Олена Зеленська | Olena Zelenska

2024-05-22 14:13:48 Одним із найскладніших пацієнтів, який потрапив до львівських медиків, був захисник-маріуполець. Унаслідок поранення він фактично втратив обличчя, а також можливість їсти, відкривати рота, говорити, навіть нормально дихати. Ще гірше – через це замкнувся. Відмовився від спілкування навіть із близькими...

Але після 12-годинної операції хірургам вдалося відновити чоловікові можливість дихати, відкривати рота, говорити. Та, головне, їм вдалося повернути йому цікавість до життя і віру в нього. Зробили це медики центру Superhumans у співпраці з паризьким госпіталем Пітьє-Сальпетрієр.

Цієї історії порятунку, як і багатьох інших, не було б, якби не міжнародне медичне партнерство.

Для мене це особливо важливий проєкт, бо ми започаткували його на полях Саміту перших леді та джентльменів 2023 року. Вдячна українському МОЗ і міністрові Віктору Ляшку за те, що розвивають партнерство: за дев’ять місяців підписано 34 угоди та 10 попередніх домовленостей.

Сьогодні, під час Конференції з медичного партнерства в Києві, подякувала всім країнам і клінікам, які долучилися.
Зокрема, Німеччині – на неї припадає 18 партнерств, Франції – у неї дев’ять партнерств із нашими закладами. Просто на Конференції додалося дев’ять нових угод між закладами:

Франції та Дніпропетровською обласною клінічною лікарнею ім. І. І. Мечникова і Національною дитячою спеціалізованою лікарнею «Охматдит»;
Польщі та Першим медичним об’єднанням Львова, Дитячою лікарнею Святого Миколая;
Великої Британії та Львівською обласною клінічною лікарнею;
Німеччини та Національним медичним університетом ім. Богомольця, Харківським Інститутом неврології, психіатрії та наркології, Львівським медичним університетом ім. Данила Галицького, Закарпатським обласним клінічним центром нейрохірургії та неврології, Тернопільською обласною клінічною психоневрологічною лікарнею.

Запросила до співпраці тих, хто ще не долучився – Швейцарію та Італію. Впевнена, що Україна може запропонувати світові свій унікальний досвід. Хоча сподіваємося, що нікому у світі більше не доведеться лікувати рани від вибухів та куль. Адже Україна робить усе, щоб війна не пішла далі. Відкрити / Коментувати

2024-05-21 17:21:19 Що малюють зараз, під час повномасштабного ворожого вторгнення, українські діти? Ведмедика на тлі розбитого російськими ракетами міста, свій зруйнований дім та ігровий майданчик, потемніле від диму згарищ небо… Але разом з тим – поля квітів, які цвітуть попри вибухи, і птахів, які все одно летять. Зустріч із рідним захисником, який повернувся живим та неушкодженим.

Понад 250 малюнків українських дітей побачать жителі корейської столиці, Сеула, відвідавши протягом травня місцевий комплекс Чонгваде. Там працює виставка «Діти, які малюють надію». Вона містить роботи з чотирьох дитячих мистецьких проєктів України: «Art Armor Kids», «Mom, I see war», «For God I create the best», «Future for Ukraine».

Ідея виставки народилася, коли Президент і перша леді Республіки Корея відвідали Київ торік у липні. І саме під час зустрічі з першою леді ми почали обговорювати втілення цього чудового проєкту.

Тоді наші гості мали нагоду побачити, як живуть українці й зокрема діти – зі щоденною, щохвилинною загрозою загинути від російської ракети. Але якщо дорослі часто стримують свої емоції, то діти щиро виражають те, що відчувають.

Самі обставини появи цих робіт драматичні – деякі були створені в бомбосховищі при світлі ліхтарика. Деякі – в очікуванні з фронту тата чи мами, які захищають країну. Інші ж – у лікарні, після поранень. Хтось із маленьких авторів пережив окупацію, евакуацію, хтось – втрату дому та близьких. І всі юні художники втратили нормальне дитинство.

Але головна емоція, яку ви точно відчуєте, переглянувши роботи, – все-таки не страх, а надія. Немає нічого непереборнішого за дитячу надію. Бо діти щиро покладаються на справедливість світу, на нас, дорослих, на те, що зло буде зупинене, добро зрештою переможе, а тато й мама повернуться живими.

Дякую пані першій леді Кім Кон Хі, Міністерству культури, спорту та туризму Республіки Корея, фундації Чонгваде, а також Міністерству культури та інформаційної політики України, нашому Посольству в Республіці Корея та всім причетним за те, що дали сьогодні слово українським дітям, їхнім почуттям і надіям.

Дуже хочу, щоб ці дитячі надії справдилися. Щоб ми, дорослі планети, виправдали їхнє сподівання на справедливий мир і повернули їм безпечне дитинство. Бо всі діти світу мають лише одне дитинство – і воно має бути щасливим. Відкрити / Коментувати

2024-05-18 18:17:59 Відкрити / Коментувати

2024-05-16 18:59:15 Завжди дякую кожній людині, яка знаходить сміливість приїздити в Україну нині й так виявляти свою солідарність із нами.

А сьогодні дякую колекціонерам мистецтва – голландській родині Гoґстедерів, зокрема Віллему Гоґстедеру, – що привезли до Києва європейський живопис кінця ХІХ – початку ХХ століття зі своєї колекції.

Родина київських колекціонерів Понамарчуків та її представниця Яна Понамарчук своєю чергою додали до них роботи українських художників того самого періоду.

Зрештою спільна нідерландсько-українська виставка відкрилася сьогодні в київському Музеї Ханенків.

