит от вас, а вы от него.
Отношения будущего — это не зависимость Ромео и Джульетты, Принца и Золушки, а добровольный выбор. Відкрити / Коментувати