Ігор Уманський

2021-08-14 19:20:06 Я йду в політику!

Це офіційне рішення, про яке я оголосив сьогодні на форумі "Національна економічна політика".

Україна зараз має унікальний шанс перетворитися з периферійної країни на країну-лідера.
У нас є реальна можливість створити диво своїми руками, та "простими рішеннями" тут не обійтися – потрібна інша економічна парадигма – а це потребує системної злагодженої роботи людей, що мають професійний досвід та інституційну пам'ять.

Саме тому я відчуваю обов'язок об'єднати команду, та змагатися за можливість перевести Україну до нової економічної парадигми та заможного майбутнього.

Я працюватиму, щоб створити Україну, в якій хочеться жити, і, якщо ви поділяєте мої прагнення і цінності, закликаю вас долучатися до моєї роботи! Відкрити / Коментувати

2021-08-12 17:30:48 Стрибок у неоіндустріальний світ. Ігор Уманський презентує проєкт національної економічної політики.

14 серпня 2021 року об 11.00 у Unit City двічі Міністр фінансів Ігор Уманський презентує принципово інший підхід до формування економічної політики країни.

Чому Україна ніколи не наздожене розвинуті країни, якщо не змінить свою економічну парадигму? Чому ми маємо припинити спроби модернізувати застарілі виробництва і що таке 6-ий технологічний уклад? Яку економічну стратегію має обрати Україна, щоб не залишитись на узбіччі цивілізації назавжди? Та у чому полягає український парадокс?

В програмі заходу презентація, брифінг, фуршет, експертна панель за участі відомих економістів Олексія Куща та Володимира Панченка.

РЕЄСТРАЦІЯ ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ https://forms.gle/fKG3mAtwaoR4j1PX7

Адреса: м. Київ, вул.Дорогожицька, 3 UNIT.City, кампус B12, зала UNIT.Verse
Початок реєстрації 10.30

Контактна особа Олена Євсеєнкова 050-473-55-72 Відкрити / Коментувати

2021-08-12 15:00:01 УКРАЇНСЬКИЙ ПАРАДОКС: все настільки погано, що це може стати нашою перевагою.

Читайте в ексклюзивному матеріалі для журналу ФОКУС. Відкрити / Коментувати

2021-08-11 19:53:02 Прості рішення складних проблем

Кабмін сьогодні прийняв рішення знизити тариф на електроенергію для населення з 1,68 грн/кВт до 1,44 грн/кВт за умови споживання до 250 кВт-год на місяць.

Уряд підносить це як перемогу соціальної держави над тарифними гнітом. Але ми з вами знову постараємося розібратися в ситуації і заглянути далі заголовків новин.

Перше. Безумовно рішення політичне, а не економічне. Влада явно побоюється так званих "тарифних майданів" і готується до осені. Але чи зможе це вплинути на ситуацію, якщо тарифи на інші комунальні послуги зростають? Влада намагається прикладанням подорожника залатати тріснуту греблю.

Друге. За даними Міненерго, менше 250 кВт-год споживають 80% домогосподарств. Пільгу для абсолютної більшості вже важко вважати пільгою.

Третє. Незрозуміло навіщо в такому разі потрібно було відміняти тарифний план, який діяв до січня поточного року. Тоді громадяни, які економлять та споживають до 100 кВт-год на місяць, платили по 90 коп/кВт, а для всіх інших ціна становила 1,68 грн/кВт. Це не системна робота, а конвульсивне натискання випадкових клавіш в пошуках рішення.

Четверте. У порівнянні з торішнім тарифом, саме незахищені верстви населення будуть платити більше. Якщо в минулому році українець платив 90 грн за 100 кВт, то з цієї осені ті ж 100 кВт обійдуться йому в 144 грн. Якось це не схоже на пільги.

Ну і найголовніше, всі ці судомні кидання зі сторони в сторону не наближають нас ні до справедливих тарифів, ні до побудови ринку, якого у нас досі немає.