Велика подія. Коли агресор понад два роки прицільно нищить українські музеї, а сам Музей Ханенків зазнав пошкоджень і через це змушений переховувати свою головну колекцію, кожна виставка в таких умовах – перемога. Перемога культури над руйнуванням.

І ще це спільна перемога не лише української культури, а й загалом європейської, бо це перша закордонна експозиція, яка приїздить в Україну за час повномасштабного російського вторгнення, та ще й у Всесвітній день музеїв. Адже українські музеї теж частина світового надбання.

Назва експозиції «Гаага – Київ» дуже символічна. Для кожного українця Гаага передусім синонім правосуддя та справедливості. Саме до гаазького міжнародного правосуддя ми апелюємо, потребуючи справедливості для України, як жертви війни, яку розв’язала Росія.

А для музейників Гаага ще й культурна справедливість. Днями виповнюється 70 років Гаазькій конвенції. Це перша міжнародна угода, у якій спадщина однієї країни прирівняна до спадщини всього людства.

Це і моє щире переконання: культура не має кордонів, і якщо ракета цілить в один музей, то втрачає весь світ. Весь світ стає біднішим. Тому Україна зараз захищає не лише своє – вона захищає спільне – спільні цінності. Зокрема, й можливість проводити та відвідувати виставки, творити та радіти мистецтву.

Ще раз дякую за солідарність і спільнодію колекціонерам, музейникам, Посольству Нідерландів в Україні та Посольству України в Нідерландах. Бо це і є світова культура – діяти разом, щоб зберігати, творити й надихати. Відкрити / Коментувати

2024-05-16 18:59:11 Відкрити / Коментувати

2024-05-11 14:29:46 Відкрити / Коментувати

2024-05-05 08:52:58 Серед наших непростих днів і тривожних ночей, 

випробувань і вибору, 
загроз і порятунку

цей день приходить як нагадування: навіть неможливе можливе, 

надія є,

життя та правда здобудуть свою справедливу перемогу. Свій Великий день. 

З Великоднем, Україно! 

Зі святом усіх, хто не полишає надію і робить неможливе для перемоги життя та правди! Відкрити / Коментувати

2024-05-01 08:31:02 Сьогодні у світі та в Україні стартує місяць обізнаності про ментальне здоров’я. Це той ресурс, який потрібен нам, щоб жити й розвиватись навіть у найважчі часи. Міжнародне дослідження в 11 країнах світу підтвердило, що збереження ментального здоров’я належить до топової п’ятірки викликів сьогодення.

Тож маємо знайти свій власний рецепт стійкості. Пропоную ділитися секретами й тонкощами, щоб множити нашу з вами стійкість. І допомагати одне одному відновлюватись: допомагаючи тим, хто цього потребує, ми й самі почуваємося краще.

Разом із глобальною платформою Саміту перших леді та джентльменів і Всеукраїнською програмою ментального здоров’я «Ти як?» приєднуюсь до місяця обізнаності про ментальне здоров’я.

Пропонуючи сьогоднішнє відео, хочу поговорити з вами й іншими першими леді та джентльменами світу про важливість і крихкість ментального здоров’я, про те, що дає сили триматися в погані дні, та про рецепти самодопомоги.

А що допомагає триматися вам? Приєднуйтесь до нас і стежте за спеціальним хештегом #SoftPowerForMentalHealth #ТиЯк #HowAreU #SFLGGP. Відкрити / Коментувати

2024-04-20 19:13:39 Український павільйон на цьогорічній Венеційській бієнале роздає мапу бомбосховищ Венеції. Ця новина розійшлася інтернетом, адже багатьом іноземним відвідувачам важко поєднати у свідомості прекрасну Венецію та бомбосховища. Але саме таке поєднання є звичним в Україні вже понад два роки повномасштабного російського вторгнення. Люди і пам’ятки однаково вразливі до агресії та ракет, хоч би в якій країні перебували.

«Створюючи мапу укриттів Венеції, ми прагнули нагадати світу про крихкість миру й про те, що ми можемо насолоджуватися мистецтвом і жити мирно, доки міжнародна спільнота залишається об’єднаною в підтримці України проти російських окупаційних військ», – кажуть автори нашого павільйону.

Ось чому важливо, що наше мистецтво сьогодні представлене на цій бієнале. Воно нагадує про Україну та її роль у захисті не лише себе, але й світу.

Символічна назва всього українського проєкту у Венеції – Net Making. В Україні багато людей після роботи чи навчання збираються разом, щоб вручну плести маскувальні сітки – захист для захисників. Але всі ми плетемо сітки й ментально, намагаючись зв’язати своє розірване, зруйноване нападом життя. Саме про це, про тяжкий воєнний досвід, усі роботи українських авторів.

Робота Лії Достлєвої та Андрія Достлєва показує, як це – бути українськими біженцями у Європі й стикатися з відповідними стереотипами. Фільм Андрія Рачинського та Даніїла Ревковського демонструє, як це – бути мирною цивільною людиною, у місто якої приходять убивати іноземні загарбники.

Особливий здобуток: до Венеції вперше прибули 15 нейровідмінних українських художників. Митці із синдромом Дауна й аутизмом створили роботи для проєкту «Щирі вітання» Каті Бучацької, також представленого в нашому павільйоні. Дуже хочеться, щоб і ці автори зі своїм досвідом випробувань стали видимими для світу.

Так, творчість не врятує від бомб чи куль. Ми в Україні, на жаль, це вже знаємо. Але творчість рятує нашу свідомість, людяність і цінності, головна з яких – людське життя.

Тому, коли посеред війни в українській майстерні з вибитими через обстріли вікнами таки працює художник, це для того, щоб уберегти не лише українську культуру, але й культуру всього світу. Відкрити / Коментувати

2024-04-17 21:26:15 Відкрити / Коментувати