Ігор Уманський

2021-08-26 17:05:06 Стратегія економічних мрій

Зеленський нещодавно підписав прийняту Радбезом Стратегію економічної безпеки до 2025 року. "Фахівці" РНБО визначили поточний рівень економічної безпеки країни в 41% від оптимального значення і з жахливими показниками по всіх напрямках:

Фінансова безпека - 38%
Виробнича безпека - 51%
Зовнішньоекономічна безпека - 43%
Інвестиційно-інноваційна безпека - 29%
Макроекономічна безпека - 39%

Безумовно, причинами таких катастрофічних цифр називають пандемію і війну, але правда в тому, що крім цього влада так і не змогла розробити хоч який-небудь чіткий план дій і зібрати команду фахівців для його реалізації.

Всі ці два роки уряд тасував бездарні кадри та сподівався на диво від МВФ. І лякають в цій Стратегії не поточні показники, а повна відсутність перспектив їх виправлення.

Документ визначає бажані маркерні точки на 2025 рік з цільовим зростанням ВВП в 6%, критичним рівнем інфляції в 12% і співвідношенням держборгу до ВВП не вище 60%. Але як уряд буде домагатися таких цифр - загадка.

В цілому стає зрозуміло, що перша частина Стратегії констатує провал економічної політики нинішньої влади, а друга частина демонструє її необґрунтовані економічні побажання. Але на жаль, мрії без системної роботи - всього лише мрії. Відкрити / Коментувати

2021-08-25 16:45:06 Підтримка іноземного виробника

Державна компанія "Укрзалізниця" заявила про плани купівлі пасажирських вагонів у закордонних виробників. Більш того, керівництво УЗ заявляє, що таким чином... допомагає вітчизняному Крюківському вагонобудівному заводу "підтягнутися до європейського рівня". Нібито конкуренція допоможе збільшити асортимент продукції КВБЗ і розширити ринок збуту українських вагонів.

При цьому якість крюківської продукції не викликає питань. Цей факт підтверджує нещодавнє замовлення 100 пасажирських вагонів у КВБЗ. Але умови цього контракту вигідними назвати досить складно — "Укрзалізниця" сплатила аванс за це замовлення в розмірі 30% від суми контракту. А цих коштів підприємству вистачить на закупівлю лише половини складників і матеріалів. Одним словом: викручуйтесь самі.

Тим часом КВБЗ, за підсумками першого півріччя, отримав 164 млн грн збитку, а продажі вантажних вагонів за цей період скоротилися у 2,9 рази — до 327 одиниць. Ясно, як день: конкуренція — це саме то, чого не вистачає українському виробнику.

Але саме так виглядає логіка сучасних "державників": іноземним виробникам контракти, а вітчизняним — конкуренція. Відкрити / Коментувати

2021-08-24 12:25:06 Незалежність. Здобути, відновити… зберегти.

Шануючи здобутки 30-тирічної давнини, ми водночас маємо наполегливо працювати над тим, щоб майбутнє України було дійсно незалежним. Щоб ми були розвиненою країною з високою якістю життя для всіх громадян. Країною, що впровадила та використовує високі технології у промисловості, управлінні державою та містами, в охороні здоров’я, у навчанні тощо. Країною першого світу.

І наші шанси на це кращі, ніж можна було б подумати.

Згідно звіту Конференції ООН з Торгівлі і розвитку (UNCTAD) – «Технології і Інновації 2021» – Україна посідає третє місце у рейтингу так званих НАДПРОДУКТИВНИХ країн.

Що це означає? Це означає, що в рейтингу готовності до використання, впровадження і адаптації високих технологій в країні ми фактично знаходимося на 47 пунктів вище , ніж мали б відносно нашого рівня ВВП.

Кажучи простіше – ми набагато продуктивніші в плані передових технологій, ніж мали б бути на свої гроші. Для мене в цьому вся Україна і українці. Світлий розум, наполеглива праця, прагнення до розвитку, не зважаючи на перешкоди.

Рейтинг оцінює країни щодо готовності до передових технологій на основі п'яти блоків: розгортання інформаційно-комунікаційних технологій (ІCТ), навичок, досліджень та розробок, промислової діяльності та доступу до фінансування.

