Чи впливає демократія на економічне зростання? Дарон Аджемоглу | Konkretyka

Чи впливає демократія на економічне зростання? Дарон Аджемоглу.

У спільній статті «Democracy Does Cause Growth», професори з МІТ (зокрема, Дарон Аджемоглу, співавтор книги «Чому нації занепадають»), Колумбійського, Бостонського та Чіказького університетів ґрунтовно наголосили, що демократія сприяє економічному зростанню.

Ідея такої статті виникла у економістів на фоні значного зростання автократій на кшталт КНР та поширення думки, ніби-то демократія не є запорукою успішної держави.

Короткий вступ. Я своєю чергою можу додати, що як “аргументи” проти демократії висувають кейси країн економічного дива, де авторитарні лідери - Чан Кайши (Тайвань) чи Пак Чон Хі (Корея) - перетворили свої країни буквально з нічого на передові держави. На додачу, існує ще й феномен Сінгапуру, де поруч з інклюзивними економічними інститутами існують близькі до авторитарних політичні (політичне життя обмежене).

На фоні такої кількості “успішних” автократій ідея, що демократія не є важливою, насправді посилюється. Одначе це лише свідчення поверхневого погляду, бо всі ці приклади так чи інакше не є всією картиною. Тому свого часу нобелівський лауреат з економіки Амартья Сен («Democracy as a Universal Value») критикував такий підхід:

Це переконання іноді називають «гіпотезою Лі» (примітка: факт того, що авторитарні уряди мають більші темпи економічного зростання) через те, що її захищає Лі Куан Ю, лідер і колишній президент Сінгапуру. Він правий в тому, що деякі держави (такі як Південна Корея, його власний Сінгапур і реформований Китай) мали вищі темпи економічного зростання, ніж набагато менш авторитарні держави (включаючи Індію, Ямайку і Коста-Рику). «Гіпотеза Лі», проте, заснована на одиничному або вибірковому емпіризмі, бо спирається на дуже вибіркову та обмежену інформацію, а не на будь-які загальні статистичні перевірки по широкому діапазону доступних даних.

Амартья Сен зазначав, що, якщо закрити очі на неуспішні автократії, котрих в рази більше ніж успішних, все дійсно виглядає інакше. Саме тому економіст Аджемоглу разом зі своїми колегами написали статтю «Democracy Does Cause Growth», де вони взяли вибірку зі 175 країн за період з 1960 по 2010 рік. Кваліфікація країн з демократичним режимом проводили через декілька індексів, які вимірюють демократію: Freedom House, Polity IV та академічні публікації, які доповнюють їх.

Таким чином ми бачимо, що автори підійшли до дослідження зі значним набором даних, без якихось окремих прикладів на кшталт «Гіпотези Лі» або банальної репліки: “А ви бачили, що в успішній «Країні А» є така “фішка” - ось тому вона успішна”. Тобто для того, щоб зробити висновок, що демократія таки важлива для економіки, розглянули значний масив даних, а не один чи декілька «прикладів».

Якого ж висновку дійшли економісти? Перехід держав до демократії у довгостроці збільшує ВВП на душу населення приблизно на 20%. Додам, що однією з причин є покращення інституційного середовища (кращі суди, інвест клімат тощо). Також автори зазначили:

Ці результати свідчать, що демократія більшою мірою сприяє економічному зростанню, ніж стверджують її противники, також існує багато взаємодоповнюючих факторів між демократичними інститутами та причинами економічного розвитку.

Втім, у світі існують і аномалії на кшталт вже згаданого Сінгапуру. Проте, якщо взяти той самий Global Innovation Index або Economic complexity index (рівень складності економіки, себто технологічності), переважна більшість лідерів рейтингів є демократичними державами (з високим людським капіталом). Тобто, якщо взяти загалом успішні держави, Ви завжди там знайдете характеристики, які просуває МВФ, Світовий банк чи ЄБРР (інститути, реформа судової системи, антикорупція тощо) в Україні. Тому демократія дійсно має значення для економіки.