Сила інтровертів за книгою Сьюзен Кейн «Сила інтровертів. | Кайдзен 📚 Саморозвиток
Сила інтровертів
за книгою Сьюзен Кейн «Сила інтровертів. Тихі люди у світі, що не може мовчати»
Рубрика: #книги_кайдзен
Який ідеальний вихідний день для вас? Багато спілкування з друзями, нові знайомства або ж вечір з книгами чи улюбленим серіалом? Я люблю проводити час з близькими і друзями, але якщо стоїть вибір між книгою і новим знайомством, то я ще добре подумаю Чомусь у соціумі людям, яким подобається бути наодинці, не виступати перед публікою та постійно заводити нові знайомства, одразу прикріплюють ярлики – «скромний», «тихий», «закритий». Знаю, тому що з самого дитинства за різних обставин мені говорили, що я скромний. Хоча поводив себе так, як мені комфортно і не розумів, чому «скромність» це щось погане.
Загалом поняття інтроверсія/екстраверсія були започатковані психіатром Карлом Юнгом. Він стверджував, що інтроверти черпають енергію зі свого внутрішнього світу, ідей, емоцій, а екстраверт переважно із зовнішнього світу – дій, людей, місць. Це якщо дуже-дуже спрощено.
Сьюзен Кейн вважає себе справжньою інтроверткою і так зацікавилась цією темою, що провела власне дослідження інтровертів. А так як вона юристка, то книга вийшла розміром більше як 350 сторінок, містить багато джерел та, як на мене, в окремих місцях трохи нуднувата
На початку книги авторка проводить огляд, як в соціумі формувався принцип лідера, успішної людини, яка має обов’язково бути комунікабельною, душею компанії. Тихість і скромність відносять до не гідних рис особистості, як щось негативне і не приписують їх лідерам. Загалом суспільство більше спрямоване на екстравертних осіб, що проявлялося і в різних активностях у школі, і в типовій вимозі «комунікабельний» до кандидата на роботу вже у дорослому віці.
До речі, в книзі також наводяться дані аналізу корпоративної культури Америки та роздуми авторки про те, що спільна праця знищує креативність. Коли я читав про використання офісів типу open space, одразу згадав свою історію в компанії. Дирекція вирішила зробити такий «опен спейс» простір – офіс, де багато не закріплених за конкретними працівниками місць один поруч з іншим без стін чи перегородок. Це мало би сприяти знайомству між працівниками з різних відділів і обміном ідеями між колегами. На практиці це виглядало так, що хтось звикає до місця, робить там свій затишний куточок, а інша людина могла забронювати це місце і відчувати незручність Ба більше, на початку мені було дуже незвично, що твій монітор видно всім колегам поруч.
Окрім цього, в книзі також згадується дослідження інтроверсії/екстраверсії з психофізіологічної точки зору, розповідається про роботу частин мозку з раннього дитинства і зв’язок в дорослому віці. Так, темперамент – це вроджені поведінкові та емоційні особливості людини. А особистість – це поєднання властивостей, які формуються внаслідок культурного впливу. З народження формується темперамент, а з розвитком людини – особистісні риси.
За порадами авторки, для того, щоб використовувати свою силу інтроверта треба зробити наступне:
Прийняти себе і не намагатися через силу видавати себе за екстраверта.
Визначити свої сильні та слабкі сторони, щоб на їх основі займатися тим, що любиш і що найкраще виходить.
Поводитися як екстраверт коли це потрібно, але не забувати про свою сутність. Визначити звички, які допомагатимуть в цьому. Наприклад, година спілкування з новими людьми і 15 хвилин на природі без людей.
«Сила інтроверта» – це натхнення для всіх інтровертів, яке дає розуміння, що бути собою і поводитися не шаблонно – це нормально. Що не обов’язково бути яскравим лідером, щоб впливати на світ та приносити користь. Що в кожному є великий потенціал і завдяки наполегливості можна досягнути будь-якої цілі
