Історія України

2023-10-01 07:30:18 З Днем захисників та захисниць України!

Дякуємо кожному воїну за їхню самовідданість та боротьбу за нашу свободу.

О 9:00 зупиніться та вшануйте хвилиною мовчання памʼять героїв, які полягли за Україну.

Завдяки захисникам та захисниця Україна є і завжди буде! Відкрити / Коментувати

2023-09-30 18:07:21 Наказ Управляючого Міністерством Народної Освіти й Мистецтва, Сенатора Василенка М. про заклик віддати всі сили службовим справам освіти для забезпечення процвітання молодої Української Держави. 30 вересня 1918 р.

ЦДАВО України, ф. 2201, оп. 3, спр. 7, арк. 45

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй! Відкрити / Коментувати

2023-09-30 12:38:07 30 вересня 1990 року на площі біля Республіканського стадіону в Києві відбувся 300-тисячний мітинг українців проти нового Союзного договору з росією. Ініціатором заходу виступив Народний рух України.

Перед тим відозву до народу із закликом взяти участь у мітингу опублікувала парламентська опозиція – Народна Рада, очолювана Ігорем Юхновським. Президія Київської міської ради санкціонувала акцію, але комуністи намагалися чинити перешкоди. Влаштували аграрний ярмарок на майдані, де мав проходити мітинг - захід довелося проводити неподалік.

Дійство розпочалося о 15:00. Люди несли синьо-жовті та червоно-чорні прапори. Зі сцени виступили голова УРП Левко Лук'яненко, поет Дмитро Павличко, політики Сергій Жижко, Іван Заєць та інші. Усі заперечували можливість підписання нового договору і порівнювали його з угодою 1922 року - утворенням СРСР. Їхні виступи люди підтримували плакатами "Ні - новому Союзному договору!".

Серед іншого звучали вимоги виходу України з Радянського Союзу, розпуску комуністичної партії і націоналізації її майна, відставки голови Верховної Ради УРСР Леоніда Кравчука та уряду Віталія Масола, надання Декларації про державний суверенітет статусу конституційного акту, створення власних збройних сил і повернення українських солдатів в Україну.

За 2 години виступів демонстранти рушили Хрещатиком, потім до пам'ятника лєніну, біля якого поклали вінок із колючого дроту.

Всеукраїнська акція закінчилась о 19:00. Її підтримали в Коростені, Івано-Франківську, Донецьку та інших містах.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй! Відкрити / Коментувати

2023-09-30 07:15:11 Бій під селом Уневом Перемишлянського району на Львівщині — один з найбільших боїв УПА з більшовиками.

Він відбувся 30 вересня 1944 р. Проти куреня УПА "Сіроманці", яким командував "Яструб" (Дмитро Карпенко), виступило понад тисячу більшовицького війська, здебільшого карателі нквд, що від 9 до 23 години при підтримці гармат, мінометів, танків провели на розташування повстанців 22 безуспішних наступи. Увечері повстанці непомітно вийшли з оточеного лісу, не натрапивши на жодну ворожу заставу. Більшовики, не знаючи цього, другого дня наступали на ліс з кількох сторін і почали бій між собою. Остаточно по кількагодинному бою порозумілись і, згубивши повстанський слід, маючи великі втрати, вернулись у Перемишляни.

За даними УПА, в унівському бою чекісти втратили понад 200 вбитими і невідому кількість пораненими. Таку цифру втрат можна вважати досить точною, оскільки наступаючі завжди несуть більші втрати.

Самі ж повстанці рапортували про 17 вбитих, яких похоронили в унівському лісі (у спогадах Богдана Допіри 19 вбитих). Якщо вірити даним НКВД, у повстанців мала б загинути ціла сотня, що означало б розгром куреня "Сіроманці". Однак завдяки майстерному володінню видами та способами ведення бою, курінь завершив бої переможно.

Тільки завдяки великому бойовому досвіду та винахідливості, а не шаблонним діям, як цього і вимагає теорія партизанської війни, повстанці куреня "Сіроманці" успішно воювали не один рік.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй! Відкрити / Коментувати

2023-09-29 19:41:53 Микола і Маруся

м. Миколаїв, вересень, 1899 р. Відкрити / Коментувати

2023-09-29 16:29:17 Лист Голови Ради Білоруської Народної Республіки Петра Кречевського Голові Директорії і Головному Отаману військ УНР Симону Петлюрі про підтримку українського народу. 29 вересня 1920 р.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй! Відкрити / Коментувати

2023-09-29 10:41:34 Друзі, щиро прошу підтримати терміновий збір для воїнів 2-го батальйону 115-ої ОМБр, що працюють на Куп'янському, а до того на Запорізькому напрямках.

Хлопцям, серед яких мій побратим Андрій, для виконання бойових завдань, терміново потрібні 3 тепловізори, дрон та певербанки.

Збір на тепловізори та дрон для воїнів 115-ої окремої механізованої бригади.

Ціль: 150 000 ₴

Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/8TprzV6h7H

Станом на 18:00 1 жовтня збір закрито! Щиро дякую всім, хто долучився!

Слава Україні! Слава Збройним Силам України! Разом переможемо! Відкрити / Коментувати

2023-09-29 07:54:03 Засновника харківської школи бандури Гната Хоткевича засудили до розстрілу 29 вересня 1938 року. Звинуватили в участі у "контрреволюційній організації" і шпигунстві на користь Німеччини.

Народився Гнат Хоткевич 31 грудня 1877 року в Харкові. З 1920-го активно долучився до літературно-мистецького життя України. Викладав українську мову та літературу в Деркачівському зоотехнікумі. За 6 років повернувся до Харкова, де керував класом бандури у місцевому музично-драматичному інституті. З 1928 року став художнім керівником полтавської капели бандуристів. Писав художні, драматичні твори, кіносценарії.

У період згортання українізації потрапив у немилість до радянської окупаційної влади за свої твори і відродження давніх українських традицій. Усі його твори заборонили, а видавництва вимагали повернути гонорари - не влаштовувало ідейне спрямування.

1937-го 60-річний Хоткевич, який проживав із родиною у злиднях, написав листа президентові Академії наук урср Олександрові Богомольцю. Просив того посприяти виданню декількатомної художньої праці про Шевченка, підручника "Бандура" та історичного огляду музичних інструментів. Той пообіцяв підтримати, але не встиг.

23 лютого 1938 року Хоткевича арештовують. За 3 місяці чекісти змусять його підписати зізнання, що є "німецьким шпигуном". Вирок призначить особлива трійка унквд по Харківській області.

Розстріляли Гната 8 жовтня 1938 року у харківській в'язниці нквд на вулиці Чернишевській. Похований у братській могилі.

Пізніше дружина Платоніда Скрипко отримає звістку від брехливої влади совєцьких окупантів, що чоловік помер у в'язниці 1942 року від серцевого нападу.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй! Відкрити / Коментувати

2023-09-28 23:16:55 У листівці Української Інформаційної служби в Лондоні, випущеній з приводу концертного турне ансамблю українського танцю Вірського, розповідається про історію боротьби Українського народу за свою незалежність. 1981 рік.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй! Відкрити / Коментувати

2023-09-28 20:38:09 Леся Українка за роботою. Відкрити / Коментувати