«Демократія», яка провалилась? Голландська республіка. Я так | Konkretyka
«Демократія», яка провалилась? Голландська республіка.
Я так багато уваги приділяю роботі Кембріджської професорки Шейли Огілві, переклад якої я продовжую публікувати, заради того, аби ми змогли вкотре зрозуміти, що недостатньо мати тільки один фактор, який призведе до стійкого економічного зростання. Так, контекст постів більше стосується економічної історії. Однак, сам приклад дуже добре показує складність теорії економічного зростання. Себто, «стилізований факт» покликаний пояснити, що «сильний парламент» приводить до стійкого економічного зростання, але емпіріка показує, що далеко не завжди. Бо, сама по собі наявність парламенту та навіть демократичного режиму не гарантує стійкого економічного зростання, бо система складніша і до наявності парламенту необхідна наявність верховенства права (принцип «правила для всіх одні») і тп. Для успішної демократії потрібен високий людський та соціальний капітал і тому подібне.
Голландська республіка. Вона виступає цікавим прикладом, бо у свій час мала найбільш демократичний режим в Європі, який за теорією повинен був призвести до економічного дива, але зазнав фіаско. Кілька слів від професорки про політичні інститути республіки:
Від свого заснування в 1581 році до розпаду в 1795 році Об’єднані провінції Нідерландів були республікою, якою керували Генеральні штати – парламентський уряд, що складався з представників кожної із семи провінцій; кожна провінція, своєю чергою, керувалася Провінційними штатами – провінційними парламентами (Blockmans, 1988; Israel, 1989; Koenigsberger, 2001). Таким чином, у Голландській Республіці взагалі не було суверена, і парламент контролював виконавчу владу як на центральному, так і на провінційному рівнях. Її уряд був настільки демократичним, що мав значний вплив на розробку Конституції США 1776 року (Pocock,2010).
Цікаво, що перші 100 років, як відмічає професорка, «республіка була економічним дивом ранньомодерної Європи з її високою продуктивністю сільського господарства, інноваціями в галузі технологій, висококонкурентними глобальними торговцями, складними фінансовими ринками, високим рівнем життя та швидким економічним зростанням. Але після 1670 року, попри те, що Голландська Республіка зберегла свої сильні парламентські інститути, її економіка почала стагнувати.»
Причини стагнації, як і у випадку Польщі, Вюртенбергу досить банальні: «була спричинена, принаймні частково, владою укорінених бізнес-еліт, чиє парламентське представництво було одним із факторів, що дозволило їм впроваджувати інституційні механізми, які забезпечували їм вищу ренту коштом економіки в цілому (Mokyr,1974,1980; Buyst and Mokyr,1990; De Vries and Van der Woude,1997;Van Zanden and Van Riel,2004)».
Тобто, як мінімум, частково бізнес-еліти призвели до деградації економічної політики, бо зажадали за рахунок влади зберегти або укріпити своє становище. Від себе додам, що проблема може бути не тільки в великому бізнесі в парламенті, але й в політиках, які поступово зливаються з бізнесом і також починають налаштовувати систему для отримання ренти. Мехінізми протистояння цьому намагались створити ще в стародавню епоху в Афінах, коли Архонт міг займати свою посаду лише один термін.
Це все в свою чергу повинно наштовхнути нас на думку: «а чи може президент займати посаду два терміни?», або «чи добре, коли мер міста сидить на посаді понад два терміни?». Зазначу, що ці посади не є посадою головного інженера в проекті з мікроелектроніки, на основі задуму якого зводиться вся архітектура. Зріла республіка та держава починається саме з усвідомлення того, що не буває вічних публічних осіб на високих посадах, бо все це призводить до закостенілості кадрової політики, отримання ренти та банальної корупції.
На основі чого були зведені успішні держави? В статті Огілві, вона звертає увагу на так звані «загальні інститути», які засновані на принципі «правила для всіх одні». Себто, в силу маси соціально-політичних чинників створювались умови, які зміщували державу в сторону дотримання цього принципу. Про них, ми поговоримо в наступних публікаціях…
Конкретика | ПригоститиАвтораКавою | Блог
