Напитися часом в якому ми є,
Забутися разом з тисячами хмар.
Тримати за руку сотні примар –
Так робимо світ, який тільки наш.
Ми в прірві події і тисяч гармат,
П’ємо цю каву із десятками нас,
Тут бути так просто, один тільки шанс
Секунди, хвилини, години в анфас
Немає зайвих надій та прикрас
Бо кожна мить, вона тільки раз
У цьому тайфуні я слухаю джаз
І подумки бачу свій Монпарнас
23.05.2022
