«Вийти сухим із води» Історія походження: У давнину в багать | Українські фразеологізми

«Вийти сухим із води»

Історія походження:

У давнину в багатьох народів існував звичай звинуваченого в злочині чи відьомстві випробовувати водою. Підозрюваного кидали в річку чи озеро. Якщо він не тонув, тобто вода його не приймала, його вважали злочинцем і судили. Якщо ж тонув, то вірили, що ця людина не винна у злочині, її обмовлено, отже, вона марно загинула. Про того, кому поталанило уникнути смерті, говорили, що він вийшов сухим із води.
Нині цей вислів уживають стосовно тих, кому вдалося уникнути великих неприємностей.

Приклади вживання:

— Треба ж до такої міри втратити глузд, щоб повірити, начебто можна чинити такі речі — палити, топтати чужу землю, нищити народ і потім сухим вийти з води. (Ю. Бедзик)