2022-04-22 10:32:19
Позов 437 священиків про єретичність патріарха Кирила став подією для України, і про цю історію написала навіть така газета як "Нью-Йорк таймс". Але ця історія потребує свого логічного продовження у вигляді виходу з Московського патріархату і на користь цього є цілком конкретні аргументи.
1.Якщо Предстоятель церкви став єретиком (а Кирил такий на додачу до порушення канонів та воєнних злочинів), то обов'язок єпископів та вірних припинити його поминати.
2.У звичайній помісній Церкві можна було б звернутися до соборних інституцій та ініціювати суд над предстоятелем, що впав у єресь. Але в РПЦ це неможливо. Церковний суд ще до обрання Кирила патріархом вже підкорявся йому, а після обрання взагалі втратив будь яке право на самостійність. Патріарх узурпував владу в РПЦ практично відразу, в 2009му. Після обрання патріархом на сайті РПЦ перше що сталося - це зник підрозділ "Синод". Все перемістилося у руки патріарха без всякого приховування цього факту. Недавно останні повноваження Синоду були передані патріарху і знову таки прямо днями було в черговий раз перенесено архієрейський собор, який може ініціювати суд над Кирилом, вчивнивши останній через скликання Помісного собору та прийняття кінцевих рішень Архієрейський собором, що діє у складі Помісного. Ну це у них такий статут, щоб патріарха було дуже важко судити, але і тіні такого осудження Кирил боїться, і вся соборність заблокована через ці страхи.
3.У таких умовах РПЦ як Помісна Церква - патріарх Кирил. "Государство это Я" втілено тут давно і відразу, я про це написав ще десять років тому, коли цей абсолютизм в РПЦ лише закріпився. За таких умов знаходитися в РПЦ у будь якій формі - це безпосередньо підкорюватися патріарху Кирилу, помічаємо це чи ні.
4.Все це означає, що визнання патріарха Кирила єретиком вимагає від кожного священнослужителя не лише припинення його поминання, але і виходу з РПЦ. В умовах Росії це реалізувати важко, але в Україні є канонічна православна церква і цей крок цілком можливий для кожного.
5.Якщо є сумніви стосовно ПЦУ - не всі помісні церкви визнали, не всі єпископи хороші для нас - то, по-перше, страх перед Росією проходить у світі з кожною новою її поразкою, а по-друге, єпископ - не долар, щоб усім подобатися. ПЦУ надало свободу приєднуватися до будь якого єпископу ПЦУ, а не лише місцевого, ніхто не відміняв права священства пропонувати власні кандидатури на єпископів (якщо вони не пов'язані із московськими людьми у штатському, то вони вже прекрасні кандидати).
6.ПЦУ вже тому є Церквою, що вона позбавлена системи непосильних поборів з парафій, що виснажують численні парафії МП. Єпископи спочатку поставили парафії у становище бюро з надання ритуальних послуг. А потім закрутили гайки і почалося "Ви були влітку у нас у селі, заходили у храм, чи не могли б Ви допомогти заплатити за газ?" - знаємо ми той високопреосвященніший газпром. Думаю, вже тому варто переходити, щоб покінчити з московським рабством.
7.Колись Вселенський патріарх сам чи у складі Пентархії засудить Кирила. Але для нас важливо не чекати цього суду. Адже Кирило не стане єретиком у момент осудження, він є ним вже зараз. Так само він не стане воєнним злочинцем у Гаазі - він є ним вже зараз. Дивитися треба на суть, а не на процедуру. І не лише припиняти поминання, але і поривати з Кирилом раз і назавжди. Цінуючи позов проти патріарха Кирила як такий, що відрізняється від інших прохань у стилі "стоїмо на колінах перед начальством, просимо обговорити питання про автокефалію", все таки відмітимо, що не поривати з Кирилом сьогодні - це заохочувати РПЦ і особисто Кирила до подальшого культивування єресі, до подальшої участі у геноциді українського народу. Як казав Христос, треба просто перестати боятися. Перестати боятися не лише РПЦ, але і майбутнього в ПЦУ, Перестати боятися себе, тих, ким ми стали в нових історичних обставинах. Лише покинувши всі страхи можна знову бути собою - православними християнами.
(с) Юрій Чорноморець
561 views07:32
C
