Домагання у спорті: як справа Ларрі Нассара зрушила лавину з т | Гендер в деталях
Домагання у спорті: як справа Ларрі Нассара зрушила лавину з тисяч свідчень та вироків
Авторка: Катерина Макаревська
Ларрі Нассар – лікар-педофіл, який ґвалтував гімнасток починаючи з 1990-х. У 2017–2018 роках його визнали винним у зберіганні дитячої порнографії та в десяти випадках сексуальних злочинів проти неповнолітніх. «Десять» — це формулювання для офіційного вироку. За даними на початок 2020 року, Нассар зґвалтував щонайменше 517 дівчат і жінок.
24 червня на Netflix вийшов документальний фільм «Athlete A», а канал HBO випустив «At the Heart of Gold: Inside the USA Gymnastics Scandal» про цю справу.
Чому ж спорт є таким сприятливим майданчиком для паразитування насильників/ць?
«Насильство» досі часто є синонімом до слова «спорт». Крики, лайка, удари — це «норма», яку виправдовують як частину «дисциплінування». Сексуальному насильству часто передують психологічне й фізичне — ідеальне підґрунтя, щоб додати до цього набору ще один вид гарасменту. Наступні причини — закритість і непоінформованість. Часто діти можуть елементарно не знати, що є сексуальним насильством. Ну, й одна з головних причин — повага і страх перед авторитетом. Тут працює типова установка «тренер — закон».
Ларрі Нассар був головним лікарем збірної США зі спортивної гімнастики і працював остеопатом у Мічиганському університеті. 18 років ця людина була національним медичним координатором усієї федерації гімнастики США.
Домагання відбувалися в його кабінеті, будинку, у номерах готелів. Нассар встромляв пальці у вагіну й анус, торкався грудей, мастурбував. Часто він ґвалтував дівчат у присутності їхніх батьків, стаючи так, щоб ті не могли бачити його маніпуляцій.
Заяви про насильство з боку Нассара надходили до керівництва федерації гімнастики десятиліттями, але дієвою виявилася лише та, яку 2015 року подала тренерка гімнастки Меґі Ніколс. Нассара звільнили з USAG, проте він продовжив працювати в «Мічигані».
У 2016-му році Рейчел Денголландер — юристка і колишня гімнастка — подала заяву в поліцію і розповіла свою історію про те, як Нассар почав ґвалтувати її, коли їй було 15, «The Indianapolis Star». Керівництво «Мічигану» не поставилось до звинувачень серйозно. Брук Лемон, одна з лікарок-колег Нассара, заявила, що дівчині це все здалося. Схожі аргументи чули й інші дівчата, які намагалися повідомити про насильство.
Через три місяці після виходу статті Нассара заарештували. ФБР знайшло в його будинку понад 37 тисяч порнографічних фото з дітьми та відео сексуальних актів з неповнолітніми дівчатами.
Нассар не єдиний, кого покривала USAG. Організація роками ігнорувала скарги про домагання ще півсотні тренерів.
Найбільшим зрушенням унаслідок скандалу з Нассаром стало ухвалення у США закону «Про безпечний спорт» 2017 року і створення незалежного центру SafeSport.
Хвиля #MeToo, що припала якраз на пік розгляду справи Нассара, мотивувала інших спортсменок/ів розповісти про пережите насильство. Про свій гіркий досвід розповіли білоруська чотириразова олімпійська чемпіонка 1970-х Ольги Корбут й українська олімпійська чемпіонка — гімнастка Тетяна Гуцу. Південнокорейські шорттрекістки звинуватили тренерів у сексуальному й фізичному насильстві. Полетіли голови й у французькому фігурному катанні.
За щонайменше 45 випадків сексуального насильства над неповнолітніми хлопчиками відбуває термін екстренер з американського футболу Джері Сандаскі, чиї злодіяння довго замовчувало керівництво університету. Про насильство над дітьми заговорили й в британському футболі. Усього було ув’язнено 12 осіб. Число постраждалих вимірюється сотнями. Торік ФІФА назавжди відсторонила президента федерації Афганістану через домагання й насильство над спортсменками збірної.
А що в Україні? Скелелаз Павло Векла заявив, що коли був неповнолітнім, його багато років домагався тренер Артур Печій. На початку 2020-го Веклу підтримали колеги по команді і добилися звільнення тренера з федерації.
У нас ще немає свого аналогу SafeSport, та незалежно від сфери, у якій відбулося насильство, ви можете звернутися до поліції або до громадських організацій.
Текст опрацювала Галина Котлюк
