ПДВ з реклами у ФБ та Інстаграмі. Наступ варварської тупості | Konkretyka
ПДВ з реклами у ФБ та Інстаграмі. Наступ варварської тупості.
Моя мрія вийти з емоційного формату на Конкретиці напевно нездійсненна допоки я бачу стрічку новин наших ЗМІ. Цього разу вони із захватом зустрічають впровадження ПДВ на контекстну рекламу в Гуглі, Інстаграмі та ФБ. Простими словами бізнесу (або споживачам, які платитимуть за це) доведеться до своїх бюджетів на таргет додати 20%!!
Зазначу, що подібну ініціативу можуть підтримати лише вороги бізнесу - ліві або слово на ваш смак. Аргументи на кшталт:
«В усіх цивілізованих країнах є такий податок» є неприхованою ідіотією, бо, по-перше, в США його немає (там взагалі ПДВ немає - є податок з продажу), по-друге, це максимально недолугий аргумент, який тільки можна було вигадати, особливо коли в академічній науці продовжується дискусія навколо ефективності сліпого насадження інститутів екзогенно! Про це вже далі.
Але найкумедніше: «аналізувати» податкові практики за АНАЛОГІЯМИ. Ну правда, навіщо та емпірика чи певні закономірності, достатньо ж АНАЛОГІЇ. «В інших країнах працює і в нас повинно працювати». З іншого боку, парадигма таких професорів аналогії сформована в постсовку, тому й не дивно, що в них є уявлення, ніби у комерсів завжди є гроші.
А тепер серйозно - якби прихильники «аналогій» хоча б трохи цікавились економікою, то можливо б знали:
Інститути, які нав'язуються екзогенно, не мають соціальної пам'яті, (…) ігноруючи цей факт, реформатори переоцінюють свою здатність сприяти зростанню і недооцінюють роль внутрішніх змін в забезпеченні процвітання.
Джерело:, Peter J. Boettke, Christopher J. Coyne, Peter T. Leeson. Institutional Stickiness and the New Development Economics
До чого це відоме дослідження про інститути? А до того, що використання аргументу «ну там же є» геть не відповідає реаліям. На практиці всі найбільш цитовані економісти говорять про те, що екзогенні методи (використання зовнішніх практик/кейсів інших країн) без перебору не дають бажаного результату: «реформатори повинні розуміти, що спроби нав'язати інститути, як зсередини, так і ззовні, скоріш за все зазнають невдачі». Тобто під кожне рішення потрібно підбирати практики, які виходять з конкретної ситуації, часу та реалій.
Ми маємо таке - бізнес в Україні слабкий, споживач теж слабкий і це означає, що йому не потрібний зайвий податковий тиск!
На десерт. Перед тим, як фіскалізовувати все і вся, варто було згадати слова імператора Трояна, який, з усім своїм негативом, 2 тисячі років тому розумів більше за наші ЗМІ: «Хороший пастух стриже овець, але не здирає з них шкури».
Емпіричний аргумент: вибірка країн, які зробили економічний стрибок у ХІХ столітті (і сьогодні є топом за рівнем життя) показує, що фактором стрибка є не лише сильні інститути, але й низькі податки стата нижче.
Наступний аргумент: навіть у Швеції (безумовними фанатами якої є наші ЗМІ) спостерігають тільки збільшення нерівності у доходах з моменту зростання податкового тягаря.
Джерело: J. Roine. D. Waldenström. The Evolution of Top Incomes in an Egalitarian Society; Sweden, 1903–2004.
І ще один на додачу: Крива Лафера доводить, що максимізація податкового тягаря не збільшує надходження до бюджету і впливає на багатство населення. Сам Артур Лафер казав Україні: “Вам треба наслідувати те, що робили європейці 150 або 100 років тому, а не те, що вони роблять зараз. Не робіть того, що зараз роблять багаті. Робіть те, що вони зробили для того, щоб стати багатими”.
Джерело: https://www.eurointegration.com.ua/interview/2015/09/14/7038229/
Висновок. Бізнес мовчить і навіть не хейтить тих, хто підтримує «загальноприйняту практику». А з іншого боку, подобаються податки - та на здоров’я; от тільки не варто потім дивуватись бідності та, як наслідок, втраті державності! Тільки дерегуляція та дефіскалізація є виграшною схемою. Почуйте вже нарешті: фіскалізація НЕ СТВОРЮЄ БАГАТСТВО!!! ЩО ПЕРЕРОЗПОДІЛЯТИ В БІДНІЙ КРАЇНІ?! Легше вже жити в ЄС з таким само рівнем податків, ніж в країні дикої бюрократії та примітивних циркачів.
