Розлади харчової поведінки у дітей. Коли починати бити тривогу | штучки Мандзюк 🤍

Розлади харчової поведінки у дітей. Коли починати бити тривогу?

Раніше я вже розповідала в інстаграмі та пропонувала пройти тест на наявність РХП у дорослих, але сьогодні я хочу говорити про наявність цієї проблеми і у дітей.

Особливо незахищені перед розвитком РХП підлітки, адже у їх віці виникає найбільше сумнівів щодо своєї зовнішності, привабливості, нерозуміння та неприйняття свого тіла, порівняння себе із примарними ідеалами.
І це стосується не лише дівчаток, близько 10% хлопців теж страждають на один з різновидів РХП.

Встановити причину розвитку розладів не завжди можливо встановити, але що відомо точно:
психологічні передумови розвитку розладів: низька самооцінка, неприйняття своєї зовнішності, залежність від думки оточуючих;
спадкові передумови: майже у всіх підлітків, в яких діагностують РХП аналогічні проблеми виникали у батьків.

Найрозповсюдженішими розладами харчової поведінки залишаються анорексія, булімія та компульсивне переїдання. Я вже говорила про їх симптоми у дорослих, але нагадаю як це може проявлятися і у дітей:

Булімія
︎ переїдання з компенсаторною поведінкою, де постійно повторюється цикл обмеження-зрив-компенсація;
(компенсаторна поведінка тут — звільнення шлунку від їжі, виклик рвоти або послаблюючих препаратів для шлунку)
︎ знижений ІМТ відносно норми для віку дитини;
︎ часто супроводжується депресією;
︎ неприйняття свого зовнішнього вигляду і постійна невдоволеність ним;
︎ можуть бути особливі харчові звички, які дитина намагається приховати (наприклад, їсти лише чайною ложкою, лише з маленької тарілки і лише таку порцію і тд).

Булімія небезпечна тим, що батьки можуть і не знати про «очищення» після прийому їжі, тому варто бути уважним до стану здоров’я дитини: стан зубів та ясен, сухість шкіри та слизових оболонок, наявність проблем з ШКТ.

Анорексія
︎ ІМТ менш як 85% норми для віку дитини;
︎ заперечення почуття голоду або його придушення;
︎ особлива вибірковість продуктів та їх способу приготування;
︎ періоди високої, практично виснажливої фізичної активності, без зміни раціону;
︎ необ’єктивне сприйняття себе і свого тіла («я жирна», коли дитина об’єктивно худенька).

Вчасно розпізнати та діагностувати анорексію важливо, адже ця хвороба завдає великий удар по гормональній системі, внаслідок чого порушується нормальне функціонування всього організму: від роботи внутрішніх органів, обмінних процесів та засвоєння поживних речовин, нормального імунітету, до роботи мозку та серцево-судинної системи.


Компульсивне переїдання
На нього я б хотіла звернути особливу увагу, оскільки у дорослих воно часто пов’язане з «заїданням емоцій» і хоч це відбувається несвідомо — дорослі можуть рефлексувати, відчувати провину чи злість. Діти не в такій мірі як ми, дорослі, схильні до розуміння своїх емоцій (та і давайте на правду, це дорослим не завжди вдається), тому їм складно виразити або зрозуміти що «щось іде не так».

Причини розвитку КП поділяють на три групи:
психологічні — занижена самооцінка, постійне невдоволення зовнішнім виглядом, неприйняття себе;
культурні — культ недосяжного ідеального тіла, нездорова харчова поведінка в сім’ї, нав’язані шкідливі харчові звички;
фізіологічні — дисбаланс гормонів, в першу чергу лептину.

Симптоми компульсивного переїдання:
︎ насамперед наявність самої компульсії, тобто нав’язливої поведінки. Просто переїдання теж трапляється у дітей, але не регулярне та не повторюване в певній закономірності;
︎ дитина швидко поглинає їжу, часто великими шматками, ніби «напихає» її;
︎ не відчуває ситості, насиченості їжею;
︎ продовжує їсти, якщо останній прийом був нещодавно або їсть величезними порціями;
︎ надає перевагу прийому їжі наодинці через почуття сорому за порції;
︎ дратівливість, почуття вини та відрази до себе після прийому їжі.

Пам’ятайте, що діагностувати РХП може лише лікар, але роль батьків — не пропустити ці тривожні дзвіночки і не злегковажити першими проявами симптомів. Заперечення проблеми і відмахування типу «це якісь твої вигадки» можуть призвести до серйозних наслідків