Вітер у гості не ходить. Тихо і ніжно: 'Хугайда, прийди. Розту | Куточок творчості AlRin

Вітер у гості не ходить.
Тихо і ніжно: "Хугайда, прийди.
Розтули мені очі, відкрий світи,
Буду дивитись, бачити і світить,
Бо життя зараз якимись крутими стежками водить,
А з заплющеними якось боюсь не туди піти".

Вітер знаходить лише надворі.
Там його воля така тверда.
Міцно тримає - "Ні крихти не дам".
Свободолюбивий ж бо, не терпить рам,
І ніщо не спиняє його на шляху до волі.
Мені б теж у дорозі трохи сонячних гам
Знадобилось.

Вітер підхоплює, тягне грати.
"Поглянь-но, який тут чудесний край,
Переспіви з дерев тих пташиних зграй,
Невже не знайдеш тут для себе рай?"
Протягує руку прозору, хоче забрати.
- Ну що ж, я вся в твоїй волі. Ходім, забирай.