На сьогодні головними нашими «відмінниками» є люди – в рейтингу рівня навичок ми посідаємо дуже високе місце – талановиті люди є основою нашої НАДПРОДУКТИВНОСТІ.

Непоганий показник ми маємо в пункті розгортання інформаційно-комунікаційних технологій. І це правда, адже, наприклад, відсоток людей, що мають доступ до інтернету в Україні надзвичайно високий.

Проте, і цього варто було очікувати, ми сильно «просідаємо» у блоках державного і недержавного фінансування, досліджень, побудови підприємств.

Україні необхідно повністю змінити економічну парадигму, і використати наш шанс «перестрибнути» у неоіндустріальний світ. Адже саме передові технології трансформують світ зараз і визначають те, яким він буде за 20 років. І ми маємо осідлати цю хвилю і діяти зараз, щоб 50-тиріччя Незалежності ми святкували у дійсно заможній, незалежній та економічно розвиненій державі.

В цей день я хочу побажати всім нам, щоб і ми, і Україна продовжили бути надпродуктивними, використовували свої шанси та не боялися стрибати у майбутнє, замість сидіти на узбіччі. Ми Україна, і ми ще здивуємо світ!

З Днем Незалежності! Відкрити / Коментувати

2021-08-24 12:25:06 Відкрити / Коментувати

2021-08-23 16:43:09 Сила прапора зростає кров'ю та перемогами.

Крові за століття залежності українці пролили більше, ніж достатньо. Вірю, що тепер наш шлях – це перемоги. Перш за все, над собою.

Над власним небажанням змінюватися. Над бажанням жити одним днем, не думаючи про майбутнє. Над корупцією та байдужістю.

Є гучні перемоги, але набагато потужнішими є перемоги тихі, стратегічні. Саме такі нам потрібні. Тихі перемоги – це порядок, праця, братерство. Цеглина за цеглиною, вони будують державу.

Врешті решт, наші спільні зусилля мають вирішальне значення, коли йдеться про саме існування України в майбутньому. Мало здобути незалежність та власний прапор. Треба вміти щодня робити його сильнішим.

Сила прапора складається з наших щоденних дій на загальне благо. Не лише "я - собі - моє", а "ми - для нас - наше".

Прапор – це символ віри у те, що врешті решт Україна йде вірним шляхом. Прапор нагадує, що вони доклали своїх зусиль для розбудови власної держави.

Зі святом усіх нас! Відкрити / Коментувати

2021-08-21 17:17:08 Якщо главред «Страна.юа» порушив закон - оприлюднюйте докази і передавайте їх до суду. Якщо суд визнає Гужву винним – ми як громадяни поважатимемо рішення суду.

Якщо видання @stranaukraine є справді антиукраїнським – доведіть це у суді і ми поважатимемо рішення влади.

Натомість – суцільні «якщо» і жодних судів! Нам розповідають про якісь таємні докази, яким ми маємо вірити. Але ми маємо досить підстав, аби НЕ вірити.

Не вірити СБУ, яке заробляє з контрабанди та кришує вуличних злочинців. Не вірити РНБО, яке займається переділом майна із порушенням закону. Не вірити президенту Володимиру Зеленському, який обіцяв кінець епохи бідності…

Першим поривом тих, хто не читає чи не любить Страна.ua, може бути радість і задоволення. Але варто розуміти наступне:

не можна закривати всіх незгодних – відсутність діалогу в інформаційному полі веде до стагнації і викривлення реальності;

залишивши за собою повний інформаційний контроль, влада зможе брехати всім. Навіть найпатріотичнішим патріотам;

помилка думати, що закривають (саджають, розстрілюють) тільки тих, хто «заслужив». Це не так. Прибирають тих, хто заважає. І сьогодні це вони, а завтра можемо бути ми або хтось, хто нам подобається.

І на останнє - щодо політичної відповідальності.

Україна не є однорідною. Наша країна скоріше нагадує клаптики, з’єднані спільним бажанням людей жити вільно у власній країні.

Коли політики, тим більше – влада, починають вчергове ділити українців на правильних та неправильних, вони програють. Бо це не цінності Майдану, це не цінності демократії, не цінності здорового суспільства. Усі ми українці – україномовні и русскоязычные, із Заходу и Востока, православні та католики тощо. Завдання політиків і влади об’єднати між собою різні частини України, тоді наша країна стане сильнішою і жоден ворог нам буде не страшний! Розділ України відбувається не по схилам Дніпра зі сходу та заходу, а в душі кожного українця!

