Чому Україна не реформує освіту? Освіта та економічне зростанн | Konkretyka

Чому Україна не реформує освіту? Освіта та економічне зростання.

«Демократія не може бути ефективнішою за рівень людського матеріалу, з якого зібрані її виборці»

Бернард Шоу влучно сказав про політичну культуру, але як вона виникає? Відповідь проста: на основі формальних та неформальних правил, які, своєю чергою, часто залежать не тільки від історії суспільства, але й від освіти.

Як в Україні з освітою? Погано. Я не згадуватиму провали нашої Вищої освіти, якої просто немає в рейтингах Times Higher Education або Quacquarelli Symonds (різні методології), лише згадаю емпіріку, яка скаже, чому освіта важлива.
Підкреслюю, що сам по собі рейтинг не є мірилом освіти, до нього варто додавати інші характеристики, як-от якість інститутів, інноваційність економіки тощо. Простими словами, кожен параметр економіки визначає сукупність факторів, а не один, і в нашому випадку всі вони говорять про відвертий провал.

Чому освіта важлива? Насамперед, тому, що освіта є невід'ємною характеристикою всіх розвинених та цивілізованих держав.
Можна відкрити топ розвинених країн, прибрати з них сировинні придатки (нафтові держави, КНР), потім відкрити рейтинг ВНЗ від THE або QS і Ви знайдете ті самі країни. Аналогічну картину Ви побачите, якщо поруч із рейтингами ВНЗ відкрити рейтинги людського капіталу, інноваційності тощо.

На фоні цього виникає питання: як рятувати освіту? Історія знає стрибки лише за участю держави: Сінгапур, Корея та інші.
То державні інвестиції в освіту ефективні? Що говорить емпірика? Просте збільшення державних інвестицій в освіту звісно не призведе до підвищення якості освіти (1) - це доводить одна з найбільш цитованих робіт про вплив освіти на економічне зростання, яку навіть опублікував World Bank (посилання нижче).
Проте це не означає, що 325 дол. ЗП вчителя (2) - ок, бо держава таким чином позбавляє освіту змоги залучати кращі кадри на ринку праці. Умовно, потенційний вчитель піде, наприклад, в ІТ, бо банально не хоче померти з голоду. Ідіотичні поради вчителям у стилі Дмитра Медведева (учасник анексії Криму), “ідіте в бізнес”, не вирішують проблеми жалюгідного існування викладацького складу.
З усім тим, державне втручання може бути ефективним, але воно в більшості залежить від самої програми, яку держава реалізує. Зокрема, в роботі нобелівської лауреатки Естер Дюфло (3) ми бачимо успішне втручання держави в освітню галузь в Індонезії, емпіричні приклад з країн “економічних див” також це доводять (навіть СРСР). Відповідно, сказати, що роль держави в реформі освіти неважливо буде неправильно.

Чи впливає освіта на економічне зростання? Так, це однозначний факт, доведений роботою економіста зі Стенфорду Еріка A. Ганушека, який у висновках до свого фундаментального дослідження зазначав (4):

1. Якість освіти має значний вплив на індивідуальні доходи населення та, як наслідок, на економічне зростання.

В своїй роботі він приділяв значну увагу країнам, які розвиваються (наш тип), і зазначив, що для них характерна гонитва радше за кількісними показниками, аніж за якісними (згадується абсурдний Президентський університет):

2. У країнах, що розвиваються, ситуація з освітою вельми проблематична, відповідно, наздогнати розвинені країни буде вкрай складно. Тобто з радарів бюрократії прибраний вагомий параметр - якість освіти.
3. Просте збільшення фінансування не призведе до зростання якості освіти - необхідні глибокі структурні реформи, фінансові та нефін стимули для вчителів тощо.

При цьому автор підкреслює, що висококласні вчителі це основа для підвищення якості освіти. Також в роботі він згадує важливість розвитку інституцій, з чого виходить потреба в активному громадянському суспільстві.

Джерела:
1; 4. Eric A. Hanushek. The Role of Education Quality in Economic Growth. Р. 59 та Р. 76-79
2. https://osvitoria.media/experience/vse-pro-zarplaty-ukrayinskyh-vchyteliv-u-2021-rotsi/
3. Esther Duflo. Schooling and Labor Market Consequences of School Construction in Indonesia: Evidence from an Unusual Policy Experiment.