History Of Donbas

Кам'яні Могили, частина перша.

Кам’яні могили - це природний заповідник в Донецькій області, що має велике історичне значення. Назва заповідника походить від терикону величезних гранітних скель, що нагадують стародавні могили.

Історія Кам'яних Могил починається з доісторичних часів, коли ця місцевість була заселена первісними людьми. У середині І тис. до н.е. тут жили кіммерійці, які відіграли важливу роль у формуванні регіональної культури. В ІV ст. до н.е. на території Кам'яних Могил з'явилися скіфи, які стали одним з найбільших народів Східної Європи.

Початок формування Кам'яних Могил пов'язують з розривом континентів, коли земна кора розламалася на частини. Тоді, за даними вчених, на місці сучасного заповідника було море. Після зникнення моря на його місці виникло величезне озеро, яке з часом перетворилося на болотисту місцевість. Під час останньої льодової доби на території заповідника утворилася льодовикова крига, яка залишила свій слід у вигляді геологічних формацій, надземних кам'янистих горбів і ярів.

Проте найбільше історичне значення Кам'яні Могили отримали у період Середньовіччя.

Тут, на місці заповідника, у 1223 році відбулася визначна Битва на Калці за участі війська київського князя Мстислава Романовича та монголо-татарської орди. За свідченнями древніх літописів, загинув кожен четвертий русич, а саме кровопролитне побоїще продовжувалося близько 10 днів.

Ця битва стала першою зустріччю між монголо-татарською ордою і Київською Державою. Крім того, за даними історика Я. П. Новицького:

«До цих могил, було часто завертав архирей Гавриїл в тридцятих годах (мається на увазі 1230 р., - ред.). Біля могил, кажуть, був колись татарський город, та запорожці (його, - ред.) зруйнували. Ями та бугри, де були татарські мечеті, і тепер знать.»

Лисичанськ - це місто розташоване в Луганській області. Його історія нараховує багато цікавого, зокрема, тут зберігається бельгійська спадщина.

Історія Лисичанська починається у XVII столітті, коли на місці сучасного міста була невелика селищна община. Вона знаходилася на шляху з Києва до Криму, тому тут часто зупинялися подорожні та торговці.

У 1920 році Лисичанськ потрапив до складу Української РСР. У той же час до міста прибули перші бельгійці - представники компанії Solvay. Вони займалися видобуванням соди з підземних копалень, що стали основою промислового розвитку міста.

Протягом наступних десятиліть бельгійці активно розвивали виробництво соди та інших хімічних продуктів. Вони будували нові заводи та підприємства, створювали умови для життя працівників та їх сімей.

У 1930-х роках Лисичанськ став одним з найбільших хімічних центрів України та СРСР. На той час тут було понад 20 тисяч жителів, зокрема, близько 2 тисяч бельгійців.

Проте в 1941 році на місто напали німецькі війська. Вони зруйнували багато підприємств та житлових будівель, знищили значну частину бельгійських майнових цінностей.

Після закінчення Другої світової війни бельгійці повернулися до Лисичанська та почали відновлювати виробництво. Проте в 1950-х роках багато з них виїхали з міста, оскільки СРСР обмежувала їх права та можливості.

Бельгійська спадщина частково була зруйнована під час повномасштабного нападу росіян у 2022 році. На останніх двох фотографіях можна побачити масштаби руйнувань.

Лисичанськ - це місто з багатою історією та культурними традиціями. Бельгійська спадщина стала складовою частиною цієї історії та надихає місцевих жителів на розвиток та збереження культурної спадщини. Тому, якщо ви будете думати куди поїхати після деокупації, не втратьте можливості відвідати це місто, щоб побачити його історичні пам'ятки та насолодитися унікальною атмосферою найбільшої спадщини Бельгії за кордоном.

Дубовий гай - історична перлина Кремінського району Луганської області. Це місце, де збереглись дерева, які давно вже стали легендою та символом місцевості. Гай засновано на місці, де ростуть дуби віком понад 400 років. Він є унікальним місцем, яке збереглося в своєму первісному вигляді і є одним з найбільших дубових гаїв в Україні.

Відомо, що ще в XVI столітті на території сучасного Дубового гаю була розташована фортеця, яка слугувала охороною для кордонів Козацької держави. Фортеця виготовлялася з дерева, але була досить міцною та надійною. Її стіни були високими, а вход до неї був забезпечений міцними брамами, які захищали від нападу ворогів.

У 1812 році тут відбувся один з найбільших боїв Наполеонівських війн. Дубовий гай став свідком жорстоких боїв між російською та французькою арміями. За легендою, саме тут відбулася зустріч двох великих генералів - Барклая де Толлі та Мішеля Ней.

У XVII столітті фортеця була зруйнована під час війни з Московією. Через деякий час на її місці було засновано монастир, який існував протягом багатьох століть. Монастир був місцем розміщення монахів-затворників, які проживали відокремлено від світу та займалися молитвою та релігійними практиками.

У кінці XVIII століття монастир був закритий, а його будівлі були перетворені на склади та інші промислові споруди. Однак, дубовий ліс, що оточував монастир, залишився недоторканим і став місцем відпочинку для місцевих жителів.

У XX столітті Дубовий гай став популярним місцем відпочинку та туризму. Тут з'явилися зони відпочинку, дитячі майданчики та спортивні майданчики. Ліс зберіг свою природну красу та багатство флори та фауни.

Дубовий гай є відомим місцем відпочинку для жителів Луганської області та туристів з інших регіонів України. Він відомий своїми мальовничими краєвидами, чистим повітрям та насиченою історією. Цей ліс - не тільки місце відпочинку, але й символ історії та культури регіону.