2021-02-10 21:51:13
світ застрягає у текстурах снігу
звідси точно треба втікати
краще, знайди собі взуття для бігу
повидаляй всі робочі чати,
закрий всі аккаунти у соціальних мережах.
мене тепер більше нічого вже не злякає,
вибирай собі зброю, можеш боротися навіть мітлою.
позакривай всі двері, позабивай вікна,
сонячне світло таке не потрібне,
місячного і так не видно.
ти світиш сильніше, як вибух у небі,
як золото, лампа, рефлективна одежа.
твій голос тремтить від простих емоцій,
елементарного звуку, і щастя щоночі.
ти в дзеркалі бачиш чужу людину,
згадай як колись давно ти її любила.
не бий, не перевантажуй,
цілуй її шрами, ніби це ікона в церкві серед монашок.
вона тут одна, серед чотирьох стін,
тримай її ближче, люби і цінуй.
колись давно влітку ти їй обіцяла, завжди бути з нею і обіймати,
так що тоді ти відчуваєш зараз?
вину чи образу? агресію? втому? сум чи апатію?
можеш не вибирати,
ти знаєш насправді,
чого потрібно чекати.
не лягай з макіяжем спати,
мий лице і почисти зуби.
обов‘язково прибирай вдома,
відмивай від пилюки грати.
повішай картини рівно, і зроби лінію на руці суцільною!
виглядай красиво, не малюй надто довгі стрілки,
та все ж, залишайся собою!
що тут сказати?
до кого кричати?
я заєбалась
пішло воно нахуй
Лілу
46 viewsleeloo, edited 18:51
H