Потрібно зрозуміти, що проблеми складних систем не лікуються простими рішеннями. Для того, щоб не рухати бігунок тарифів вгору-вниз в залежності від політичної ситуації, потрібно побудувати систему, яка зможе захистити малозабезпечені верстви населення і створити нарешті стабільний енергоринок. Але у хлопців на Грушевського для цього не вистачає ні компетентності, ні бажання. Їм набагато простіше продовжити експерименти на живих людях. Відкрити / Коментувати

2021-08-10 17:45:49 Чи є середній клас в Україні?
Згідно зі свіжими даними Держстату до представників середнього класу себе відносять лише 1%.
Чому так склалося? Що має відбуватися в економіці країни, щоб середнім класом вважав себе лише кожен сотий громадянин?

Реально за рівнем заможності зараз до справжнього середнього класу в європейському сенсі дотягують максимум 10-15%, решта – це збіднілий середній клас.

Яке їхнє становище? На жаль, з 2014 року стабільно погане. Ситуація з отриманням доходів для більшості не стала кращою. Але при цьому тарифи продовжують зростати так, ніби суспільство стало заможнішим. І в основі своїй тарифи б'ють по тому самому збіднілому середньому класу.

Ось звідки з'являються такі дивні дані Держстату. В Україні утворився тонкий прошарок забезпечених людей, які не відчувають загальних проблем, і величезний прошарок малозабезпечених, які платять за все.
Ця ситуація не змінюється роками, тому що в Україні держава не виконує свою пряму функцію — робити суспільство багатшим і створювати хороші умови життя для мільйонів людей.

Для того, щоб це змінити, потрібна змінити владу. Мільйони українців повинні чітко усвідомити, що нормальна влада - це їх нові квартири та будинки, оновлення автомобілю кожні три роки, якісна освіта для їх дітей і ефективна медицина для їх батьків

Читати нову статтю від Експертної ради НЕП повністю Відкрити / Коментувати

2021-08-09 17:48:51 Боротьба за "подарунок" від МВФ

У Києві почалася боротьба за $2,7 млрд, які МВФ пообіцяв виділити Україні в рамках розподілу СПЗ (спеціальних прав запозичення) між країнами-учасницями.

Згідно з законом і традицією, Фонд надає гроші центральному банку. Але що робити, якщо дуже хочеться забрати ці гроші в бюджет і витратити несподівану надбавку на улюблені напрямки?

Саме так, в справу вступає політика. Оточення президента великодушно погоджується виділити частину грошей Нацбанку, забуваючи, що саме НБУ має отримати всю суму. І питання перекидання цих коштів до бюджету залежить від професіоналізму переговорів з МВФ, а не від простого польоту фантазії.

А ще ми бачимо плутанину в показаннях відповідальних за економіку мешканців високих кабінетів. В міністерстві фінансів вже заявили, що з Нацбанком йдуть консультації з приводу потреб покриття дефіциту бюджету. Він планує велику частину грошей спрямувати не на витрати, а на заміщення дорогих боргів.

А ось в ОП вже не соромлячись кажуть, що частина цих грошей піде на стимулювання економічного розвитку. Вочевидь в проєкт "Велике будівництво". Як гадаєте, хто переможе?

Незважаючи на всі протиріччя, безперечно одне: влада побачила гроші та хоче їх витратити.

Я вже писав про те, яким шансом може стати ця сума для країни. Але для цього необхідно мати горизонт планування далі декількох місяців, чіткий план розвитку економіки та професіоналізм його виконавців. Проте хлопці, схоже, вже все вирішили. Відкрити / Коментувати

2021-08-06 17:15:06 "Мадуристика" економіки

Центробанк Венесуели оголосив про те, що з жовтня цього року проведе деномінацію національної валюти. Тепер за один оновлений болівар будуть давати один мільйон старих, а з цінників зникнуть відразу шість нулів. До того ж поряд зі звичайними банкнотами та монетами в оберт будуть випущені цифрові гроші.

І ось з цієї короткої новини може здатися, що Венесуела виривається вперед в глобальній гонитві за лідерство в цифровізації економіки. Але давайте розберемося трохи докладніше.

На моїй пам'яті це вже третя деномінація в цій країні, а валюта все одно стрімко обростає нулями. Більш того, після деномінації 2008 року національна валюта Венесуели була перейменована в "сильний болівар", що повинно було за задумом керівників країни зміцнити новий курс. Але вже у 2018 році знову довелося проводити обмін грошей за курсом 100 000 до 1.

