Критика ролі інститутів. Грегорі Кларк. На каналі я часто пос | Konkretyka
Критика ролі інститутів. Грегорі Кларк.
На каналі я часто посилаюсь на роботи Аджемоглу, Робінсона та його колег. До слова (не реклама), українською мовою їх переклало та видало моє улюблене видавництво «Наш Формат».
Проте, в цьому пості я би поверхнево хотів поговорити про критичний погляд на деякі висновки Норта/Аджемоглу з боку професора Каліфорнійського університету Грегорі Кларка. Зазначу, що в цьому пості я розгляну критику однієї тези, яка у версії Аджемоглу є вирішальною віхою в історії економічного успіху Англії. Мова йде про “Славну революцію”, коли внаслідок прийняття “Білль про права” були зміцнені права власності в Англії. Економісти таким чином хочуть сказати, що недоторканність приватної власності забезпечила учасників економіки впевненістю у тому, що їх результати праці не будуть експропрійовані умовним “лордом”. Відповідно, економічні агенти отримали необхідні стимули. У книзі «Чому нації занепадають», вони пишуть:
«Саме Славетна революція зміцнила й раціоналізувала права власності, поліпшила фінансові ринки, підірвала підтримувані державою монополії на зовнішню торгівлю й усунула бар’єри на шляху розвитку промисловості.»
Грегорі Кларк у своїй статті зазначає, що на основі досліджених ним даних (охоплює 1540-1800 рік) не спостерігає значного впливу «Славної революції» на норму прибутку, ставки оренди сільськогосподарських земель тощо. Зазначаючи додатково, що "якісні інститути» існували й до “Славної революції”:
Укріплення прав власності, можливо, були необхідною умовою промислової революції, але оскільки вони існували в Англії та Уельсі більш ніж за 200 років до промислової революції, вони, безумовно, не були достатньою умовою. У пошуках пояснення промислової революції ми маємо шукати інші фактори, окрім появи закріплених прав приватної власності.
Загалом з цієї тези випливає і критика позиції, згідно якої якісні інститути є необхідною передумовою для довгострокового економічного зростання. Грегорі Кларк навіть написав книгу “A Farewell to Alms”, де цю тезу розширив. Однак, економічний історик Роберт Ален написав огляд на книгу Кларка, де критикував його аргументи:
Справді, середньовічна Англія є основним контраргументом Кларка інституціоналістам, оскільки він стверджує, що вона мала першокласні інститути, але не досягла сучасного економічного зростання. Він визначає хороші інститути з погляду свого розуміння Вашингтонського консенсусу. Ці інститути включають, наприклад, низькі податки, і справді, англійська корона оподатковувала лише мізерну частину англійського ВВП. Надійні права власності були ще одним важливим інститутом, і Кларк стверджує, що правові реформи Генріха II (прим. XII ст.) створили сучасну систему прав власності. Оскільки середньовічна Англія мала такі добрі інститути і не росла, Кларк робить висновок, що інститути не пояснюють зростання.
Примітка: Ален також критикує сам аналіз Кларка, тої ж податкової політики, бо в його оцінках не бралась до уваги податкове навантаження на тих же кріпаків, що були під лордами. Кларк же розглядає навантаження корони на лордів і з цього робить висновки.
Себто, Англія мала досить хороші інститути ще в XII ст., але не зростала. І справді цікава задача, проте Роберт Ален звертає увагу, що у середньовічної Англії і справді були хороші інститути, проте, їх було недостатньо (на той момент). Зокрема, лише згодом відбулася наукова революція, реформація, відкриття, які вплинули на глобальну торгівлю тощо. Тим самим, були запущені нові процеси, які створили нові норми, нові вимоги до гнучкості держави. І тут якраз вже висновки Аджемоглу та Робінсона про важливість інклюзивних політичних та економічних інститутів є першорядними.
Продовження буде…
Що з цього всього для України, інститути важливі? Так, для прикладу є цікавий звіт від ЄБРР, де вони розрахували модель, згідно якої ми б отримали додаткові +1% зростання ВВП, якби довели рівень своїх інститутів до рівня Хорватії. Тому так, інститути важливі, і про них треба говорити, шукаючи потрібний нам дизайн реформ, аби зростати швидкими темпами.
