​​Вчорашній допис про обʼєктивну істину та теорії істини багат | Свята [кримінальна] Юстиція

​​Вчорашній допис про обʼєктивну істину та теорії істини багатьом не відгукнувся.

Коротко окреслю певні тези для уникнення непорозумінь:
1. Мова йде про роль суду в інквізиційній та змагальній моделі кримінального процесу (включно з судочинством), з урахуванням змішаності таких моделей сьогодні.
2. Що таке "обʼєктивна істина" для радянської науки може пояснити тільки Строгович (всі на нього посилаються ,а він на Вишинського з політичних міркувань) – "Материальная истина это не предположение (пусть даже обоснованное), не вероятность (хотя бы и максимальная), а только достоверное знание, имеющее характер абсолютной истины в отношении искомых фактов, может служить основой для принятия решения по делу в деятельности органов расследования и суда"; "Материальная истина – это раскрытое преступление, изобличенный и наказанный преступник"; "Материальной истиной в уголовном процессе называется полное и точное соответствие действительности выводов следствия и суда..." тощо. (М. Строгович. Учение о материальной истине в уголовном процессе. Изд.-во АН СССР, М.-Л., 1947).
3. Я лише говорю, що матеріальна (обʼєктивна, абсолютна) істина є істиною кореспондентною, а ми маємо оперувати істиною когерентною. Тобто не вдаватись до природно-наукового дослідження усіх фактів, зокрема не встановленими сторонами обвинувачення та захисту, а узгоджувати припущення про винуватість особи поза розумним сумнівом з тими фактами (доказами), які ці сторони надали.

Ця дискусія має відбуватись не у фейсбуках, тож я лише озвучив думки вголос, без проробленої концепції.