РНБО вчергове займається пошуком внутрішніх ворогів. Нас знову лякають олігархами, шпіонами, війною. Попередня влада використовувала цей інструмент, аби відволікти увагу від розкрадання країни та власної повзучої зради. Схоже, що і нинішня влада теж відволікає увагу.
Від чого? Відкрити / Коментувати

2021-08-20 16:40:16 Холодильник проти Зеленського: парадокс соняшникової олії

Вирішив взяти найпростіший, але показовий індикатор економічних "успіхів" нинішньої влади - холодильник - і перевірити чи залишилася "епоха бідності" в минулому.

Сьогодні ми торкнемося соняшникової олії.

Варто відразу відзначити, що Україна - найбільший(!) експортер соняшникової олії у світі. За останній рік ми поставили за кордон 381 тисячу тонн продукту.

Ціни на олію підскочили ще на початку року з 30-35 гривень за пляшку (0,8 літра) до 70 грн за літр. Наступні пів року уряд або не реагував, або робив вигляд, ніби ось-ось вирішить питання. А тим часом вартість соняшникової олії впритул наблизилася до вартості найпростіших сортів оливкової.

І ось, аж у серпні уряд анонсував, що до кінця місяця вартість олії впаде. Знаєте, через що? Через те, що відбулися зміни цін на світовому ринку.

Ось тільки світові ціни чомусь приходять до нас із величезним запізненням. Так, за липень світові ціни на соняшникову олію впали на 10%, а в Україні - всього на 1,3%.

Таким чином ми опинилися в парадоксальній ситуації, коли цінники в магазинах найбільшого світового експортера олії є значно вищими, ніж у країнах-імпортерах:
Чорногорії - 1.75 €
Молдові - 1.70 €
Польщі - 1.72 €

Для порівняння:
Україна - 2.02 €

І не варто забувати, що це не лише супутній продукт, без якого не обходиться жодна кухня. Соняшникова олія - це компонент при виробництві інших харчових продуктів. Її використовують заклади громадського харчування, шкільні їдальні, постачальники їжі для військових та ще багато хто. Тому внесок вартості соняшникової олії в загальну інфляцію - колосальний.

Ну і для повного розуміння парадоксальності ситуації - реальні доходи українців в першому кварталі 2021 року зросли на 1%, а пенсії зросли аж на 54 гривні.

Тому не слухайте владу, якщо вона казатиме, що українці можуть собі дозволити. Як я і казав, холодильник проти Зеленського.

На жаль, ми живемо у парадоксальній країні, де доходи громадян зростають на 1%, а вартість продуктів харчування на 100%. І вихід з цієї ситуації один - змінити владу і відрегулювати наполовину знищений механізм державної машини. Відкрити / Коментувати

2021-08-18 17:55:06 На Україну чекає відчутний сплеск інфляції

Що ми з вами бачили у 2020-2021? Подорожчало все. Злетіли вгору ціни на паливо. У 2020-21 подорожчали продукти.

Так, доходи ЧАСТИНИ населення зросли, але лише частини. В основній своїй масі, українці збідніли.

Тепер ми очікуємо:
підвищення тарифів
інфляцію
удар по доходах

Найбільшим ударом є подорожчання газу. У червні 2020 року населення платило за кубометр газу 2,74 грн, в серпні 2020 року - 4,5 грн, в серпні 2021 року – 8 грн. Особливо вразливі сільські мешканці, які опалюють будинки газом. Разом з холодами на них чекатимуть неприємності.

По мешканцях міст вдарить подорожчання опалення на 40-70%. На його сплату гарантовано йде більша частина вартості комунальних послуг. Причина – подорожчання газу та вугілля для забезпечення опаленням.

Крім того, подорожчає електроенергія для бізнесу. Змушений засмутити людей, які вірять словам Зеленського – мовляв, нам тарифи не підвищили. Безпосередньо – ні. Але опосередковано – так. Дуже відчутно зросте ціна для бізнесу, а бізнес перекладе ці збитки на ціни. Знову подорожчає все, від харчових продуктів до комуналки. Отже, згодом населення таки заплатить за все.

Тож на нас чекає новий виток інфляції. Причина проста – інфантильні рішення влади, на межі легковажності та комунізму. Можна було цього не допускати, але вони вже допустили.

