Пруст написав книгу про мене В житті все має бути вчасно. Л | Катя. Вино. Кіно. Розмови
Пруст написав книгу про мене
В житті все має бути вчасно. Люди, події, книги.
Я такі речі завжди помічаю. Цього разу знову це сталося.
Тут можна зараз розповісти історію самого Пруста і його роману, але ви і так це зможете знайти. Хочеться більше своїх історій.
Я взяла цю книгу рівно в той момент, коли мені треба було. Відкрила саме в той час, коли треба було. І читала там постійно про себе.
Це книга про життя. Про моє життя, хоча думаю що це про кожне життя того, хто пустить до себе Пруста і його текст.
Всі люблять різне. Я люблю занурення. Я весь час наче говорила з ним, з романом, а він зі мною.
Це були досить непрості для мене пів року, але було б ще складніше, якби я не шукала Час разом з героями Пруста.
Я дуже ціную відвертість в житті. Але ще ніколи не зустрічала стільки відвертості в тексті. Ми правдоподібно весь час з ним говорили. Я розповідала про себе, а він про себе. Я так багато знайшла.
Я розумію чим надихалися інші письменники, які захоплювалися Прустом. Він справді великий. Можна що завгодно вважати потоком свідомості та вважати це художнім прийомом, але це справді так працює. Ти бачиш знайомий колір обкладинки й згадуєш місце, час та простір. Саме з цього складається життя.
Я ставила собі питання проте, як зробити так, щоб було що згадати. Але насправді згадати завжди є що. Просто треба вміти помічати. Помічати місце, час та простір.
І можливо тепер, коли я буду дивитися на крило літака і буду згадувати цю цитату з останніх сторінок великого роману:
«Але якщо говорити конкретно про мене, то я був скромної думки про своє творіння і навряд чи думав про тих, хто його читатиме, сиріч про своїх читачів. Мені здається, що вони будуть не моїми читачами, а читачами самих себе, бо моя книжка правитиме лише за своєрідну лупу, - такі скельця видає своєму клієнтові комбрейський оптик; моя книжка відкриє їм спосіб читати в собі»
Марсель Пруст «Віднайдений час», завершення сьомого тому, останнього
Щоб все не здавалося надто простим додам, що це так говорить не сам Пруст про свій твір, а його герой, який сам пише роман в середині роману Пруста.
