Історія України

2023-09-15 07:31:05 ​​ Виданню «Свобода» - найстаршій українськомовній газеті в США, що виходить безперервно з 1893 року - виповнилося 130 років.

Газета почала виходити в Джерсі-Сіті поблизу Нью-Йорка в США 15 вересня 1893 року. Це видання досі публікується. Дописувачами газети в різні часи були такі видатні постаті, як Іван Франко, Михайло Павлик, Симон Петлюра, Михайло Грушевський та інші інтелектуали.

Свобода» видавалася без будь-якої державної допомоги, виключно на гроші передплатників, силами патріотів – і вплинула не лише на життя вітчизняних емігрантів, а й на історію рідної країни.

Для українців Північної Америки, Бразилії та Канади «Свобода» відігравала важливу роль в обговоренні й розв'язанні проблем мігрантів. Це був канал зв'язку для тих представників інтелігенції, які займались еміграцією українських селян і життям у Новому Світі. За допомогою програми освіти «Свобода» сприяла створенню українських шкіл, а також вивченню української мови та історії.

Пізніше, у роки Першої світової та визвольної боротьби українського народу, «Свобода» й УНС заснували фонд для їх фінансової підтримки: «Якщо не можемо допомогти своїм братам збройно – допоможемо іншим ділом. Кожний з нас мусить віддати стільки, скільки зможе для допомоги Батьківщині». Щотижня вони збирали сотні доларів: у період 1912-1917 на різні фонди було зібрано понад 50 тис. доларів.

Під час Голодомору від початку квітня 1932-го «Свобода» організувала у США протестні акції, спрямовані проти політики СРСР. Зокрема, газета випускала спростування фейкових репортажів американського кореспондента Волтера Дюранті, який запевняв читачів «Нью-Йорк Таймс», що українські селяни нібито самі винні у неврожаї. Відтоді однією з головних місій «Свободи» стала боротьба з комуністичними ідеями та радянофільськими організаціями по всьому світу.

Навіть перебуваючи по інший бік океану, «Свобода» брала активну участь у житті України. Можна оцінити її як не завжди послідовну та однозначну у своїй діяльності, проте роль видання у культурно-політичному житті нації є великою. З часом у США почали з’являтись інші часописи українською: за приблизними підрахунками, з моменту виходу «Америки» і до Першої світової війни з’явилось понад 30 україномовних видань. Таким чином, українське слово виховувало земляків у еміграції по всьому світу.

Від 1921 до 1998 року була єдиним поза Україною українськомовним щоденним виданням.

Протягом 1950-80-х рр. на шпальтах видання систематично вміщувалися нариси та розвідки з української історії. Поважне місце відводилося висвітленню проблем організації українського наукового життя, зокрема діяльності Наукового товариства імені Шевченка, Українського історичного товариства, Канадського інституту українських студій, Українського наукового інституту Гарвардського університету та ін.

Від початку 1990-х рр. і газеті регулярно друкуються матеріали дописувачів із різних регіонів України.

Нині поширюється як звичайна — паперова, так і електронна версія «Свободи» для передплатників, а також відкритий вільний доступ усім користувачам мережі Інтернет до електронного архіву газети.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй! Відкрити / Коментувати

2023-09-14 14:48:28 Наказ Головної команди військ УНР з подякою 6-ій стрілецькій дивізії. 10 вересня 1920 р. Відкрити / Коментувати

2023-09-14 07:40:41 14 вересня 1917 року народилася Ярослава Бандера (уроджена — Опарівська) — українська політична діячка, керівник жіночої мережі і юнацтва ОУН. Дружина Провідника ОУН Степана Бандери. Член Асоціації українських студентських організацій у Польщі до 1939 р.

Народилася у Сяноку, на українських етнографічних землях східної Лемківщини (нині Підкарпатське воєводство Республіки Польща). Батько, о. Василь Опарівський (Опаровський) народився у с. Бонарівка, був греко-католицьким священиком, капеланом Української Галицької армії (УГА). Загинув 14 червня 1919 в Бережанах у боях під час Польсько-української війни. Похований на військовому кладовищі у Підгайцях. Мати, Юлія з Ганківських, була донькою шкільного інспектора, працювала вчителькою і 26 липня 1944 була застрілена, вірогідно, польськими бойовиками Армії Людової. Похована у с. Бонарівка. Брат Лев був розстріляний німцями в 1942 в Жовкві.

У 1936 закінчила жіночу гімназію ім. Емілії Платер у Сяноку, потім середню школу в Коломиї. У школі використовувала прізвище матері — Ярослава Ганковська. Вступила на вищі студії до Технічного університету Львова, де в 1936 році приєдналася до ОУН.

За участь у студентських маніфестаціях була арештована польським окупаційним режимом в квітні 1939 року у Львові. З майбутнім чоловіком, Степаном Бандерою, познайомилася 1940 в Кракові. Шлюб узяли в краківській Церкві Воздвиження Хреста Господнього. Вінчання здійснив священник Степан Граб, свідками були Люба Лемик і молодший брат Степана Бандери Василь Бандера (загинув у 1942 у нацистському таборі смерті Аушвіц). За свідченнями очевидців, весілля пройшло «скромно і без алкоголю».

Через загрозу арешту німцями і після розколу в ОУН на бандерівців і мельниківців, Ярослава переїхала з чоловіком до Варшави, де вони жили під вигаданим гуцульським ім'ям. На початку 1941 Степан і Ярослава Бандера повернулися до Кракова і відвідали її рідне місто Сянок.

