Коротше, #потеревеньки , як Даймар не грає в ігри — повірте мені хто-небудь після того, як я прокохавсі бо-зна де. Реакція на ігри в мене, як в типового алконавта на екскурсію винаркою: доки все не скінчицця, зупинки не буде.
Тому в ігри я просто не граю, окрім зовсім-зовсім тупих часовбивалок і фігнюшок на смартфоні. І не слідкую за ринком. І... Ну це ж Хогвартс! Ну це ж як у дитинстві!
Коротше, як я не намагався себе вмовити, що гра гарна, в ній є багато що цікавого, як фан канону, мої очікування не виправдалися. Ми дожилися до втілення фічків з давньою родомагією у життя! Добре, сюжет, добре, на радість сучасним твітеросніжинкам там якась аж занадто толерантна атмосфера тотальної дружби-жвачки, але одяг... Просто якесь пекло.
Але доки не дограю, зупиницця несила. Потім ще розповім про свої страждання.
Підписатись на Даймара та котиків
