(продовження) Макс Кідрук стабільно пише 1 книгу на рік, поч | Фільм поганий - читай книжку

(продовження)
Макс Кідрук стабільно пише 1 книгу на рік, починаючи з 2012 року. Я читала усі) У Макса виходять трилери, нафасовані науковими деталями і поясненнями. Через це навіть найфантастичніші речі виглядають правдиво. І здебільшого справді є науково можливими в теорії. Книжки специфічні, але якщо вам подобаються видовищні фільми – це дуже видовищні історії.

• 2012 — «Бот: Атакамська криза»
• 2013 — «Твердиня»
• 2014 — «Жорстоке небо»
• 2015 — «Бот: Ґуаякільський парадокс»
• 2016 — «Зазирни у мої сни»
• 2017 — «Не озирайся і мовчи»
• 2018 — «Де немає бога»
• 2019 — «Доки світло не згасне назавжди»

Януш Вишневский
У Вишневсього я люблю збірники оповідань і новел – «Любовница», «Мартина», «Постель», «Молекулы эмоций», «Сцены из жизни за стеной». В короткій формі він вміє передати емоції від життєвих ситуацій своїх героїв – як поводить себе пара, коли дізнається, що в одного з них ВІЧ, що відчуває жінка, яка зустрічається з одруженим чоловіком та ін. Ніжно, печально і трохи меланхолійно.

Романи мені не зайшли – ні всіма обожнюваний «Одиночество в Сети», ні наступний - «Повторение судьбы». Нещодавно я почала слухати ще один його роман – «Прости», але в аудіо форматі слухати його не можу. Дам романам Вишневського останній шанс – спробую прочитати найновіший "Всё мои женщины. Пробуждение». Як ні – то ні, залишуся любителькою новел.

Якщо у вас є автори, у яких ви читаєте все, до чого можуть дотягнутися руки - поділіться)