До яких наслідків це призведе? Зазвичай в українських реаліях одразу за сплеском інфляції йшов етап девальвації. Але найближчим часом курс буде стабільним. Це означає, що інфляція вдарить по добробуту мільйонів українців. Наскільки сильно? Інтуїція підказує, що ми всі втратимо 20-30% платоспроможності.

Гірше за всіх мільйонам пенсіонерів. Для них ані девальвація, ані стабільність з жахливою інфляцією не несуть нічого доброго. Вирішити їх проблеми здатна тільки зміна політики влади. Гадаю, із самою владою.

Час вже усвідомити, що нерозумні люди при владі становлять реальну загрозу національній безпеці. Але це питання, на жаль, не винесуть на обговорення РНБО. Відкрити / Коментувати

2021-08-17 19:50:12 УКРАЇНСЬКИЙ ПАРАДОКС: все настільки погано, що це може стати нашою перевагою

Читайте за посиланням в ексклюзивному матеріалі для журналу ФОКУС. Відкрити / Коментувати

2021-08-16 19:25:52 Другий рівень пенсійної системи - це перерозподіл потоків, а не реформа

Український уряд не залишає ідеї запровадити другий рівень пенсійної системи - так звану обов'язкову накопичувальну систему. Вона має існувати паралельно з діючою зараз солідарною системою.

Мінсоцполітики нещодавно ще раз запевнило, що робота двох систем не вдарить по кишені ані громадян, ані роботодавців. Задум службовців в тому, щоб відбирати частину коштів у... Пенсійного Фонду, та віддавати їх в управління приватним компаніям. 2% планується взяти з ЄСВ (ці гроші у нас йдуть до Пенсійного фонду), ще 2% - з ПДФО.

Більше того, наш прем'єр-міністр навіть заявив, що збір в 4% дозволить до виходу на пенсію накопичити 1 мільйон гривень. Але простий підрахунок показує, що за 35 років стажу з середньою зарплатою в Україні в 15 тисяч до пенсійного віку накопичити вийде трохи більше 250 тисяч гривень. Тобто, названу Шмигалем суму доведеться відкладати 140 років. Може ми чогось не знаємо і в Кабміні розробили еліксир безсмертя? Або все-таки голова уряду просто бере казкові цифри зі стелі?

Але і це ще не все. Мінсоцполітики чомусь скромно замовчує ризики введення накопичувальної системи в обов'язковому порядку:

Тиск на Пенсійний фонд. Нагадую, після зниження ЄСВ урядом Яценюка він залишається стабільно дефіцитним. Бюджет щороку спрямовує мільярди гривень, аби перекрити потребу в коштах. Уряд Шмигаля пропонує відкусити від нього ще частину коштів і передати їх приватним компаніям. До того ж нова пенсійна система потребуватиме створення нових органів, фінансування яких також ляже на плечі держбюджету. Як Кабмін планує закривати цю діру - відомо. З держбюджету...

Інфляція. При виході на заслужену пенсію може виявитися, що ваші накопичення за десятки років роботи знецінилися до мізерної суми.

Вразливість перед кризами. Як показує практика, накопичувальна система під час економічної кризи менш стабільна. Думаю, нікому не потрібно пояснювати, що для України цей ризик особливо актуальний.

Ненадійність приватних пенсійних фондів. Ви можете взагалі втратити свої накопичення, якщо ваш фонд раптово "лусне". Жодних гарантій на такий випадок не існує. В будь-якому разі, повернути вдасться далеко не все.

У сухому залишку, все це більше схоже на перерозподіл потоків, а не на турботу за українців. І через деякий час ми можемо побачити не поодинокі протести ошуканих вкладників, а багатотисячні мітинги ошуканих накопичувачів. Солідарна система дійсно потребує реформування. Але краху можна уникнути не простим нагромадженням систем, а повноцінним запуском економіки.

Загалом, накопичувальні пенсії потрібні Україні. Але вочевидь, що вони мають бути впроваджені іншим шляхом. Особливо з огляду на майбутнє погіршення демографічної ситуації. Отже, уряд має припинити жити сьогоднішнім днем та почати діяти стратегічно. Впевнений, що ми говоримо вже про інший уряд. Відкрити / Коментувати