Авторитарзм який зміг? Королівство Вюртенберг vs Королівство П | Konkretyka

Авторитарзм який зміг? Королівство Вюртенберг vs Королівство Прусія.

Нагадаю, що польський склад сейму з минулого посту, як справедливо зазначає Шейла Огілві, був представлений великими землевласниками. В той же час Норт та Вайнгаст виділяли купців, промисловців та загалом ділову частину суспільства. Згідно їх теорії, буржуа мали стимули впроваджувати політики, які скоріше позитивно впливали на всю економіку, ніж навпаки. Однак якщо ми візьмемо Королівство Вюртенберг, де був сильний парламент в якому засідали буржуа, то ми бачимо схожі політики, що проводив польський Сейм, але в іншій площині. Більш детально про це зазначає професорка:

Вюртемберг був державою із сильним парламентом, що представляв буржуазних власників капіталу, які походили переважно з промислових та комерційних кіл, і ці парламентські представники мали надзвичайно сильний вплив на державну економічну політику (Vann, 1984). Але політика, яку підтримував парламент Вюртембергу, полягала в наданні легальних монополій та інших ексклюзивних привілеїв групам з особливими інтересами, таким як ремісничі гільдії, гільдії роздрібних торговців та картельні об’єднання купців і промислових виробників (Troeltsch, 1897; та ін.). Такі привілеї були настільки повсюдними, навіть у найбільш комерціалізованих секторах економіки, що геттінгенський професор Майнерз (Meiners, 1794, с. 292) описував, як у Вюртемберзі зовнішня торгівля “постійно ускладнюється через форму, якої вона набула протягом тривалого часу. Найбільша частка торгівлі та мануфактур знаходиться в руках закритих і здебільшого привілейованих компаній”. Укорінені інституційні привілеї цих традиційних груп інтересів, представлених у сильному парламенті, сприяли стагнації економіки Вюртембергу протягом усього ранньомодерного періоду та його пізній індустріалізації порівняно навіть з іншими німецькими територіями (Boelcke, 1973, 1984; та ін).

Цікаво, що темпи зростання економіки авторитарної Прусії були набагато вищими. В той же час Вюртенбенг провів пізніше інституційні реформи:

Пруссія скасувала свої гільдії після 1808 року, тоді як Вюртемберг зберіг їх аж до 1864 року. Прусська держава навіть стала достатньо сильною після 1808 року, щоб скасувати кріпосне право та поступово обмежити багато інших інституційних привілеїв, що спотворювали ринок, якими користувалися як шляхетні поміщики, так і селянські громади (Schmoller, 1888; та ін). Такі посягання держави на традиційні інституційні привілеї були неможливими на більш демократичних німецьких територіях, таких як Вюртемберг. Там, попри те, що кріпацтво ніколи не існувало у тій формі, яка переважала на східній Ельбі, влада громад над сільським господарством, гільдій над промисловістю та картельних торговельних компаній над торгівлею зберігалася за підтримки парламенту до набагато пізніших часів (Tipton, 1976; та ін). Економічна політика, яку автократична прусська держава проштовхувала всупереч парламентському протесту, скасувала режим привілеїв та ренти для груп з особливими інтересами, створивши кращі (якщо не досконаліші) стимули для економіки в цілому.

Відзначу один важливий момент, що коли ми порівнюємо Вюртенбенг та Прусію, варто звернути увагу на контекст часу та специфіку самих країн. Сучасні держави сильно відрізняються від умов ХІХ століття. Тому, робити однозначні висновки, що авторитарзм може в економічне зростання по одному чи кільком прикладам - неправильно. Памʼятаємо слова Нобелівського лауреата Амартья Сена про те, що ця гіпотеза: «заснована на одиничному або вибірковому емпіризмі, бо спирається на дуже вибіркову та обмежену інформацію, а не на будь-які загальні статистичні перевірки по широкому діапазону доступних даних».

Причина, коли авторитарні країни справді можуть показувати дива, називається - роль особистості в історії (Сінгапур,Тайвань,Корея). Якщо говорити про широку вибірку країн, то у нас є дослідження Дарона Аджемогу «Democracy Does Cause Growth», яке засновано на вибірці з 175 країн з 1960 по 2010 рік, яке чітко вказує, що демократія прискорює економічне зростання.

Конкретика | ПригоститиАвтораКавою | Блог