З криптовалютою у венесуельського уряду теж не перший роман. У 2017 році вже була введена національна криптовалюта El Petro, але і це не врятувало економіку Венесуели.

До речі, в січні цього року в нашому Кабміні теж анонсували створення цифрової гривні, а розмови про це йдуть ще з 2019 року.

І тут потрібно правильно зрозуміти, в створенні "крипти" немає нічого поганого. Розробкою своєї цифрової валюти займаються США, Японія, ОАЕ і ряд інших країн. Ось тільки ці держави розвивають свою економіку комплексно і планомірно, а ось умовна "Венесуела" сподівається на цифровізацію, як на диво. Нічого не нагадує?

Які висновки ми маємо винести з цієї новини?

Не завжди новинний заголовок відображає реальність. Часто за гучними заявами ховається безпорадність і невігластво. Подивіться останні заяви українського Кабміну та озирніться навколо - в очі одразу кинеться дисонанс цих двох не пов'язаних один з одним світів. Довіряти нам варто тільки собі, відкидаючи фанфари уявних перемог.

Економіка - це складний механізм і займатися ним повинні висококласні фахівці. Саме за професійними якостями потрібно відбирати керівників цього механізму, а не за принципом лояльності або "цифровізації в окремо взятому колхозі", інакше нас чекає непроста доля Венесуели. Відкрити / Коментувати

2021-08-05 19:38:43 Справжні показники Кабміну

Якщо пробігтися очима заявами нашого прем'єр-міністра зі сторінок українських видань, може здатися, що країна вирвалася із затяжної кризи та на всіх парах мчить до фінансового і соціального добробуту:

"Шмигаль: Ми рухаємося згідно зі стратегією, і цей рух сприяє відновленню економіки України"

"У 2 кварталі ми бачимо кращі темпи зростання всіх секторів економіки, - Шмигаль"

Але, як я вже неодноразово казав, в країні весь час стає краще, тільки насправді стає гірше. І під тонким шаром асфальту "Великого будівництва" прихована цвіль безробіття, падіння народжуваності та відтоку робочої сили за кордон.

Довгий час влада публікувала заяви, що в Україні зростає зайнятість і навіть реєструється більше підприємців. Однак ось вам свіжа статистика Фонду безробіття зайнятості, який виплачує допомогу незайнятим українцям:

Витрати Фонду за три роки збільшилися у 2,2 рази - з 11 млрд грн у 2018 році до понад 23 млрд грн у 2020 році.

На 4% (до 16 млн осіб) зменшилася кількість зайнятого населення.

На 12,5% (до 1,7 млн осіб) збільшилась кількість безробітного населення.

В 1,4 рази збільшилася кількість безробітних, що отримували допомогу.

Витрати ж з держбюджету на Фонд зайнятості за рік збільшилися в 7,8 тисяч разів - з 1,1 млн грн до 8,6 млрд грн.

Така навала "успіхів" вже спричинила дефіцит раніше бездефіцитного бюджету Фонду зайнятості.

Ну і не будемо забувати про катастрофічний відтік з країни робочої сили та падіння народжуваності. До 30% молодих людей хочуть покинути Україну в пошуках кращого життя. Це вже не показники падіння - це вирок для подальшого існування країни.

Влада продовжує ігнорувати головні проблеми України подібно до того, як онкохворий робить акцент на вдалому макіяжі. Фінал такого марафону очевидний. Просто нинішня влада сподівається, що фінал відбудеться вже після неї, і відповідати за це не доведеться. А як думаєте ви, чи встигнуть проскочити? Відкрити / Коментувати

2021-08-04 18:12:31 Подарунок від МВФ чи унікальна можливість

Вже цього року, якщо звичайно США не накладуть вето на рішення МВФ, Україна може отримати $2,7 млрд від Міжнародного валютного фонду. Без відсотків та без зобов'язань.

Не дивлячись на слова нашого президента про "подарунок до 30-річчя незалежності", це більше нагадує дивіденди, які ми отримаємо від участі у Фонді. Так само їх матимуть інші країни. Наприклад, Японія може отримати $40 млрд, а Китай - $39,5 млрд.

