Чому деякі лібертаріанські ідеї ведуть до другої Великої Депре | Konkretyka

Чому деякі лібертаріанські ідеї ведуть до другої Великої Депресії?

Зазначу: у кожної течії є своя ліва та права сторони - навіть у, здавалося б, однополярної лібертаріанської течії є свої класифікації лівих (як правило, ті, що погоджуються з мейнстрімом у монетарних питаннях) та правих (зазвичай, австрійська теорія бізнес-циклу та невизнання академічної науки).

В цьому пості я поверхнево зачіплю австрійську теорію бізнес-циклу, яка дотепер є постулатом багатьох лібертаріанців.
Згідно з цією теорією ЦБ своїми діями (кредитуванням банківських резервів тощо) деформує процентну ставку кредиту, в результаті «заливаючи» економіку «дешевими грошима». Як наслідок, вчиняються «неправильні інвестиції» і ми отримуємо кризу та інфляцію. В їхньому уявленні кредитна експансія провокує інфляцію, тобто зростання грошової маси на х% автоматом спричиняє зростання інфляції на х% (визнаних академічних робіт дана теорія, звісно, не має).
Саме тому вони називають емісію «підробкою грошей», наполягаючи на примітивних логічних конструкціях (власне, вся система побудована на таких конструкціях без прив'язки до реальної науки) - мовляв, гроші з нічого здешевлюють Ваші гроші у гаманцях (австрієць Хюльсман, взагалі вигадав «інфляцію фінансових активів», бо емпірики під його роботами немає).
Чи дійсно це так? Я наведу лише два дослідження, які показують, що прямого зв'язку між зростанням грошової маси та інфляцією немає (академічного спростування висновків нижче теж немає):
* Сама тема частково розглянута в цій статті: https://konkretyka.net/ukraine/chy-vynen-nbu-u-inflyacziyi-90-h-emisiya-provokuye-inflyacziyu-rol-rosiyi.html
Академічні роботи:
Paul De Grauwe, Magdalena Polan. (2005). Is Inflation Always and Everywhere a Monetary Phenomenon?
Pedro Teles, Harald Uhlig, João Valle e Azevedo. (2016). Is Quantity Theory Still Alive?

Далі порівняємо методи Кейнсіанські, які стали основою дій ФРС у 2008 та у 2020 роках, і те, що зробив уряд США під час Великої Депресії (до Рузвельта).
Кейнсіанські методи - кількісне пом'якшення для підтримки банківської системи (друк грошей), чисельні урядові програми (от до чого дійсно можна прискіпуватися), програми допомоги бізнесу.
Результат: Стрімке відновлення ринку праці та ВВП.
Некейнсіанські методи або умовно австрійські методи - зачекаємо, поки ринок сам себе врегулює і нікого не хвилює ригідність заробітної плати, деформація попиту, дефляція (Хаєк взагалі вважав, що вона може короткостроково бути корисною) тощо.
Результат: Поглиблення кризи.
Класична/австрійська школа завершила своє панування під час Великої депресії, бо не могла адекватно відреагувати на виклики часу. Тому не дарма академічний підручник Мішеля де Фрея з історії макроекономіки починається з Джона Мейнарда Кейнса.
Навіть без детального аналізу ми бачимо, що сплеску інфляції з монетарних причин не було ані в 2008 році, ні у 2020 (шок пропозиції - основна причина теперішньої інфляції). За логікою лібертаріанців, нас повинно було накрити гіперінфляцією ще у 2010 чи як мінімум 2011, коли було надруковано трильйони доларів, але чомусь цього не сталось. І, як висновок, краще за мене висловився нобелівський лауреат Мілтон Фрідман:

«Я гадаю, що австрійська теорія бізнес-циклу завдала світові великої шкоди.»
Джерело, де була використана цитата: Lawrence H. White. (2008). Did Hayek and Robbins Deepen the Great Depression? P.1

Важливо: Звісно, це не означає, що роботи Мізеса, Шумпетера чи Хайєка автоматично можна викинути у смітник, ні. Навпаки, якраз особлива увага австрійської школи до підприємництва є тою частиною, яку варто прочитати, щоб сформувати повну картину світу.
Також рекомендую дізнатись як працює сьогоднішня монетарна система (стаття на основі академічного джерела): https://konkretyka.net/ukraine/shho-take-groshi-poyasnyuye-bank-angliyi-osnova-ekonomiky.html

Важлива примітка: І не варто спамити в чат бот, існує топ-5 академічних економічних журналів, які вже ціле десятиліття чекають австрійських спростувань: Quarterly Journal of Economics, American Economic Review, Review of Economic Studies та інші.