[ ти ж до могили свіжої ляжеш руки на грудях схрестивши в небо будеш дивитися і неприкаяності чекати наче дощу а про тебе вуха воском закривши почнуть говорити — сміху твого ніхто не мине пригадати встанеш тоді тихенько так щоб не бачив ніхто і перший осінній день підеш зустрічати ] 538 views14:24
