Нарешті вихідні #потеревеньки . Спостерігаю, як розгортається епопея "ти завів СОТОНУ" з пані маршал у ролі Люципера.
Дивно, але мої батьки НЕ ЗНАЛИ, що коти МОЖУТЬ лазити на шафах. А якщо коти можуть, то коти БУДУТЬ. І я ж наче показував їм фотки маршала біля Ластівчиного гнізда — а там, на хвилинку, в мене стеля на висоті трьох метрів, а залазить вона стрибком майже на півтора. Але ніт...
— Твоя маршал мене довела до інфаркту! Вона СИДІЛА НА ШАФІ, а коли я злякалась, що на шафі ОЧІ, почала тікати й мене налякала! Це жахлива кицька, вон ДИВИТЬСЯ!
— Вона ненормальна в тебе, вона якась ХИЖАЧКА! Вона ВПОЛЮВАЛА муху! Всі коти полюють, але не ловлять, а вона ЗЛОВИЛА.
От ви кажете, раціональне мислення. Інколи,
щоб налякати людей до інфаркту, достатньо просто існувати. І я бачу, що
маршал дійсно розуміє, яку реакцію викликає — вона стільки бісявої котячої фігні не робила, коли я був єдиною людиною навколо неї. Троляка мала.
Підписатись на Даймара та котиків