Розподіл СПЗ (спеціальних прав запозичень) між країнами-учасницями відбувається не вперше. У 2009 році ми вже отримували таким чином $2 млрд. Тоді Україна перебувала у скрутному становищі через світову кризу, і ці кошти стали нам в нагоді. Так само, вони будуть бажаною підтримкою зараз, на тлі кризи, спричиненої світовою епідемією.

Суто технічно, ці кошти повинні піти прямо в резерви НБУ. Але, за певних умов, є можливість залучити їх безпосередньо до держбюджету. Україні таке вже вдавалось у 2009 році, коли я виконував обов’язки Міністра фінансів.

На мій погляд, ці кошти — важлива підтримка для України. Як і високі ціни на руду, масло і зерно на світових ресурсних ринках. Однак потрібно пам'ятати, що такий стан не може тривати вічно. Тому найрозумніше використати тимчасове полегшення для того, щоб провести потужні зміни.

Нагадаю, в нас критична ситуація із зайнятістю та інфляцією. Україна залишається енергозалежною, а енергосистема потребує ремонту та відновлення. У нас розбалансовані бюджетна і соціальна сфера. Вимагає вливань застарілий житловий фонд. Цей перелік можна продовжувати.

Зараз чудовий час для змін. Навіть невеликі кроки в правильному напрямку дадуть позитивний результат у майбутньому. Треба діяти.

Якщо не використати цей сприятливий час для реформ, вже за рік-два Україні доведеться знову ходити по світу з простягнутою рукою. І тоді за кожен новий мільярд доведеться виконувати дедалі більш незручні вимоги кредиторів. Досвід спілкування з МВФ в останні місяці показує, що політика стосовно України стала неймовірно жорсткою. Отже, ми маємо покладатися на власні сили замість чекати, поки нас змушуватимуть робити те, що нам не до вподоби.

Хоча, звичайно, можна і далі продовжувати вдавати, що в Україні все в порядку. Відкрити / Коментувати

2021-08-02 19:40:06 РНБО на черговому засіданні побачила слона в кімнаті ознаки монополії на енергетичному ринку України. І одразу ж запропонувала елегантне рішення – у випадку “загрози національній безпеці” у вигляді “тарифного майдану” – просто відібрати підприємтва у поганих олігархів.

Я просто промовчу щодо того, що питання тарифів зовсім не питання РНБО, але окрему тривогу викликають самі методи.

Замість того, щоб знаходити причину ситуації на енергетичному ринку України та вирішувати щось із цим, влада знов погрожує щось у когось забрати та примусово обмежує ціни.

Наразі влада загнала сама себе в глухий кут. Фінансувати дефіцит бюджету, роздутий за рахунок «хотєлок», немає чим. При цьому тарифи знову “заморожують”, що, з одного боку, не принесе гроші, а з іншого ставить під питання (хоча тут і так надія вже ледь жевріє) наступний транш від МВФ, бо відхід від ПСО конкретно прописаний в меморандумі з ними. При цьому, якщо тарифи таки піднімуться – майданів не уникнути, бо людям реально вже немає, чим платити.

Проблема тарифів, звісно, виникла не вчора. Після прийняття закону про ринок електричної енергії ми маємо ситуацію, яка зараз склалась. Ринок електричної енергії – це такий самий міф, як і ринок газу. Та модель, яка у нас є, не містить ринкових механізмів та ринкових запобіжників.

Енергоатом у нас системно збитковий. Виробляючи найдешевшу електроенергію, Енергоатом при цьому по суті банкрут. І ТЕСи, з найдорожчою електроенергією, перевищують обсяги Енергоатому. Хоча раніше вони використовувались здебільшого як балансуючі потужності. Зелений тариф в Україні ледь не найвищій в світі.

-          Необхідно змінювати систему відносин в цій галузі. Змінювати підходи до формування ціни і розбудови ринку електроенергії.
-          Будь-які зміни, які впроваджує уряд, мають враховувати спроможність населення сплачувати за енергоносії. Не може бути так, що у нас ціни на газ, електрику європейські, а зарплати українські.

Але влада, очевидно, має на меті не вирішення проблеми, а імітацію бурхливої діяльності. Якби ж-то від вітру, який вони роблять навколо “питань національної безпеки” можна було крутити вітряки – це вирішило б питання дешевої електроенергії назавжди. Відкрити / Коментувати