Ми пройшли ковід краще за РФ та Польщу? Огляд цікавих статей | Konkretyka
Ми пройшли ковід краще за РФ та Польщу? Огляд цікавих статей The Economist.
Ми не завжди цінуємо те, що маємо. Попри те, що на моєму каналі Ви не так часто можете прочитати позитивні новини, тематика Конкретики це все-таки розгляд тих чи інших проблем або досвіду минулого тощо. Однак цього разу є цікава інфографіка.
Ковід. The Economist опублікував графік “надлишкової смертності”: з нього ми можемо побачити, що в Україні на 100к населення 217 смертей, в Польщі - 317, а в РФ - 394.
Джерело: https://www.economist.com/graphic-detail/coronavirus-excess-deaths-tracker
Надлишкова смертність, звісно, не є однозначним показником, бо лише фіксує відхилення показника від минулих років. Умовно, якщо в 2019 померло 110к, а в 2020 - десь 120к, то надлишкова смертність становитиме 10к.
Проте цей параметр непогано корелює з тим, що ковід може спричиняти прискорення розвитку тих чи інших хвороб - відповідно, у разі несвоєчасної реакції людина може померти, так і не зафіксувавши наявність ковіду. З цього й вимірюють надлишкову смертність, щоб врахувати такі випадки.
Звісно, важко сказати, наскільки діагностика Ковіду в Україні може носити глибший характер, але на цей момент ми можемо зафіксувати, що статистичні дані показали кращі позиції України. Це, своєю чергою, повинно підштовхнути бюрократію до збільшення стимулів для лікарів та медперсоналу.
Інфляція. Як я й відзначав раніше, інфляція згідно з усіма оцінками носитиме тимчасовий характер. Головними драйверами росту є відновлення світової економіки, дефіцит деяких товарів через підвищення попиту на них та найголовніше - зростання цін на сировину.
Зокрема, через відновлення економіки зросли ціни на нафту, а це, відповідно, вплинуло на ціни на бензин. В США ціни зросли на понад 20% та, поки нафта дорога, ціна не буде зменшуватись. Те саме стосується й ринку послуг, бо люди вийшли з домівок та пішли до ресторанів та інших закладів. Все це є типовою реакцією економіки на пережитий шок від кризи і, як наслідок, стимулами для зростання інфляції.
The Economist в статті про інфляцію зазначає, що існують певні ризики, але експертна спільнота впевнена у діях ЦБ, що, своєю чергою, набагато більш адекватна позиція, ніж казкові історії про проблеми емісії грошей. Точно можна сказати, що й зазначає голова ФРС, що така ситуація буде продовжуватись до кінця року. Тому я надалі інформуватиму Вас про події навколо інфляції, але точно можна сказати, що не час панікувати.
https://www.economist.com/briefing/2021/07/10/surprising-levels-of-inflation-are-increasingly-being-driven-by-wages-not-goods
Китай. The Economist вже давно публікує низку статей та циклів про Китай та в обох випадках відзначається загострення протистояння Заходу з тоталітарним китайським режимом. Це, своєю чергою, повинно орієнтувати українські партії (хоча у нас партії існують лише формально, бо партії - це, в першу чергу, конкретні політичні та економічні ідеї) проводити меньше контактів з тоталітарним Китаєм та його репресивними політичними інститутами.
Тому, у світлі останніх подій (гугліть Слуга Народу та китайські комуністи), український політикум та частково інформаційний простір не висловлює спільної позиції щодо важливості тверезо дивитись на КНР. Зазначу, що Китай це не нова модель - це старий добрий, дуже умовно, але радянський НЕП, імплементований та відредагований до вимог СОТ та реалій ХХІ століття. І, як і в СРСР, в нього є своя стеля росту, до речі, цикл статей про планову економіку СРСР тут:
https://t.me/Konkretyka/868