Після закінчення Другої світової війни разом із донькою та сином опинилася в московсько-радянській зоні окупації Німеччини, де вони мешкали під псевдонімами. У 1948-1950 роках родина жила в Баварії в таборі для біженців, а з початку 1950-х — в селі Брайтбрун (Breitbrunn, Баварія, американська зона). У 1954 Ярослава Бандера з дітьми переїхала до Мюнхена, де на той час уже жив Степан Бандера.

Після вбивства у 1959 Степана Бандери агентом кґб Богданом Сташинським, Ярослава з дітьми восени 1960 переїхала з Мюнхена до Торонто, де працювала в різних українських організаціях. Померла 17 серпня 1977 і похована в Торонто.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй! Відкрити / Коментувати

2023-09-13 22:10:45 Галичина, 1890-ті роки.

Пастушок у дощову погоду. Відкрити / Коментувати

2023-09-13 07:59:01 13 вересня 1848 року у Львівському університеті відкрилася кафедра руської (української) мови і літератури.

Її очолив Яків Головацький, на той час секретар окружної Руської ради в Чорткові. Проте невирішеним залишалося головне питання – вироблення правопису і літературної мови.

На Соборі руських учених, що відбувся у Львові в жовтні 1848 року, лунали заклики: «для письма нашого пріймити найстосовнійшу писовню, висвітити рожницю мовы нашои одъ языка старословяньского, такоже одъ російського і одъ польського», а також «во имя розуму чоловіческого, абы не творено нового ученого языка».

Як наслідок, поширеною була вимога запровадження української мови в діловодство установ, військовий вишкіл та написання цією мовою назв населених пунктів, площ і вулиць Львова. На одному з засідань Головної Руської Ради обговорювалося питання про увічнення пам'яті видатних діячів українського народу, зокрема про спорудження пам'ятника Богданові Хмельницькому у Львові.

Великою мірою активізувалося літературне життя міста. Загальне політичне і культурне збудження сприяло піднесенню літературної творчості послідовників "Руської Трійці" Миколи Устияновича й Антона Могильницького. В їхніх творах звучали патріотичні мотиви, любов до рідного краю, його історії, заклики до самовідданої праці для добра народу. Виданням першої поетичної збірки розпочав літературну діяльність львівський поет І. Гушалевич, в поезіях якого, написаних в дусі народних пісень, звучали любов до рідної землі, ідея єдності українського народу.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй! Відкрити / Коментувати

2023-09-12 21:57:35 Малюки з Донеччини.

м. Єнакієве. 1950-ті роки.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй! Відкрити / Коментувати

2023-09-12 14:04:58 "Покликані до війська сини українського народу будуть справжніми вартовими нашої державності і вольності".

З відозви Головного Отамана військ УНР С. Петлюри до народу України від 21 квітня 1920 р.

ЦДАВО України. Ф. 3696. Оп. 1. Спр. 160. Арк. 16

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй! Відкрити / Коментувати

2023-09-12 08:10:17 12 вересня 1991 року на майдані Незалежності у Києві демонтували монумент на честь т.зв. "жовтневої революції".

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй! Відкрити / Коментувати

2023-09-11 20:21:51 11 вересня 1969 року органами кґб був заарештований активіст кримськотатарського національного руху Мустафа Джемілєв.

На той час Мустафа був одним із засновників Ініціативної групи захисту прав людини. Активіст кримськотатарського руху, дисидент, політв’язень, який згодом став національним героєм і очолив рух кримських татар за репатріацію.

Засуджений у січні 1970 р. за статтею 190-1 на 3 роки ув’язнення. Поклав усе своє життя на національну боротьбу, його судили вперше у 1966, потім у 1970, 1974, 1976, 1979, 1983 і останній раз – у 1986 р.

Рух кримських татар за повернення до Криму був наймасовішим дисидентським рухом в срср – тільки акції цього руху нараховували сотні тисяч учасників. Він відіграв велику роль у боротьбі з радянським тоталітаризмом.

Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого IV та V ступенів, ордена «За інтелектуальну відвагу» та ордена Турецької Республіки, лауреат премії: імені Фрітьофа Нансена управління Верховного комісара ООН у справах біженців, імені Пилипа Орлика «За демократизацію українського суспільства», «Світло справедливості» та «Солідарності», володар «Хреста Солідарності Боротьби».

Він почесний доктор права Сельджуцького університету та Вищого технологічного інституту, почесний доктор у галузі міжнародних відносин Чанаккаленського університету імені Вісімнадцятого березня, почесний громадянин турецьких міст Кастамону та Кириккале. Польща висунула кандидатуру Мустафи Джемілєва на Нобелівську премію миру 2022 року.

Нині Мустафа Джемілєв є народним депутатом України від партії «Європейська солідарність». Виступає прихильником європейської та євроатлантичної інтеграції України, утвердження в українському суспільстві засадничих принципів демократії, що є основою для відновлення прав кримськотатарського народу, який знову повернеться на свою історичну землю — Крим— складову частину Української держави.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй! Відкрити / Коментувати

2023-09-11 15:58:44 Маленька україночка.

Полтава, перша половина ХХ століття.

Телеграм Threads Instagram Twitter Підпишись і поширюй! Відкрити / Коментувати