Халва халва – це дивний продукт чи не дуже? для мене це од | Їм

Халва

халва – це дивний продукт чи не дуже?

для мене це один з перших свідомих спогадів про солодощі. вдома була кругла пласка жерстяна банка з малюнком, який майже стерся від часу, у якій завжди лежали шматочки халви. ховали цю коробочку так, аби я не могла дістати, але два стільці - хіба то піраміда?) влітку вона була трішки підплавлена і від цього ще смачніша. я навіть слово це написати не можу без відчуття солодкості у роті. халвааа…

в моєму дитинстві вона була стабільно соняшникова, іноді домашня, чомусь з залишками лушпиння (поняття не маю чому). а потім всі виросли, світ змінився і виявилось, що халва може бути дуже різною. а якщо точніше

з насіння і горіхів: тут буде звичний нам соняшник, кунжут, арахіс (так, всі в курсі, що це не горіх), фісташки, мигдаль, кеш’ю чи будь-які інші горіхи

з овочів – моркви, деяких різновидів гарбуза і навіть бобів мунг

на основі борошна – манного, кукурудзяного або рисового

далі до цього всього добра додають карамельну масу – цукор, патоку чи мед, а тоді піноутворювач. ним, раптово (чи не дуже), зазвичай є корінь солодки (так, той самий сироп якого від кашлю), який є важливою складовою ще однієї дивної солодощі – лакриці. ще юзають мильний корінь, корінь алтея або яєчний білок. іноді додають какао або інші додатки для цікавішого смаку.

дуже хотілося б додати до цього посту той самий з дитинства рецепт домашньої халви (бо хто чим не бавиться зараз, у мене півстрічки спекли хліб вперше в житті), але його нема. натомість пораджу приглянутися до халви з кунжуту, себто тахінної – зазвичай вона трохи менш солодка, але, як і все з кунжутом, містить багато кальцію. якщо дуже хочеться з’їдати денну норму горішків і насіння, але зож – це надто складно – спробуйте халву, тільки не забагато, а то я знову лише пишу і вже солодко