Ціна війни. Марсове поле. 474 день війни.З моменту загибелі дядька на полі бою пройшов рік. Кожного разу, коли я навідуюсь на Марсове поле, я розумію, що не варто піднімати голови. Причина не в тому, що легкий уклін є шаною в сторону загиблих воїнів та войовниць, але й в тому, що я не хочу знати на скільки рядів, з моменту останнього візиту, воно виросло.
Вулиця Театральна у Львові перетворилась для всіх, хто навідувався в храм Петра і Павла, не заради екскурсії, місцем, де боляче зайвий раз проходити. Ця слабкість не повʼязана з силою волі, а просто з маленькою надією, що в твої памʼяті не постане музика з оркестру, деревʼяна домовина, хрест з імен та сльози близьких. Тобі хочеться вірити, що нічого не сталось, ніхто не загинув.
Людське бажання втекти від реальності завжди навідується, коли ми несемо втрати.
Вічна слава синам та донькам Галичини. Обовʼязок живим не змарнувати подарований шанс…
