Мої 4 висновки за 4 місяці ведення щоденника Рубрика #прод | Кайдзен 📚 Саморозвиток
Мої 4 висновки за 4 місяці ведення щоденника
Рубрика #продуктивність_кайдзен
Коли буденність затягує, а один день стає схожим на інший, в якийсь момент все сильно набридає і хочеться серйозних змін. Відчуття, що ти не деградуєш, а стаєш кращим і розвиваєшся, хоч маленькими, але постійними кроками.
Чотири місяці тому в мене був такий період. Щоб щось змінити, я вирішив використати принципи кайдзен. Як саме? За допомогою впровадження нової щоденної звички. І ось сиджу я за письмовим столом, переді мною чистий аркуш записника і я вимальовую урочистий заголовок «30-денний виклик планування».
Скажу чесно, я скептично ставився до такої ідеї, бо вже мав досвід ведення щоденника і такі експерименти не закінчувалися успіхом. Наприкінці майже кожного 30-денного виклику якість записів про те, що цікавого було за день і чому я навчився плавно падала та ставала доволі тривіальною, на зразок: "Сьогодні був продуктивний день, я зробив 1.2.3..".
Ба більше, часу на те, щоб записати декілька речень в щоденник ніяк не знаходилося протягом дня, в той час як на кілька постів у інстаграмі чи маленьке відео в ютуюі час є завжди..парадокс сучасного світу . І цьому є пояснення, адже зайти в мережу – це декілька секунд і перед тобою різноманіття контенту, а для записів потрібно виділити час, місце, зробити додаткові зусилля.
Цього разу я налаштувався на результат і вирішив не тільки записувати як пройшов мій день, чого я навчився, а й писати по 5 пунктів, за що я вдячний сьогодні. Можу сказати сміливо, що виклик видався результативним, і замість 30 днів розтягнувся на 4 місяці. В цьому дописі я ділюся своїми висновками, які я засвоїв за цей час ведення щоденника.
Коли починаєш нову звичку, важливо робити маленькі, щоденні кроки. Мені, як перфекціоністу, так сильно хотілося в кінці дня сісти за стіл, взяти улюблений блокнот і найкращою ручкою все акуратно записати. Але реальність така, що в кінці дня енергії ледве залишається на те, щоб дійти додому. Тому краще записати все при нагоді в нотатки на телефоні та потім продублювати в блокнот, ніж прийти втомленим і не записати взагалі нічого.
Чим довше ти продовжуєш щоденну звичку, тим з одного боку більша мотивація не пропускати дні, щоб «зберегти» смугу перемог, а з іншого – важче знаходити час. Коли ти ставиш за мету 30 днів записувати щось у щоденник – за цей період може бути не так багато нестандартних ситуацій. Проте, коли ти робиш щось кожного дня декілька місяців поспіль, то інколи трапляються поїздки чи дні, коли немає змоги взяти з собою щоденник. Щоб продовжувати звичку не залежно від зовнішніх обставин, я зрозумів, що потрібно продумувати свої дії наперед і шукати нові способи, як зробити це тут і зараз. В таких ситуаціях особливо прокачується гнучкість
За час ведення щоденника вдячності я усвідомив, що кожного-кожнісінького дня є речі, за які потрібно бути вдячним. Навіть якщо все йде шкереберть, голова болить і ніхто тебе не розуміє – ти живий і можеш це все відчувати. За час ведення щоденника я записав більше ніж 530 пунктів, за що я вдячний. Вражаюче!
Людина завжди знаходить час на те, чого дійсно хоче. Якщо у вас на щось не вистачає часу, то це скоріше за все це тому, що у вас інші пріоритети. Можливо, на даному етапі це не так важливо для вас, як інші речі.
Для того, щоб бути кращим ніж ти був вчора не обов'язково читати по 100 сторінок в день, вчити 50 іншомовних слів та пробігати 25 км. Варто розпочати з маленьких кроків, але кожного дня. І нехай сьогодні це будуть всього декілька речень в щоденнику чи слова про те, за що ви вдячні .
