Ухвала ОП КЦС ВС від 18.04.2022 у справі № 1519/2-5034/11 http | Трохи про приватне право🧐

Ухвала ОП КЦС ВС від 18.04.2022 у справі № 1519/2-5034/11
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104165148

Передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21), щодо обґрунтованості зазначення в якості дати судового рішення не дати судового засідання, на яке викликались учасники справи, а дати виготовлення повного тексту судового рішення.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначала, що за змістом статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України необхідно тлумачити у контексті загального змісту вказаної норми, тобто у нерозривному системному зв`язку як з її назвою «Проголошення судового рішення», так і з її першим реченням.

З огляду на назву статті 268 ЦПК України необхідним елементом для застосування частини п`ятої статті 268 ЦПК України є законодавчо визначена дія (акт) суду у формі «проголошення» рішення.

Виходячи з буквального тлумачення тексту другого речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України ця норма регулює відповідні правовідносини виключно у разі, коли йдеться про складення саме повного судового рішення, тобто, цьому має передувати проголошення у судовому засідання тільки вступної та резолютивної частини рішення, про що зазначено у частині шостій цієї ж статті.

У даній справі мала місце згадана у частині четвертій статті 268 ЦПК України неявка всіх учасників справи, тому рішення проголошенню не підлягало, а значить і не охоплювалось назвою статті 268 ЦПК України «Проголошення судового рішення».

Водночас, відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. При цьому за змістом частини сьомої статті 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується у день його складення.

Таким чином, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що оскільки судове засідання 25 листопада 2020 року проводилось без учасників справи, тому частина п`ята статті 268 ЦПК України застосуванню не підлягає, а датою судового рішення не повинна бути дата складення повного судового рішення (03 грудня 2020 року).

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, передаючи справу на розгляд Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, вважає, що є підстави для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21), щодо обґрунтованості зазначення в якості дати судового рішення не дати судового засідання, на яке викликались учасники справи, а дати виготовлення повного тексту судового рішення. При цьому зазначає, що слід вказати, що частина п`ята статті 268 ЦПК України в даному випадку не підлягає застосуванню.