Ухвала КГС ВС від 19.05.2022 у справі № 522/22473/15-ц https:/ | Трохи про приватне право🧐

Ухвала КГС ВС від 19.05.2022 у справі № 522/22473/15-ц
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104896140

За висновком Великої Палати Верховного Суду учасник господарського товариства, який оскаржує вчинений господарським товариством правочин, з метою належного реагування на факт укладення такого договору може ініціювати скликання позачергових зборів учасників товариства для розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників), зокрема і питання про зміну директора товариства. Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення укладеним договором купівлі-продажу прав та законних інтересів товариства останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Однак колегія суддів КГС вважає, що зазначений висновок Великої Палати Верховного Суду зроблений без урахування обставин того, що в учасника господарського товариства, який ініціює у суді визнання недійсним правочину, вчиненого товариством, може існувати об`єктивна неможливість або перешкоди у скликанні загальних зборів учасників товариства, у вирішенні питання про порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників) таким спірним правочином, питання про зміну директора товариства.Крім того колегія суддів зазначає про те, що, як свідчить судова практика, часто саме звернення учасника з відповідним позовом та клопотанням про застосування заходів забезпечення дозволяє швидко заблокувати подальше відчуження майна, інші недобросовісні дії, спрямовані на утруднення повернення майна, відновлення майнових прав товариства.

Тобто є ефективним способом швидко поновити свої порушені права та / або інтереси, а також запобігти подальшому порушенню прав та інтересів як господарського товариства загалом, так і учасника такого господарського товариства зокрема.

Отже колегія суддів КГС вважає, що учасник господарського суду має право як на подання позову про визнання правочину недійсним, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, так і на подання позову про відшкодування збитків, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України.

При цьому подання одного позову не виключає подання іншого. Подання позову про визнання правочину недійсним буде узгоджуватися з пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, який передбачає можливість виникнення спору з корпоративних відносин між юридичною особою та її учасником, пов`язаного, зокрема з діяльністю та управлінням такої юридичної особи, враховуючи те, що правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав.

Колегія суддів КГС вважає за необхідне передати цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для:
уточнення висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17, від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16, від 07 квітня 2020 року у справі № 904/3657/18, від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, щодо їх застосування до подібних правовідносин у залежності від розміру частки учасника господарського товариства (позивача) в статутному капіталі товариства;
відступу від правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17, від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16, від 07 квітня 2020 року у справі № 904/3657/18, від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.